18 жовтня 2017 року Справа № 803/508/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника відповідача Бірука В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про скасування розрахунку,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про скасування розрахунку №1 від 23.03.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким позивача зобов'язано сплатити 524,16 євро, в частині плати в сумі 485,28 євро..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач не погоджується з оскаржуваним розрахунком, оскільки він здійснений невірно. Вказує на те, що відповідно до цього розрахунку пройдена відстань автомобіля складає 208 км, однак це не відповідає дійсності, оскільки відповідачем було взято до розрахунку увесь маршрут транспортного засобу, в той час як пройдений автомобілем кілометраж з місця завантаження до місця зважування працівниками Управління Укртрансбезпеки у Волинській області становив 48 км. Позивач вважає, що розрахунок плати за проїзд з врахуванням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні повинен складатися з наступних показників: 0,27 євро х 48 км х 3 = 38,88 євро, а тому відповідач безпідставно нарахував більшу суму плати на 485,28 євро, виходячи з розрахунку: 0,42 євро х 208 км х 3 х 2 = 524,16 євро. У зв'язку з цим позивач вважає оскаржуваний розрахунок незаконним, а тому просить його скасувати в частині нарахованої плати в сумі 485,28 євро.
Відповідач в поданих запереченнях на адміністративний позов від 13.05.2017 року №1029/20-17 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не визнав, посилаючись на те, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та причепу марки Kramer, номерний знак НОМЕР_2, було встановлено, що навантаження на здвоєні осі становила 20,4 т при нормативно допустимій - 16 т. Вказує на те, що розрахунок плати за проїзд від 23.03.2017 року №1 здійснений вірно, відповідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879. Враховуючи те, що перевізник рухався без відповідного дозволу за перевищення одного вагового та/або габаритного параметру великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу більш як на 2 відсотки, тому плата за проїзд здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Однак, у зв'язку з тим, що перевізник не привів у відповідність габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, розрахунок плати за проїзд відповідно до п.31-1 Порядку №879 складений по маршруту, який перевізник мав намір проїхати. Крім того, оскільки перевищення хоча б одного вагового або габаритного параметру у перевізника було на 10-40 відсотків, тому плата за проїзд здійснена у потрійному розмірі. Також згідно ставок плати за проїзд перевищення осьових навантажень, зокрема на здвоєну вісь, становить 21,5% (від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 євро/км + 0,15 євро/км за наступні 5% понад 20%). Відтак, розрахунок плати за проїзд виконаний відповідно до формули за наступними параметрами: П = (0 + 0,42 + 0) х 208 х 3 (коефіцієнт) х 2 (відсутність дозволу) = 524,16 євро.
З врахуванням вищевикладеного відповідач вважає, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області під час здійснення рейдової перевірки та габаритно-вагового контролю діяли у межах наданих їм повноважень та з дотриманням вимог законодавства України, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Позивач в судове засідання не прибув, проте подав до суду письмове клопотання від 17.10.2017 року про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 03.08.2015 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.05.2017 за №1002588780 (а.с.39-41).
23.03.2017 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.03.2017 року №264, направлення на перевірку від 20.03.2017 року №024272, відповідно до графіку проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 20.03.2017 року по 26.03.2017 року державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області на 89 км автомобільної дороги Н17 «Львів-Радехів-Луцьк» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (а.с.27-29).
Під час перевірки 23.03.2017 року був зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1, із причепом марки Kramer, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1, належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (а.с.6).
Перевіряючими проведено документальний габаритно-ваговий контроль вказаного автомобіля марки DAF та причепу встановлено надання послуг перевезення вантажу із перевищенням навантажень на здвоєні осі (нормативно допустиме - 11,0 т/11,0 т/16,0 т, фактичне - 6,700 т/9,650 т/20,400 т), що на 4400 кг більше норми, передбаченої пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Зазначене підтверджується копією чека зважування №05842 від 23.03.2017 року (а.с.8).
За результатами контролю складено довідку від 23.03.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 23.03.2017 №0003590 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі якого проведено розрахунок №1 від 23.03.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в сумі 524,16 євро (а.с.31, 36-37).
Крім того, 23.03.2017 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній та неоформлений дозвіл на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів (а.с.38).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 року №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок №879), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Частиною другою статті 29 Закону України №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону України №2862-IV центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" від 26.06.2015 №592 правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.
Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Так, підпунктом 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, визначено завдання служби Укртрансбезпека, зокрема, здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).
При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Волинській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, при цьому перевірка відповідачем проведена у повній відповідності до вимог Порядку №1567.
Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Постанови №198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно з вимогами пункту 3 Правил №30 транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Водночас механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879.
Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пункту 16 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Як встановлено вище та підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.03.2017 року водій транспортного засобу позивача здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без наявності відповідного дозволу (а.с.38), тому плата за проїзд цього транспортного засобу нараховується у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Водночас за приписами пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
З приводу обґрунтувань позивача про те, що відповідачем неправильно визначено відстань перевезення, що вплинуло на розрахунок плати за проїзд, то суд зазначає наступне.
Закон України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільнім транспортом.
Так, пунктом 11.1 Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Як вбачається з даних розрахунку №1 від 23.03..2017 року (а.с.10), плата за проїзд автопоїздом марки DAF, НОМЕР_1, Kramer, НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 по маршруту м. Луцьк - с. Київець (Львівська область) розраховувалась згідно товарно-транспортної накладної від 23.березня 2017 року та становить 208 км (а.с.7).
Поряд з цим, відповідно до п.23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух (п. 24 Порядку №879).
Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом повторного зважування та отриманням відповідного чеку.
Враховуючи вищевказані норми права, суд звертає увагу на те, що законодавством передбачені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування, а плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.
Однак, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду жодного доказу (зокрема, чеку) чи його водієм транспортного засобу здійснювалися заходи з приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом повторного зважування, а відтак позивачем не доведено факту приведення у відповідність вагових параметрів.
Таким чином, оскільки водієм не були усунуті порушення, виявлені при здійсненні габаритно-вагового контролю, та було продовжено рух транспортним засобом до місця призначення, то плата підлягає нарахуванню за всю відстань, яку подолав транспортний засіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
При цьому, визначення відстані пройденого транспортним засобом маршруту визначалось відповідачем у присутності водія транспортного засобу та за його погодженням. Зауважень з цього приводу водієм в ході перевірки не надавались.
Враховуючи такі обставини плата за проїзд транспортного засобу позивача була визначена за пройдену частину маршруту та за частину, яку перевізник мав намір проїхати, тобто 208 км.
Як встановлено вище, позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантажень на здвоєні осі (нормативно допустиме - 11,0 т/11,0 т/16,0 т, фактичне - 6,700 т/9,650 т/20,400 т), та становить на 21,5 % більше від допустимої норми на здвоєну вісь.
Пунктом 31-1 Порядку №879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відтак, суд вважає, що відповідач, враховуючи вказаний пункт Порядку №879, здійснив вірно нарахування плати за проїзд у потрійному розмірі.
Розмір плати визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879. Так, згідно з пунктами 1, 2 за великовагові транспортні засоби (за загальну масу) від 40 до 44 тонн включно ставка плати за кожен кілометр відстані становить 0,1 євро, а за великовагові транспортні засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 євро за кожен кілометр відстані, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків 0,15 євро. У зв'язку з тим, що перевищення позивачем допустимих осьових навантажень становить 27,5%, тому розрахунок відповідачем здійснювався з врахуванням 0,42 євро (0,27 євро + 0, 15 євро = 0,42 євро) за кожен кілометр відстані.
Відповідно до вимог пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, у відповідності до формули розмір плати за проїзд повинен складати: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, тобто П = (0 + 0,42 + 0) х 208 х 3 х 2 =524,16 євро, де Рзм - 0 євро/км (згідно ставок плати за проїзд за загальну масу); Рнв - 0,42 євро/км (згідно ставок плати за проїзд перевищення осьових навантажень, зокрема на здвоєну вісь, становить 21,5% (від 10 до 20 відсотків включно - 0.27 євро/км + 0,15 євро/км за наступні 5% понад 20%); Рг-0 (перевищення габаритних параметрів); В - пройдена відстань 208 км, К - на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі, а також подвоєння плати за проїзд за відсутності дозволу на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про правильність здійснення контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області розрахунку №1 від 23.03.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким позивача зобов'язано сплатити 524,16 євро.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері дорожнього руху, відповідальність за перевезення вантажу несе вантажоперевізник. Саме він зобов'язаний враховувати всі властивості вантажу та технічні характеристики транспортного засобу з метою недопущення порушення правил дорожнього руху та безпеки на транспорті.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову повністю.
Керуючись статтями 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про автомобільний транспорт", Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, суд
В задоволенні адміністративного позову фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про скасування розрахунку №1 від 23.03.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 20 жовтня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук