ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.10.2017Справа № 910/13541/17
За позовомПублічного акціонерного товариства «Криворіжгаз»
до1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 2. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідачівДержавної казначейської служби України
провідшкодування шкоди
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
позивача:Волощук П.Ю.;
відповідача 1:Старушкевич У.М.;
відповідача 2:Чеховський А.А., Усачова А.І.;
третьої особи:не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії, про відшкодування шкоди завданої внаслідок неправомірних дій відповідачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з встановленими відповідачем 2 на підставі наказу відповідача 1 тарифами на розподіл виробничо-технологічних втрат газу, які діяли у 2014 та 2015 роках, які є економічно необґрунтованими та збитковими для позивача, він вимушений був придбавати природний газ для таких потреб за власні кошти, що призвело до понесення ним майнової шкоди у розмірі 75 083 550,48 грн., у зв'язку з чим позивач заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди з Державного бюджету України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2017 порушено провадження у справі, залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних спору на стороні відповідачів - Державну казначейську службу України та призначено розгляд на 02.10.2017.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2017 розгляд справи відкладено на 23.10.2017.
20.10.2017 через канцелярію суду позивачем подано клопотання про призначення судової експертизи для встановлення обсягів майнової шкоди, у зв'язку з придбанням природного газу за власні кошти.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення, наголосив на необхідності проведення у даній справі судової експертизи, що заявлена в клопотанні, поданому через канцелярію суду 20.10.2017.
Представники відповідачів в судове засідання з'явились, надали пояснення, заперечили проти призначення судової експертизи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, заслухавши пояснення представників сторін суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).
Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.
Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Як вже зазначалось, в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Заявлені позивачем вимоги про стягнення майнової шкоди, що за його розрахунком складає 75 083 550,48 грн., яку розраховано як різницю між фактичною вартістю газу для ВТВ, який було фактично придбано позивачем та віднесено на витрати в бухгалтерському обліку згідно облікової політики підприємства та стандартів бухгалтерського обліку, і витратами на газ для ВТВ, отриманими в структурі тарифу. Розрахунок майнової шкоди здійснювався при дії тарифу, затвердженого постановами НКРЕ та НКРЕКП з урахуванням статей тарифу «вартість газу на технологічні та власні потреби», обсяг розподілу (транспортування) природного газу у тарифі. Крім того, сума майнової шкоди розраховувалася з урахуванням долі тарифу в обсягах фактично транспортованого у 2014 та 2015 роках природного газу та середньою ціною газу за відповідний період.
За таких обставин, оскільки для повного, всебічного та об'єктивного розгляду даного спору по суті є необхідність встановити розмір шкоди, заявленої позивачем, а вирішення зазначеного питання потребує спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Згідно з п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Щодо експертної установи, якій має бути доручено проведення судової економічної експертизи у даній справі, суд зазначає наступне.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.
За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).
Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. (п. 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5).
В даному випадку, суд вважає за необхідне доручити проведення призначеної у справі судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України в п. 23 своєї Постанови від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи те, що саме позивач в силу приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов висновку, що витрати по проведенню експертизи на даному етапі покладаються на позивача як на заінтересовану сторону.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
У зв'язку з призначенням господарським судом міста Києва судової експертизи суд вважає за необхідне на час її проведення провадження у даній справі зупинити.
Керуючись ст. ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1. Призначити у справі № 910/13541/17 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, б. 6).
2. На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
- Який об'єм та вартість обсягів виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газу в газорозподільних мережах Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» у 2014 та 2015 роках була врахована Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг при встановленні тарифів на розподіл газу в 2014 та 2015 роках?
- Чи підтверджується документально розмір майнової шкоди Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» у розмірі 75 083 550,48 грн. у випадку невідповідності придбаних Публічним акціонерним товариством «Криворіжгаз» обсягів газу для покриття виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газу в газорозподільних мережах на 2014 та 2015 роки обсягу та вартості газу, врахованого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг при встановленні тарифів на розподіл газу в 2014 та 2015 роках?
- Який розмір завданої майнової шкоди Публічному акціонерному товариству «Криворіжгаз» у випадку невідповідності придбаних Публічним акціонерним товариством «Криворіжгаз» обсягів газу для покриття виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газу в газорозподільних мережах на 2014 та 2015 роки обсягу та вартості газу, врахованого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг при встановленні тарифів на розподіл газу в 2014 та 2015 роках?
3. Відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
4. Ухвалу та матеріали справи № 910/13541/17 надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
5. Зобов'язати сторони на вимогу експерта негайно надати всі документи та матеріали, які необхідні для проведення експертизи. Докази надання до КНДІСЕ матеріалів для експертного дослідження у встановленому порядку направити до господарського суду міста Києва.
5. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» попередньо оплатити вартість експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі.
6. Зупинити провадження у справі № 910/13541/17 до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Суддя В.П. Босий