Іменем України
08.12.2011 року Справа № 2-4999/11
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Щербини-Почтовик І.В.,
при секретарі Штонді О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, де третя особа Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області про втрату права користування житлом та зняття з реєстрації,-
Позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, де третя особа Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області про втрату права користування житлом та зняття з реєстрації. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 24.04.2009 року він з відповідачкою зареєстрували шлюб, після декількох місяців спільного проживання відповідачка попросилася аби він зареєстрував її та її синів ОСОБА_3, ОСОБА_4 у своєму будинку, який належить йому на праві приватної власності. Однак, як зазначив позивач, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 жодного дня у його будинку не проживали. У грудні 2010 року відповідачка забравши свої речі залишила будинок та пішла у невідомому напрямку, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду від 05.04.2011 року їх шлюб було розірвано. Комісією під головуванням голови квартального комітету та сусідів було тричі проведено обслідування житла, внаслідок чого підтвердилось не проживання відповідачів.
У зв'язку з викладеним позивач просив прийняти рішення яким зобов'язати відповідачів знятися з реєстрації, визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняти їх з реєстрації місця проживання.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
В судовому засіданні відповідачка позов не визнала, пояснила, що сама зніметься з реєстрації, щойно тільки з'явиться місце куди б вона змогла зареєструватися. Крім вказаного, відповідачка вказала про те, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 є її рідними синами та їм відомо про час і місце розгляду справи, однак вони не з'явилися в судове засідання.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказала про те, що відповідачка не проживає у будинку позивача з грудня 2010 року, а відповідачі, які є синами відповідачки взагалі там не проживали.
Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 05.09.2009 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на домоволодіння №135 по вул. Новочеркаській у м. Дніпропетровську ( спадкова справа 412/2007 зареєстровано в реєстрі за №2-1665 - а.с.7)
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.20111 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 24.04.2009 Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №234 -розірвано (а.с.9). Крім вказаного, як встановлено зазначеним рішенням, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені у грудні 2010 року.
Як вбачається з ОСОБА_6 обстеження домоволодіння №135 вул. Новочеркаська м. Дніпропетровська від 21.07.11, комісією у складі ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та головою квартального комітету ОСОБА_10, посвідчено те, що ОСОБА_2 з грудня 2010 року не проживає за вказаною адресою та її речей та речей її синів у будинку не знаходиться (а.с.10). Також в матеріалах справи містяться ОСОБА_10 з аналогічним змістом датовані: 24.03.2011 року та 25.01.2011 року( а.с.11-12)
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, судом було встановлено на підставі наявних у справі доказів факт відсутності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у будинку №135 вул. Новочеркаська м. Дніпропетровська з грудня 2010 року, відповідачі не скористався правом надання заперечень проти позову, не зверталися із заявою про продовження визначеного ст. 405 ЦК строку, з огляду на вказане вбачаються підстави для ухвалення рішення про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком №135 вул. Новочеркаська м. Дніпропетровська.
Разом з тим, частково задовольняючи позов, суд не вбачає підстав для ухвалення рішення про зобов'язання відповідачів знятися з реєстрації, оскільки дана вимога не є такою, що підлягає розгляду та вирішенню при розгляді справи у порядку цивільного судочинства, та окрім того на виконання ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, у тому числі, остаточне рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою) є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання та задля запобігання продовження порушення прав позивача, на переконання суду, є правомірним застосування судом такого засобу захисту порушеного права, як визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Вирішуючи відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, питання щодо розподілу судових, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх розподілу, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися.
Керуючись ст.ст. 10, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК, ст. 405 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, де третя особа Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області про втрату права користування житлом та зняття з реєстрації - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням -будинком 135 по вулиці Новочеркаській у місті Дніпропетровську, що є підставою для зняття осіб з реєстрації місця проживання.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 08 грудня 2011 року, у повному обсязі буде складено 13 грудня 2011 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя