ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.10.2017Справа № 910/20777/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатинадраінвест" -
уповноважена особа на ведення спільних справ та поточне керівництво
спільною діяльністю за договором № 1747 від 13.10.2004 про спільну
діяльність та виробничу діяльність
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікор Капітал"
про визнання договору недійсним
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивачa: Слюсар С.В. за довіреністю № 2-643д від 01.08.2017;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Пушко І.О. за довіреністю від 20.10.2016.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2016 (суддя Плотницька Н.Б.) в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 (колегія у складі суддів: Пашкіної С.А., Сітайло Л.Г., Жук Г.А.) рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2016 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2016 скасовано, справу № 910/20777/16 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 05.07.2017 № 05-23/2002 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20777/16.
Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу № 910/20777/16 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2017 року справу № 910/20777/16 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 24.07.2017 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2017 на підставі статті 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.08.2017 року.
В судовому засіданні 23.08.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання 23.08.2017 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
При цьому, в судовому засіданні 23.08.2017 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 910/20777/16 на 15 днів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2017 року в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/20777/16, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 18.09.2017 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 28.09.2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судове засідання 18.09.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 18.09.2017 року проти задоволення позову заперечив.
При цьому, в судовому засіданні 28.09.2017 року суд дійшов висновку про необхідність витребувати додаткові докази у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 23.10.2017, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 23.10.2017 року проти задоволення позову заперечив.
Представник відповідача-1 в судове засідання 23.10.2017 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
За таких обставин, враховуючи неявку повноважного представника відповідача-1 в судове засідання та ненадання витребуваних судом доказів суд дійшов висновку про необхідність відкласти розгляд справи та повторно витребувати додаткові докази у справі в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно зі статтею 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно зі статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (стаття 38 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в ході підготовки справи до розгляду в необхідних випадках витребує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.
Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; участь у справі іноземного елемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи вищевикладені обставини, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкласти розгляд справи.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 65, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1. Розгляд справи № 910/20777/16 відкласти на 06.11.17 р. о 12:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б в залі № 2 (корпус Б).
2. В порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України повторно витребувати у Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області ДФС України всі рішення та документи, на підставі яких було здійснено опис майна ТОВ "Карпатинадраінвест" у податкову заставу відповідно до Акту опису майна № 8 від 22.09.2016, а також документально підтверджені відомості щодо періоду перебування у податковій заставі майна ТОВ "Карпатинадраінвест" - природного газу з ресурсу вересня 2016 року.
3. Позивачу виконати вимоги попередньої ухвали суду в частині, що ним не виконано.
4. Відповідачу-1 надати суду:
- докази на підтвердження того, що на момент укладення Договору № 220816/1 від 22.08.2016 природний газ з ресурсу вересня 2016 року не перебував у податковій заставі;
- всі документи, складені на виконання умов Договору № 220816/1 від 22.08.2016;
- докази на підтвердження того, що Договір № 220816/1 від 22.08.2016 було укладено у відповідності з Програмами та Бюджетами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління;
- документально підтверджені письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2017 у справі № 910/20777/16.
5. Відповідачу-2 надати суду:
- всі документи, складені на виконання умов Договору № 220816/1 від 22.08.2016.
6. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.
7. Сторонам оформити письмові докази відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
8. Сторонам завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
9. Явку повноважних представників сторін для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.
10. Попередити сторін, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).
11. Попередити позивача про передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.
12. Сторонам направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.
Суддя М.Є. Літвінова