Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "19" жовтня 2017 р. Справа № 906/585/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 17.01.2017 № 226
ОСОБА_2 - дов. від 31.07.2017 № 3109
від відповідача: ОСОБА_3 - дов. від 12.05.2017 № 08/7524
ОСОБА_4 - довіреність №08/7496 від 12.05.2017
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (м. Житомир)
до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)
про скасування оперативно-господарської санкції
Позивач звернувся з позовом до господарського суду до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про скасування оперативно-господарської санкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками відповідача було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту позивача, зафіксовано порушення та складено акт про порушення № 015673, 14.12.2016 відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення було прийняте рішення про визнання даного акту правомірним. Позивач вважає, що порушення користування електричною енергією, яке описане в акті про порушення № 015673 від 05.12.2016 не доведено, позивачем не було здійснено жодних протиправних дій.
01.08.2017 відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує позовні вимоги та просить в позові відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Зазначили, що ОСОБА_2 про порушення підписаний від імені позивача не уповноваженою на те особою.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві від 01.08.2017 та додаткових поясненнях від 21.09.2017 (а.с.52-55, 81-84).
В судовому засіданні від 21.09.2017 надали пояснення представники Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Житомирській області (а.с.78-80), згідно яких Інспекція вважає, що акт від 05.12.2016 № 015673 складено не правомірно, а проведені за ним нарахування збитків є безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
14.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (відповідач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомира (позивач) укладено договір про постачання електричної енергії №200 (а.с. 16-21).
Розділом 2 Договору сторони визначили, що під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, обмежують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Як вбачається з матеріалів справи договір, укладений між сторонами у справі, є різновидом господарського договору. Отже, правовідносини, що складаються при укладенні, зміні, розірванні і виконанні договору про постачання електричної енергії, є за своєю сутністю господарськими. Тобто, суб'єктний склад сторін спору про визнання недійсними, неправомірними (скасування) оформлених протоколами рішень комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та характер спірних правовідносин відповідає вимогам ГПК України.
Спори щодо визнання недійсними, неправомірними (скасування) оформлених протоколами рішень комісії, прийнятих за результатами розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією підвідомчі господарським судам.
Наведена правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2010 у справі № 2-29/1638-2010 при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах з аналогічних спорів.
Як свідчать матеріали справи, 05.12.2016 працівниками відповідача було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту позивача, що розташований за адресою: м. Житомир, 1-й Іподромний, 5, під час якої зафіксовано порушення споживачем пункту 10.2.26 Правил користування електричною енергією, а саме: шляхом самовільного зриву індикатора магнітного впливу на ел.лічильнику, про що складено відповідний акт №015673 (а.с.23).
14.12.2016 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №925, про визнання акту правомірним та про проведення відповідачу нарахування у відповідності з п.2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду по дату усунення порушення та проведено нарахування за не обліковану електроенергію у розмірі 45 148,73 грн (а.с.27).
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним цього рішення комісії з розгляду акту порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом від 14.12.2016.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910).
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", зокрема, передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією. Частиною 1 статті 27 цього ж закону передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є пошкодження приладів обліку та порушення правил користування енергією (абз. 4, 8 ч.2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").
Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п.1.3. ПКЕЕ).
Відповідно до п.3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (п. 3.2 ПКЕЕ).
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (ч. 1 ст. 235 ГК України).
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч. 1 ст. 237 ГК України).
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 ПКЕЕ).
Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика).
Згідно п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 ПКЕЕ).
Пункти 3.16 та 3.17 ПКЕЕ передбачають, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку, та завіряється печатками.
Пунктом 10.02.26 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ застосовується розділ 2 Методики. Так, відповідно ч. 3 п. 2.1 Методики вбачається, що методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.
Господарським судом встановлено, що внаслідок виявлених порушення споживачем правил ПКЕЕ уповноваженим представником відповідача в присутності представника позивача було складено акт про порушення ПКЕЕ №015673, який свідчить про наявність факту пошкодження розрахункового засобу обліку.
Заперечення представників позивача щодо особи яка підписала акт про порушення від позивача не приймається судом до уваги, оскільки ця особа допустила представників відповідача до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа.
Поряд з цим господарський суд при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно п.2 протоколу засідання комісії № 925 від 14.12.2016, вирішено про здійснення розрахунку по акту у відповідності з п.2.5 Методики по потужності, обчисленої виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струймоприймачів на максимальну потужність з дати останнього контрольного огляду по дату усунення порушення
Так, відповідно п. 2.5 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою W доб = P · t доб · K в,
де: P - потужність (кВт), визначена як:
а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить: при однозмінній роботі споживача - t = 8; при двозмінній роботі споживача - t = 16; при тризмінній роботі споживача - t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;
K в (K в.i) - коефіцієнт використання струмоприймачів.
За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.
Як вбачається з розрахунку по акту № 015673 від 05.12.2016 розраховано відповідно до Методики, зокрема згідно пункту 2.5 Методики з 15.06.2016 по 05.12.2016. За потужність взято - 42,8695 кВт, 24 годин на добу, 7 днів на тиждень.
Господарський суд вважає, що відповідачем не вірно взяті вихідні дані, що призвело до не вірного нарахування обсягу вартості недоврахованої електроенергії, а саме: початок періоду використання струмоприймачів (15.06.2016) відповідачем взято з відомості контрольного огляду засобів обліку, який складено односторонньо за відсутності уповноваженого представника споживача (а.с.85).
Відповідно п. 3.33 ПКЕЕ, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у п р и с у т н о с т і уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Як вбачається з відомості контрольного огляду засобів обліку від 15.06.2016, останній був проведений без присутності представника споживача (а.с. 85).
Крім того, як зазначали представники позивача, що не заперечувалось представниками відповідача, що кожен місяць уповноваженою особою відповідача знімаються показники лічильника. При знятті показників особа оглядає прилади обліку і у разі виявлення факту втручання проводить відповідні дії щодо фіксування факту порушення. Тобто можна прийти до висновку, що порушень щодо зриву індикатора магнітного впливу інспектором за період з червня 2016 по листопад 2016 не було виявлено.
Відповідно до положення правил та методики, під час проведення енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача участь споживача є обов'язковою.
Відтак зроблений відповідачем розрахунок кількості недорахованої електричної енергії, з урахуванням викладеного, слід вважати недостовірним і таким, що складений з порушенням п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.
Розрахунок вартості недорахованої енергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним (Постанова Вищого господарського суду України від 01 листопада 2012 року у справі N 7/5005/4580/2012).
Такий розрахунок вартості обсягу недорахованої електроенергії зроблено у рішенні засідання комісії відповідача, оформленого протоколом № 925 від 14.12.2016. З огляду на вищенаведене, господарський суд вважає, що таке рішення відповідача прийнято без врахування норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про правомірність заявлених позовних вимог. Відповідачем при обрахунку необлікованої електричної енергії було неправомірно застосовано коефіцієнт використання струмоприймачів в результаті чого невірно визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, що є безумовною підставою для недійсності рішення комісії Житомирського району електричних мереж ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №925 від 14.12.2016 про нарахування позивачу необлікованої електричної енергії обсягом 22013 кВт/год вартістю 45148,73 грн.
Керуючись ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсним рішення комісії Житомирського району електричних мереж публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №925 від 14.12.2016 про нарахування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Житомир не облікованої електричної енергії обсягом 22013 кВт/год вартістю 45148, 73 грн.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (10014, м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 20, код 08492505): 1600 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 25.10.17
Суддя Маріщенко Л.О.
Друк:
1 - у справу,
2 - відповідачу (рек. з повід.)