Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
23 жовтня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42017181010000109 від 03.07.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
слідчого ОСОБА_9 ,
скаржника ОСОБА_7 ,
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна, задоволено та накладено арешт на майно, що вилучено 15.09.2017 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 : ноутбук "Lenovo G550" чорного кольору, S/N НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США та 13000 (тринадцять тисяч) грн., та позбавлено можливості власнику розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя зазначив, що оскільки ноутбук "Lenovo G550" чорного кольору, S/N CBG3143590 та грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США та 13000 (тринадцять тисяч) грн. визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №42017181010000109 від 03.07.2017 року відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 16 вересня 2017 року, тому необхідно накласти арешт.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вважають, що ухвала слідчого судді від 18 вересня 2017 року має бути скасована, оскільки винесена з порушенням норм КПК України. Вказують, що слідчим суддею клопотання про арешт майна розглянуто без їх повідомлення , як власників майна, про день і час розгляду справи, крім того копія ухвали слідчого судді не надсилалась власникам майна. Додають, що вилучене майно набуло статусу тимчасово вилученого, тому суд зобов'язаний був викликати їх для розгляду клопотання слідчого в судове засідання. В обґрунтування своїх вимог зазначають, що слідчий суддя при накладенні арешту на майно не з'ясував походження грошових коштів, проте задовольнив таке клопотання, хоча грошові кошти належали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а не ОСОБА_7 , якому навіть не повідомлено про підозру. Вважають, що ні клопотання слідчого, ні ухвала слідчого судді не містить конкретних відомостей про те, які сліди злочину містить ноутбук "Lenovo G550" чорного кольору, S/N CBG3143590, а також яким чином вказане майно могло бути використано як знаряддя злочину. Просить ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_9 , погодженого прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна та зобов'язати начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_9 повернути вилучене майно 15.09.2017 року власнику.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи скаржника ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_8 , який вважає ухвалу слідчого судді законною і просить залишити її без зміни, перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судової справи, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді від 18 вересня 2017 року, подана 13 жовтня 2017 року, оскільки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не повідомлялися про розгляд клопотання, копія ухвали сторонам не надсилалась, також відповідно до заяви ОСОБА_7 (а.с.19) останній отримав її 13 жовтня 2017 року, тому строк на апеляційне оскарження відповідно до вимог абз.2 ч.3 ст.395 КПК України апелянтом не пропущено, оскільки строк для нього в даному випадку обчислюється з дня отримання ним копії судового рішення.
Згідно матеріалів судової справи та кримінального провадження, слідчим відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017181010000109 від 03.07.2017 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий в клопотанні вказує на те, що вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та необхідне для проведення ряду експертиз, а тому для запобігання можливості його приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі іншим особам необхідно накласти на нього арешт.
Слідчий суддя, задовольняючи клопотання, обґрунтовано вказав в ухвалі на те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на майно.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №4201718010000109, 15 вересня 2017 року проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , в результаті якого виявлено та вилучено: ноутбук "Lenovo G550" чорного кольору, S/N CBG3143590; грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США та 13000 (тринадцять тисяч) гривень.
Постановою начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_9 від 16 вересня 2017 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Покликання апелянтів на грубе порушення норм КПК України, що призвело до неповідомлення власників майна про розгляд клопотання про накладення арешту на майно є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді містить покликання на ч.2 ст.172 КПК України, яка передбачає розгляд клопотання про накладення арешту на майно за відсутності власника такого майна з метою забезпечення такого арешту.
При постановленні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, можливість використання зазначеного майна як доказу у кримінальному провадженні, мету забезпечення кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя навів в ухвалі переконливі мотиви, з яких він дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачає.
Колегія суддів наголошує, що в тому випадку , якщо в подальшому застосування цього заходу відпаде потреба, власник цього майна має право звернутися до слідчого судді про скасування арешту майна відповідно до вимог ст.174 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів ,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року про накладення арешту на майно, що вилучено 15.09.2017 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 : ноутбук "Lenovo G550" чорного кольору, S/N CBG3143590; грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США та 13000 (тринадцять тисяч) грн., залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
______________ ______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3