04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" жовтня 2017 р. Справа№ 910/6025/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Гончарова С.А.
Тарасенко К.В.
секретар судового засідання Каніковський А.О.
за участю представників:
від позивача: Тішунін О.А. (на підставі посвідчення)
від відповідача: Євгєєва О.М. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення господарського суду міста Києва
від 22.06.2017
у справі № 910/6025/17 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 221463,89 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 221463,89 грн., з яких 100000,00 грн. основного боргу, 87815,26 грн. інфляційних втрат та 33648,63 грн. трьох процентів річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №ЦУПП-01/0001/15 від 05.01.2015 в частині здійснення оплати виконаних робіт.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач виконав зазначені роботи несвоєчасно, оскільки акт виконаних робіт підписаний лише 23.05.2016, та термін оплати за ці роботи не настав, так як позивач не виставляв відповідний рахунок на оплату. Відтак, за умовами п. 4.2. Договору підряду, та враховуючи підписання акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.07.2016, підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ" 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 87815 (вісімдесят сім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 26 коп. інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 28298 (двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 43 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3241 (три тисячі двісті сорок одна) грн. 71 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2017 у справі №910/6025/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі, скаржник зазначає про те, що судом невірно застосовано положення ст. 625, ч.4 ст.849 ЦК України. Також скаржник вказує, що судом першої інстанції не встановлено дату виникнення основного боргу, не враховано встановленого сторонами в договорі розміру 3% річних, не встановлено наявності права позивача на стягнення штрафних санкцій.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 24.07.2017 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.09.2017.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2017 у справі №910/6025/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/6025/17 передано на розгляд колегії суддів, у складі: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) від 18.09.2017 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.10.2017.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.10.2017 представники позивача, відповідача надали пояснення по суті спору.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
05.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВВАТ", як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", як замовником, укладено договір № ЦУПП-01/0001/15 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується виконати роботи, зазначені в специфікації, а відповідач - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1. Договору).
Найменування (номенклатура, асортимент) робіт визначені в п. 1.2. Договору, а саме: роботи з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 А (інв. № 01) згідно специфікації №1, яка являється невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна Договору становить 856500,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % 142750,00 грн., яка включає всі витрати позивача та його винагороду за виконання робіт.
Відповідно до п. 4.1. Договору вказаного правочину розрахунки проводяться наступним шляхом: остаточний фінансовий розрахунок відповідач здійснює на підставі пред'явленого позивачем рахунку після підписання загального акту звірки, який складається і підписується сторонами після виконання робіт. Перебіг строку оплати виконаних робіт починається після плину 30 банківських днів з моменту, вказаному в попередньому абзаці. Відповідач залишає за собою право здійснювати часткову оплату виконаних робіт до настання такого моменту.
Виходячи зі змісту пунктів 5.1., 5.3. Договору, позивач зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5А у повному обсязі в термін 45 календарних днів з моменту отримання заявки від відповідача. Роботи вважаються виконаними повністю після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт відповідачем, або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6.2.1. Договору відповідач має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань позивачем, повідомивши його про це письмово за 10 календарних днів.
За умовами п 10.1. Договору підряду, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 у частині виконання робіт згідно специфікації №1, у частині оплати - до повного виконання.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Колегією суддів встановлено, що 05.01.2015 відповідачем складено заявку № ЦУПП-8/1, яка отримана позивачем 05.01.2015, що підтверджується підписом заступника директора позивача та печаткою підприємства.
Частиною 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Листом від 26.02.2015 № ЦУПП 8/666 відповідач збільшив термін виконання ремонтних робіт на 10 днів, визначивши кінцевим терміном 01.03.2015. Однак, у встановлений строк ремонтні роботи позивачем виконані не були.
Спір щодо своєчасного та повного виконання позивачем умов Договору з виконання капітального ремонту екскаватора ЕКГ-5 А був предметом розгляду справ №904/4364/15 та № 904/5902/16, що перебували в провадженні господарського суду Дніпропетровської області.
Зокрема, у межах справи № 904/5902/16 у рішенні суду від 30.09.2016, залишеним без змін постановою від 30.01.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду, було встановлено, що Договір є розірваним з 25.05.2015, враховуючи лист відповідача від 13.05.2015 №ЦУПП8/2460 про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку на підставі п. 6.2.1. Договору.
Згідно з частиною 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
13.08.2015 комісією з представників сторін складено акт обстеження технічного стану екскаватора ЕКГ-5А (інв. №000001) Бехівського кар'єроуправління, відповідності виконання капітального ремонту згідно умов Договору від 05.01.2015 №ЦУПП-01/0001/15, в якому комісією встановлено виконання робіт у загальному обсязі на 95 %.
Остаточний акт виконаних робіт на капітальний ремонт вказаного екскаватора підписаний сторонами без зауважень і застережень та затверджений філією відповідача 23.05.2016. В даному акті міститься примітка про те, що роботи по капітальному ремонту екскаватора ЕКГ-5 виконані із порушенням строків виконання робіт, визначені в п.5.1 договору №ЦУПП-01/0001/15 від 05.01.2015.
Наведені обставини також встановлені в рішенні суду у справі №904/5902/16.
23.05.2016 позивач виставив на оплату відповідачу рахунок №2305 на суму 856500,00 грн. за виконані ремонтні роботи за Договором.
14.06.2016 між сторонами було укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.
За умовами даного Договору про зарахування вимог сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають із наступних підстав: відповідач є кредитором, а позивач - боржником за Договором від 05.01.2015 №ЦУПП-01/0001/15 (далі - Договір підряду) на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі №904/4364/15, згідно з якою позивач зобов'язаний сплатити на користь відповідача штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань, а саме: 34500,00 грн. пені, 15000,00 грн. штрафу, 990,07 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви, всього на суму 50490,07 грн.; позивач є кредитором, а відповідач - боржником за Договором підряду, згідно з яким відповідач зобов'язаний здійснити оплату виконаних робіт у розмірі 856500,00 грн., у т.ч. ПДВ.
Розмір зустрічних однорідних вимог, що підлягають зарахуванню, складає 50490,07 грн. (п. 2. Договору про зарахування вимог).
Відповідно до п. 3. вказаного Договору з моменту набрання ним чинності зобов'язання позивача за постановою припиняється повністю, а зобов'язання відповідача за Договором підряду припиняється частково в розмірі 50490,07 грн.
Крім того, 15.06.2016 та 09.08.2016 сторонами були підписані та скріплені печатками акти звірки взаємних розрахунків, за якими заборгованість відповідача становила 806009,93 грн. станом на 15.06.2016 та 377759,93 грн. станом на 09.08.2016.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок із рахунку позивача, відповідач сплатив за вказаним Договором підряду 30.11.2016 суму в розмірі 277759,93 грн.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, заборгованість відповідача за виконані позивачем ремонтні роботи за Договором підряду становить 100000,00 грн.
Доказів погашення даного боргу відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розірвання Договору підряду не звільняє відповідача від здійснення оплати за фактичні виконані позивачем роботи, які були прийняті відповідачем. Крім того, укладення між сторонами Договору про зарахування вимог, підписання актів звірки взаєморозрахунків та здійснені відповідачем оплати за ці роботи після розірвання Договору підряду свідчать про фактичне визнання відповідачем заборгованості та прийняття виконаних позивачем робіт.
Відповідно до п.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 100000,00 грн. за виконані позивачем ремонтні роботи.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 87815,26 грн. інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 33648,63 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на те, що позивачем не виконано умови Договору підряду щодо пред'явлення рахунку та своєчасного виконання робіт, про що свідчить підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі лише 23.05.2016. Тому, з урахуванням встановленої у п. 4.1. Договору підряду відстрочки в 30 банківських днів для оплати робіт після підписання загального акту звірки, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати цих робіт не настав. Також відповідач звертає увагу на встановлений сторонами в п.7.3.3 Договору розмір 3% річних.
Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Як встановлено вище Договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи відповідача з 25.05.2015. Таким чином, підстави для застосування його положень надалі відсутні.
Водночас, обов'язок відповідача зі здійснення оплати з частини фактично виконаних позивачем робіт випливає з положень ч. 4 ст. 849 ЦК України.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, встановивши прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт спочатку на 95 % за відповідним актом від 13.08.2015 та на 100 % за актом від 23.05.2016, строк оплати відповідачем цих робіт наставав у відповідному розмірі на наступний день після підписання зазначених актів та надалі змінювався з урахуванням здійснених відповідачем оплат.
Таким чином, з наявних в матеріалах справи акту обстеження екскаватору від 13.08.2015, акту виконаних робіт №1 від 23.05.2016, актів звірки взаєморозрахунків за Договором підряду від 15.06.2016 та 09.08.2016 вбачається, що за період з 14.08.2015 по 23.05.2016 борг відповідача становив 813675,00 грн., за період з 24.05.2016 по 14.06.2016 - 856500,00 грн., за період з 15.06.2016 по 28.07.2016 - 806009,93 грн., за період з 29.07.2016 по 30.11.2016 - 377759,93 грн., за період з 01.12.2016 по 04.07.2017 (кінцева дата, визначена позивачем) - 100000,00 грн.
З огляду на викладене, враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню за розрахунком, здійсненим судом першої інстанції, а саме: 87815,26 грн інфляційних втрат, 28298,43 грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2017 у справі №910/6025/17 - без змін.
Матеріали справи №910/6025/17 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді С.А. Гончаров
К.В. Тарасенко