про повернення апеляційної скарги
"25" жовтня 2017 р. Справа № 922/2399/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Медуниця О.Є.,
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №3225 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2017 у справі №922/2399/17,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м. Київ,
до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед", м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марічка", м. Харків
про стягнення 34688,00 грн., розірвання договору та виселення, -
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2017 у справі №922/2399/17 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено частково. Виселено ФОП ОСОБА_1 (61168, АДРЕСА_1; відомості про ідентифікаційний номер відсутні; паспорт серія ЕЕ № 733861; запис про державну реєстрацію № 2 480 000 0000 062038; відомості про дату народження відсутні) з нежитлових приміщень загальною площею 27,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, майдан Павлівський, будинок 10, шляхом звільнення приміщення від її майна, речей та найманих нею працівників, що перебувають у приміщеннях, з приведенням орендованого приміщення в стан, придатний для використання ТОВ "Аверс Плюс2". Щодо вимоги про виселення відповідача з нежитлових приміщень без обмежень з боку третіх осіб - у позові відмовлено. В частині позовних вимог щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Аверс плюс2" заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014р. в розмірі 34688,00 грн. - у позові відмовлено. В частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014р., укладеного між ТОВ "Добромед" та ФОП ОСОБА_1, із застосуванням наслідків розірвання такого договору, шляхом приведення сторін в первісний стан з підписанням акту повернення нежитлових приміщень - у позові відмовлено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 (61168, АДРЕСА_1; відомості про ідентифікаційний номер відсутні; паспорт серія ЕЕ № 733861; запис про державну реєстрацію № 2 480 000 0000 062038; відомості про дату народження відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" (01103, м. Київ, б-р Дружби Народів, 14-16; поштова адреса: 61003, м. Харків, м-н Павлівський, 6, офіс 515; код ЄДРПОУ: 40469238) - витрати з оплати судового збору в розмірі 1600,00 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м. Київ, з рішенням не погодився, та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Аверс Плюс2" та щодо розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши матеріали апеляційної скарги, дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов'язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.
Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
В ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги на рішення встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Пунктами 2.10 - 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону).
Як вбачається з платіжної квитанції № 0.0.873014443.1 від 18.10.2017, наданої позивачем в якості оплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржник сплатив 3 520,00 грн. судового збору як за дві немайнові позовні вимоги.
Проте, позивачем у справі окрім двох немайнових позовних вимог заявлено одну майнову вимогу, а саме позивач просив:
- стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 в розмірі 34688,00 грн.;
- розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014, укладений між ТОВ "Добромед" та ФОП ОСОБА_1, із застосуванням наслідків розірвання такого договору, шляхом приведення сторін в первісний стан з підписанням акту повернення нежитлових приміщень;
- виселити ФОП ОСОБА_1 з нежитлових приміщень загальною площею 27,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, майдан Павлівський, будинок 10, шляхом звільнення приміщення від її майна, речей та найманих нею працівників, що перебувають у приміщеннях з приведенням орендованого приміщення в стан, придатний для використання ТОВ "Аверс Плюс2" без обмежень з боку третіх осіб.
Тобто, в позовній заяві об'єднано вимоги як немайнового характеру, так і майнового характеру.
Згідно п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
З огляду на зазначене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2017 у справі №922/2399/17 повинен бути сплачений у розмірі 5 280,00 грн.
Таким чином, надана апелянтом платіжна квитанція № 0.0.873014443.1 від 18.10.2017 про сплату судового збору в розмірі 3 520,00 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі, тобто апеляційну скаргу подано з порушенням вимог частини 3 статті 94 ГПК України, що з урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для повернення апеляційної скарги заявникові.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом в разі, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України судова колегія, -
Повернути апеляційну скаргу заявникові - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м. Київ.
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 19 арк., в тому числі платіжна квитанція № 0.0.873014443.1 від 18.10.2017 на суму 3 520,00 грн.
Головуючий суддя Гребенюк Н.В.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Медуниця О.Є.