вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" жовтня 2017 р. Справа № 911/2425/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Росер”, Київська обл., м. Біла Церква
до Приватного підприємства фірми “Мізан”, Київська обл., с. Антонів
про стягнення 534 228 грн. 79 коп.
Суддя- Мальована Л.Я.
Представники сторін:
Згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 534 228 грн. 79 коп., з яких: 471 162 грн. 85 коп. - борг за послуги з організації перевезень відповідно до умов договору доручення № Т/59/10/2016 від 23.11.2016 р.; 4 580 грн. 94 коп. - 3% річних.; 38 981 грн. 88 коп. - пеня.; 19 503 грн. 12 коп. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.
В судовому засіданні, яке відбулось 04.10.2017 року за клопотанням сторін була оголошена перерва на 11.10.2017 року для можливого врегулювання спору мирним шляхом.
На день розгляду справи представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 426 162 грн. 85 коп. боргу, 4 580 грн. 94 коп. 3% річних, 38 981 грн. 88 коп. пені, 19 503 грн. 12 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, всього 489 228 грн. 79 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, тому подана позивачем заява підлягає задоволенню.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
23 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росер» та Приватним підприємством фірма «Мізан» було укладено договір доручення №Т/59/10/2016, відповідно до умов якого Повірений зобов'язується за плату та за дорученням Довірителя та за його рахунок виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом.
Відповідно до п. 1.3. договору доручення транспортна експедиція по даному договору включає в себе організацію перевезення вантажів Довірителя в міжнародному сполученні, включаючи експортні, імпортні, транзитні та внутрішні перевезення вантажів довірителя.
В пункті 4.1. договору доручення зазначено, що для виконання замовлених послуг Довіритель забезпечує Повіреного грошовими коштами на умовах відстрочки платежу на 62 календарних дня запланованих витрат, якщо інше не передбачено в додатках до цього Договору. Перерахування грошових коштів здійснюється в терміни обумовлені в рахунку, рахунку-фактурі, інвойсі і т.д., що виставляється Повіреним, якщо інший термін не вказаний в додатках до цього Договору. Всі розрахунки проводяться в еквіваленті валюти , що зазначена в пункті 4.3. Договору доручення.
Пунктом 4.3. Договору доручення встановлено, що валютою даного Договору та валютою платежу за цим Договором є українська гривня.
Відповідно до протоколу погодження договірної ціни №1 який був складений між Повіреним та Довірителем відповідно до умов Договору доручення сторони встановили вартість послуг за організацію та забезпечення перевезення відповідно до довіреності №1 від 24.11.2016 року по маршруту 343901 Роток - 758101 Дашогуз. Найменування вантажу Довірителя - мебель код ЕТСНГ 127076, ГНГ 94036010, завантаженням 50 тон в одному критому вагоні №29006202 в розмірі 11 277,00 доларів США. Відповідно до пункту 2 вказаного протоколу сторони встановили, що Довіритель сплачує Повіреному вартість організації перевезення за кожну відправку вагонів протягом 60 днів з моменту прийняття вагону до перевезення в перерахунку на гривні по курсу НБУ на дату оплати.
Відповідно до протоколу погодження договірної ціни №2 який був складений між Повіреним та Довірителем відповідно до умов Договору доручення сторони встановили вартість послуг за організацію та забезпечення перевезення відповідно до довіреності №2 від 05.12.2016 року по маршруту 343901 Роток - 758101 Дашогуз. Найменування вантажу Довірителя - мебель код ЕТСНГ 127076, ГНГ 94036010, завантаженням 50 тон в одному критому вагоні №29006202 в розмірі 11 277,00 доларів США. Відповідно до пункту 2 вказаного протоколу сторони встановили, що Довіритель сплачує Повіреному вартість організації перевезення за кожну відправку вагонів протягом 60 днів з моменту прийняття вагону до перевезення в перерахунку на гривні по курсу НБУ на дату оплати.
Таким чином, п. 2 протоколів погодження договірної ціни №1 та №2 сторони, встановили, що Довіритель оплачує Повіреному вартість організації перевезення за кожну відправку вагонів протягом 60 днів з моменту прийняття вагона до перевезення.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по організації перевезень, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами наданих послуг та накладними, проте відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 426 162 грн. 85 коп.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 426 162 грн. 85 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 4 580 грн. 94 коп. - 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 4 580 грн. 94 коп. - 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 6.8. договору за прострочення оплати рахунків Повіреного, Довіритель сплачує пеню в розмірі 0,5% (але не менше 0,3) від несплаченої суми або несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано 38 981 грн. 88 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Щодо вимоги позивача про стягнення 19 503 грн. 12 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, то суд зазначає наступне:
Віцдповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань " підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).
Оскільки в укладеному між сторонами договорі доручення не передбачено відповідальності за грошовими зобов'язаннями у вигляді відсотків за користування чужими грошовими коштами, а нормами права, які регулюють питання про надання послуг не визначено розміру процентної ставки за користування чужими коштами, тому вимога в частині стягнення з Приватного підприємства фірма «Мізан» відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 19 503 грн. 12 коп. задоволенню не підлягає.
Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що акти наданих послуг були підписані 09.10.2017 року, тому станом на дату звернення з позовом до суду строк сплати заборгованості не настав, проте як зазначалось вище протоколами погодження договірної ціни №1 та №2 сторони, встановили, що Довіритель оплачує Повіреному вартість організації перевезення за кожну відправку вагонів протягом 60 днів з моменту прийняття вагона до перевезення, тому суд не приймає заперечення відповідача до уваги.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства фірма «Мізан» (09052, Київська обл., Сквирський район, с. Антонів, вул. Перемоги, буд. 17, код 31100856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Товарна, буд. 35, код 35942281) - 426 162 (чотириста двадцять шість тисяч сто шістдесят дві) грн. 85 коп. боргу, 38 981 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 88 коп. пені, 4 580 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 94 коп. трьох відсотків річних, 7 338 (сім тисяч триста тридцять вісім) грн. 43 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Л.Я. Мальована