23 жовтня 2017 року Справа № 910/21573/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,
суддівМалетича М.М., Плюшка І.А.
розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 року
за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ
на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ
у справі господарського суду міста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПАР", м. Київ
простягнення суми
Касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з огляду на наступне.
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачено розділом ХІІ1 ГПК України.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В тексті касаційної скарги Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку з фінансуванням установи за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15).
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржником таких обставин не наведено та жодних доказів відсутності можливості сплати Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судового збору до суду касаційної інстанції не подано.
Разом з тим, відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору - відхилити.
2. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 року у справі № 910/21573/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддяО.М. Сибіга
СуддіМ.М. Малетич
І.А. Плюшко