м. Вінниця
20 жовтня 2017 р. Справа № 802/1506/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представника позивача: Кучабської В.В., Слободянюка В.М.
представника відповідача: Дубровіної М.В., Сидорюка Д.А., Король Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницкій області
до: ДП "Вінницький облавтодор " ПАТ "ДАК Автомобільні дороги України"
про: стягнення коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (управління держаудитслужби, позивач) до ДП "Вінницький облавтодор " ПАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (облавтодор, підприємство, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути до державного бюджету кошти в сумі 68343,07 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що за результатом проведеної ревізії з питань формування вартості матеріальних ресурсів власного виробництва - асфальтобетонної та протиожеледної сумішей, їх калькулювання, розподілу в таких калькуляціях прямих та загальновиробничих витрат, в тому числі дотримання норм використання енергоносіїв та трудовитрат на виготовлення одиниці готової продукції встановлено, що філіями підприємства в порушення вимог СОУ 45.2-00018112-071:2011 необґрунтовано завищено вартість ресурсів, відтак, завищено вартість робіт по філії Калинівка ДЕД на суму 68343,08 грн. А саме, встановлено, що в калькуляції на приготування асфальтобетонної суміші витрати на електроенергію закладались не за фактичними витратами, в результаті чого в порушення МР Д.1.2-218-03450778-767:2010 Методичних рекомендацій з калькулювання матеріальних ресурсів, виготовлених на власному підсобному господарстві, за період з 01.03.2013 р. по 31.08.2016 р. завищено вартість асфальтобетонної суміші внаслідок не підтвердження фактичних витрат по електроенергії в сумі 68343,07 грн., яка включена в акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по поточному ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг за рахунок державних коштів.
Зазначене порушення призвело до втрати активів (нанесення збитків) державному бюджету на суму 68343,07 грн., які підлягають стягненню.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали, просили відмовити у його задоволені, посилаючись на наступне.
Методичні рекомендації Д.1.2-218-03450778-767:2010, порушення яких ставиться в провину відповідачу, є нормативно-правовим актом рекомендаційного характеру, відтак, їх недотримання не може класифікуватись як порушення законодавства.
Разом з цим пункт 5.4 Методичних рекомендацій регламентує, що стаття калькулювання «Паливо та енергія на технологічні цілі» включає витрати на усі види палива та енергії, які безпосередньо використовуються в процесі приготування чи виготовлення матеріальних ресурсів. Вартість за цією статтею визначається на підставі їх виробничих норм витрат на калькуляційну одиницю та цін (тарифів) на відповідні види палива.
Цим же нормативом встановлено, що витрачання палива та енергії для технологічних цілей на калькуляційну одиницю приймається за даними показників контрольно-вимірювальних приладів або за виробничими нормами витрат, що встановлюються наказом по підприємству на підставі загальних, відомчих виробничих норм витрат паливно-мастильних матеріалів, діючих ресурсних кошторисних норм експлуатації машин чи результатів хронометражних спостережень. Тобто проведення розрахунку на підставі показників контрольно-вимірювальних приладів-електролічильників є виключно одним із альтернативних методів визначення зазначених витрат.
При цьому, відповідач вказує, що наведені у довідці ревізії витяги з формуляру щодо втрат електроенергії на рівні 3,46 кВт для приготування 1 тонни суміші чітко регламентують вимоги щодо вологості сировини, яка підлягає переробці. Вказаний норматив є базовим та не враховує витрати електроенергії на допоміжні процеси, для прикладу, робота нагрівальних тентів для отримання нормативної величини вологи матеріалів, що цілком узгоджується з примітками формуляру.
За результатом, інспектором не враховано, що виробництво асфальтобетонної суміші фактично здійснюється в різних календарних періодах року, відповідно, за відмінних умов вологості матеріалу, який підлягає переробці, відтак, співвідношення витрат електроенергії в цілому за рік до загальної кількості виготовленої асфальтобетонної суміші не відображає фактичного стану справ за відповідні звітні місяці.
Отже інспектором не проведено належний аналіз динаміки виробництва асфальтобетонної продукції та фактичних витрат електроенергії, що як результат, спотворює розрахований результат.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-ХІІ).
Так, відповідно до пунктів 7, 8, 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ, органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Як встановлено судом, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ІІІ квартал 2016 року, на підставі направлень № 862 від 27.09.2016 р. та № 120 від 15.12.2016 р. державними фінансовими інспекторами проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Вінницький облавтодор» ПАТ «Автомобільні дороги України» за період з 1.07.2012 р. по 1.09.2016 р.
За наслідком проведеної ревізії складено акт № 06-30/1 від 26.12.2016 р., у якому зафіксовані виявлені ревізією порушення. Зокрема, ревізією встановлено, що при виконанні робіт використано окремі будівельні матеріали виготовлені власними силами та засобами, вартість на які сформована на підставі розрахунку собівартості виготовленої продукції-калькуляції вартості виробництва продукції.
Так, по філії Калинівська ДЕД з'ясовано, що в калькуляції на приготування асфальтобетонної суміші витрати на електроенергію закладалися не за фактичними витратами, в результаті чого в порушення Методичних рекомендацій Д.1.2-218-03450778-767:2010 з калькулювання матеріальних ресурсів, виготовлених на власному підсобному господарстві за період з 1.03.2013 р. по 31.08.2016 р. завищено вартість асфальтобетонної суміші внаслідок не підтвердження фактичних витрат по електроенергії на суму 68343,07 грн., яка включена в акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) по поточному ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг за рахунок державних коштів. Зазначене порушення призвело до втрати активів (нанесення збитків) державного бюджету на 68343,07 грн.
Вказані порушення детально описані у довідці ревізії фінансово-господарської діяльності філії «Калинівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за період з 1.07.2012 р. по 1.09.2016 р. за № 02-06 за грудень 2016 р.
Так, за період з 01.03.2013 по 31.08.2016 року відповідно до журналу випуску асфальтобетону та матеріальних звітів встановлено, що асфальтобетонному заводі ДС-158 виготовлено 53686,1 тонн асфальтобетону, у тому числі з власної сировини 21882,7 тонн та давальницької - 31803 тонни, виготовлено асфальтобетонних сумішей в кількості 6431,2 тонни, які включено в акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) по поточному ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг за рахунок державних коштів, зокрема:
- в 2013 році виготовлено асфальтобетону всього в кількості 14588,0 тонн у тому числі з власної сировини 7245,8 тонн та давальницької 7342,2 тонн;
- в 2014 році виготовлено асфальтобетону всього в кількості 13100,2 тонн у тому числі з власної сировини 5221 тонн та давальницької 7879,2 тонни;
- в 2015 році виготовлено асфальтобетону всього в кількості 13365,5 тонн у тому числі з власної сировини 4287,3 тонни та давальницької 9078,2 тонни;
- в 2016 році виготовлено асфальтобетону всього в кількості 12632,4 тонни у тому числі з власної сировини 5128,6 тонни та давальницької 7503,8 тонни.
Згідно технічного паспорту (формуляра) АБЗ ДС-158 продуктивністю тонн/год.норма витрачання електроенергії на приготування 1 тонни суміші становить 3,46 кВт.
Згідно калькуляцій на приготування асфальтобетонних сумішей витрати електроенергії закладено в 2013 році в кількості 22,4 кВт/год. на тонну суміші, в 2014 році в кількості 21,94 кВт/год. на тонну суміші, в 2015 році в кількості 21 кВт/год. на тонну суміші, в 2016 році в кількості 10,63 кВт/год. на тонну суміші.
На запит Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №02-06 14X5171 від 21.10.2016 року СО «Калиновські електричні мережі» ПАТ «Вінницяобленерго» згідно листа №СО-56-1404 від 23.11.2016 року надано інформацію щодо фактичного споживання електроенергії АБЗ Філії за період з 1.03.2013 р. по 31.08.2016 р.
Виходячи з вказаної інформації фактичне витрачання електроенергії АБЗ становило в 2013 в кількості 268824 кВт/год., в тому числі на приготування тонни асфальтобетону 18,42 кВт/год., в 2014 в кількості 150719 кВт/год., в тому числі на приготування 1 тонни асфальтобетону 11,50 кВт/год., в 2015 в кількості 120273 кВт/год., в тому числі на приготування 1 тонни асфальтобетону кВт/год., в 2016 в кількості 69410 кВт/год., в тому числі на приготування 1 тонни асфальтобетону 5,49 кВт/год.
Проведеним перерахунком вартості електроенергії, яка була затрачена на виготовлення асфальтобетонних сумішей в кількості 6431,2 тонн, які включено в акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2) по поточному ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг за рахунок державних коштів загальна сума завищення вартості виконаних становить 68343,07 гривень (з ПДВ).
Таким чином Філією не дотримано пунктів 3.3.6, 3.3.10.1 та 3.2.5.3 ДБН Д 2000/пунктів 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, пунктів 4.4.2, 6.3.3 та 6.3.1.3 ДСТУ-НБ 262013 / пунктів 5.5, 5.7 та 5.10 СОУ 42.1-37641918-085:2012 / пунктів 5.5, 5.7, 5.9 СОУ 42.1-37641918-050:2012 / пунктів 2.7 та 2.10 ВБН Д. 1.1-218-1-2001 / пунктів 212 ВБН В.3.2-218-180-2003, Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт (нова редакція), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 31.12.2010 №573, Методичних рекомендацій з калькулювання матеріальних ресурсів, виготовлених на власному підсобному господарстві МР Д. 1.2-218-03450778-767:2010, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та роз'яснень, викладених в листах Мінрегіонбуду від 07.04.2010 №12/19-2-9-12-3591 та від 06.05.2010 №2/12-20/4993, а саме, без належного документального підтвердження до вартості виконаних будівельних робіт включено вартість асфальтобетону з завищенням витрат електроенергії в калькуляціях на загальну суму 68343,07 гривень.
В подальшому, 1.02.2017 р. Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області сформовано та направлено на адресу підприємства лист-вимогу № 26-02-16-14/510 про усунення порушень законодавства з фінансових питань, якою зобов'язано усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку.
Вважаючи, що за наслідком проведеної перевірки, виявлених порушень та на підставі сформованої вимоги підприємство повинно сплатити до державного бюджету 68343,07 грн., управління держаудитслужби звернулось з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині порушень нормативів, зазначених у довідці, суд виходить з наступного.
Як зазначено у довідці, філією не дотримано пунктів 2.7 та 2.10 ВБН Д.1.1-218-1-2001, відповідно до яких кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених робочими кресленнями, зазначених у кошторисах, дефектних актах та відповідних поточних цін.
Поточні ціни на матеріальні ресурси по об'єктах на яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності приймаються за рівнем, що склався в регіоні за цінами виробників.
Поточні ціни на матеріали для дорожніх робіт визначаються франко-приобєктний склад і на встановлену одиницю виміру враховуючи такі елементи вартості, як відпускну ціну.
Проте, застосування вказаних норм до спірних правовідносин є безпідставним, оскільки ВБН Д.1.1-218-1-2001 втратили чинність 1.11.2012 р., тобто до моменту формування розрахунків та калькуляції за перевіряємий період.
Також ставиться позивачу в провину порушення пунктів 5.5, 5.7, 5.9 СОУ 42.1-37641918-050:2012 та пунктів 5.5, 5.7, 5.10 СОУ 42.1-37641918-085:2012.
Так, відповідно до перелічених пунктів СОУ 42.1-37641918-050:2012, поточні ціни на матеріали для ремонтних доріг в інвесторській кошторисній документації приймається за вихідними даними замовника, виходячи з їх найменшої вартості, визначеної на підставі проведеного аналізу ринку матеріалів у регіоні. Аналіз цін проводиться з урахуванням транспортної складової.
Якщо поточні ціни на матеріальні ресурси не враховують транспортування їх на приоб'єктивний склад, в локальних кошторисах при визначені вартості матеріалів, виробів і конструкцій додатково враховуються витрати на це.
При складанні інвесторської кошторисної документації вартість матеріалів та конструкцій, що виготовляються в структурних підрозділах, підсобних господарствах підприємств (стаціонарні АБЗ та ЦБЗ, полігони, піскобази та інші), приймається за ціною, що не повинна перевищувати цін інших виробників на ті самі ресурси, що склалися в регіоні, крім випадків, коли це обґрунтовано особливими вимогами до технічних характеристик та якості матеріальних ресурсів.
Згідно пунктів 5.5, 5.7, 5.10 СОУ 42.1-37641918-085:2012, прямі витрати в локальних кошторисах визначають шляхом множення визначеної за ресурсними кошторисними нормами кількості трудових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування обчислених за дефектними актами, на відповідні поточні ціни цих ресурсів.
Поточні ціни на матеріальні ресурси для робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування визначаються франко-приоб'єктивнй склад і на встановлену одиницю виміру враховують такі елементи вартості, як відпускну ціну (в тому числі вартість тари, упаковки і реквізиту та вартість вантажних робіт), вартість транспортування, заготівельно-складські витрати).
Вартість матеріалів та конструкцій, що виготовляються у власних структурних підрозділах, підсобних господарствах підприємств (стаціонарні АБЗ та ЦБЗ, полігони, піскобази та інші), приймається за ціною, що не повинна перевищувати цін інших виробників на ті самі ресурси, що склалися в регіоні, крім випадків, коли це обґрунтовано особливими вимогами до технічних характеристик та якості матеріальних ресурсів.
При складанні ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) та при проведені взаєморозрахунків (при динамічній договірній ціні) за обсяги виконаних робіт вартість матеріалів визначається за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю).
Проте, суд звертає увагу на те, що вказані пункти знаходяться у розділах 5 СОУ 42.1-37641918-050:2012 та СОУ 42.1-37641918-085:2012, які визначають правила розробки та складання саме інвесторської кошторисної документації, ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (договірних цін), тоді як у досліджуваному випадку позивач вказує на порушення при проведені розрахунку вартості електроенергії зазначеного у калькуляціях та, як наслідок, завищення вартості асфальтобетонних сумішей.
Так, згідно визначень, наведених у пунктах 3.5, 3.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, «інвесторська кошторисна документація» - це сукупність кошторисів, кошторисних розрахунків, відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, зведених кошторисних розрахунків вартості об'єктів будівництва або їх черг, зведень витрат, пояснювальних записок та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення, проектної документації; «локальний кошторис» - первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт та витрат по будинках, будівлях, спорудах будь-якого призначення, лінійних об'єктах інженерно-транспортної інфраструктури і складається на підставі обсягів робіт, що визначені при розробленні проектної документації.
Водночас, калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат.
Тут слід зазначити, що кошторис представляє собою розрахунок вартості вироблених робіт на якийсь певний період. Це означає, що сюди входить певний перелік статей витрат, наприклад, оплата праці співробітників, витрата матеріалів, оплата зборів, податків і зборів та інші витрати, пов'язані з даним видом діяльності. Кошторис може бути як плановою, так і фактичної залежно від того, в який період вона складається.
Калькуляція складається на одиницю виробленої продукції або наданої послуги, причому в неї також включається перелік вироблених витрат тільки на одну фізичну одиницю. Як правило, підсумкове значення калькуляції включається до кошторису витрат на певний обсяг робіт.
Найголовніша відмінність між цими поняттями полягає в тому, що одне являє собою доповнення до іншого, тобто калькуляція є приватною категорією, а кошторис - загальною. При виконанні якої-небудь роботи складається калькуляція собівартості виробленої продукції або наданої послуги, до якої включаються витрати на здійснення цієї діяльності, відомі заздалегідь. Іншими словами, виробник завжди знає, яка кількість матеріалу необхідно на виготовлення товару, скільки праці та електроенергії буде при цьому витрачено, тому калькуляція завжди має фактичне значення.
У свою чергу, кошторис - поняття ширше, оскільки включає в себе кілька виробничих процесів, кожен з яких може мати свою власну калькуляцію. Крім того, кошторис, як правило, включає і ті витрати, які безпосередньо не відносяться до виробничого процесу, наприклад, оплату будь-яких держ. мит або послуг сторонніх організацій. У зв'язку з більш широкими масштабами охоплення на первинному етапі розробляється планова кошторис, яка на певних щаблях може коригуватися, а при виконанні поставленого завдання складається фактична кошторис, що показує відхилення факту від плану.
Отже, «калькуляція», «локальний кошторис» та «інвесторська кошторисна документація» не є тотожними поняттями та є різним за значенням та суттю.
Як встановлено судом, ні інвесторська кошторисна документація, ні локальні кошториси, про які йдеться у процитованих вище пунктах СОУ, не були предметом перевірки.
Відтак, безпідставним є застосування до спірних правовідносин процитованих норм СОУ та, відповідно, посилання на їх порушення.
Стосовно решти нормативів, порушення яких ставляться в провину відповідачу, суд зазначає про наступне.
Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування встановлені у ВБН В.3.2-218-180-2003.
Так, відповідно до пунктів 2.5, 2.12 ВБН В.3.2-218-180-2003, поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси приймаються за вихідними даними замовника, які не повинні перевищувати ціни встановлені Державною службою автомобільних доріг України. Вихідні показники для складання кошторисів приймаються замовником по дорожній організації у районі виконання дорожніх робіт.
Поточні ціни на матеріали для робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування визначаються франко-приоб'єктивний склад і на встановлену одиницю виміру враховують такі елементи вартості, як відпускну ціну.
Отже поточні ціни, згідно процитованих вище пунктів, приймаються за вихідними даними замовника і не повинні перевищувати ціни встановлені Державною службою автомобільних доріг України.
Як видно зі змісту договорів: №08/13 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти на виконання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області від 1.03.2013 р. (далі - договір № 08/13), №08/14 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти на виконання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області від 6.02.2014 р. (далі - договір №08/14), №04/15 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти на виконання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області від 16.03.2015 р (далі - договір № 04/15) та №12/16 про закупівлю за державні кошти послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області від 1.04.2016 р. (далі - договір №12/16), Замовником є Державна служба автомобільних доріг України, а Виконавцем/Підрядником - ДП «Вінницькій облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги».
При проведені ревізії та складанні відповідного акту і довідки, перевіряючими не вказано на наявність порушення в частині перевищення цін встановлених саме Державною службою автомобільних доріг України або розбіжності у вихідних даних Замовника та Виконавця.
Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на порушення відповідачем пункту 2.5 ВБН В.3.2-218-180-2003.
Водночас, основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування встановлюють Правила визначення вартості будівництва, затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.08.2000 р. (в редакції чинній до 1.01.2014 р. (далі ДБН Д.1.1-1-2000).
Згідно пунктів 3.1.3, 3.2.5.3, 3.3.6, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, при визначенні кошторисної вартості будівництва до будівельних робіт відносяться: роботи, що виконуються при спеціалізованому будівництві, в тому числі, автомобільні дороги.
Так, згідно пунктів 3.3.6, 3.3.10.1, 3.2.5.3 ДБН Д.1.1-1-2000, уточнення динамічних договірних цін провадиться виходячи зі співставлення регіональних рівнів цін матеріально-технічних ресурсів на час узгодження договірної ціни, середнього їх змінення на момент уточнення та цін ресурсів, пред'явлених підрядником.
За необхідності може проводитися уточнення вартості окремих складових вартості будівельної продукції чи конкретних видів робіт та ресурсів, що обумовлюється в контракті.
Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.
Якщо для виконання будівельно-монтажних робіт підрядник планує виготовлення власними силами окремих будівельних матеріалів, виробів і конструкцій на допоміжних та другорядних виробництвах, що є в його структурі, ціна по таких матеріальних ресурсах приймається за відповідною калькуляцією, затвердженою підрядною організацією у встановленому порядку (за виробничою собівартістю).
З аналізу наведеного видно, що уточнення вартості окремих складових вартості будівельної продукції може проводитись за необхідністю і це обумовлюється в контракті. При цьому, у випадку, якщо для виконання будівельно-монтажних робіт підрядник планує виготовлення власними силами окремих будівельних матеріалів, ціна по таких матеріальних ресурсах приймається за відповідною калькуляцією, затвердженою підрядною організацією у встановленому порядку (за виробничою собівартістю).
В свою чергу, згідно пунктів 4, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248, прямі витрати - це витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. При цьому, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат ( п. 12 цього Положення (стандарту)).
Як встановлено судом, згідно умов пунктів 3.2, 3.3 договорів №08/13 та №08/14, ціна договору є динамічною та може бути зменшена за взаємною згодою сторін, залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору №04/15, ціна договору є динамічною, а вартісні показники матеріальних ресурсів, передбачені у договірній ціні, уточнюються підрядником при щомісячній здачі ним обсягів робіт (актів приймання-виконання робіт -примірна форма КБ-2В) з поданням Замовнику відповідних документів, які підтверджують ціни на них)
Згідно пунктів 3.2 договору №12/16, договірна ціна є динамічною і може бути уточнена за наступних умов:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника;
- узгодження ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
- зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
- зміни індексу інфляції, який встановлюється згідно із законодавством органами державної статистики у випадку врахування його в договірній ціні Виконавця. В договорі ціну Виконавець враховує той індекс інфляції, який визначений вищезазначеними органами станом на день розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Отже договорами передбачено коригування ціни в т.р. в бік зменшення.
Окремо суд зазначає, що згідно пунктів 1.2 1.3 ДСТУ БД.1.1-1.2013, цей стандарт носить обов'язків характер при визначені вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування даного стандарту обумовлюється договором.
Отже за сукупністю наведеного, та враховуючи, що договори місять посилання на ДСТУ БД.1.1-1.2013, а тому вони застосовується до спірних правовідносин, що спростовує доводи сторони відповідача про зворотнє.
Так, визначення поняття «приблизний кошторис (динамічна договірна ціна)» наведено у пункті 3.16 ДСТУ БД.1.1-1.2013, відповідно до якого - це договірна ціна визначена як приблизний кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору підряду.
Виходячи з наведеного, у разі зміни ціни на ресурси, вона підлягає уточненню.
Так, під час проведення ревізії перевіряючими встановлено, що ціна за електроенергію використану при виготовлені 1 тони асфальтобетонної суміші у перевіряємому періоді та зазначена у калькуляціях вища ніж ціна на цей вид енергії спожитої фактично.
Такого висновку інспектор дійшов аналізуючи надані йому калькуляції за період березень 2013 - серпень 2016 р. та інформацію (у вигляді таблиці) надану СО «Калинівські електричні мережі» ПАТ «Вінницяобленерго» (лист № 20-56-1404 від 23.11.2016 р., а.с.39 т.1).
Як видно з таблиці, СО «Калинівські електричні мережі» вказали кВт та ціну спожитої філією «Калинівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України» активної електричної енергії за період березень 2013 р. - серпень 2016 р. та кВАр і ціну реактивної енергії (помісячно), які і було взято в обрахунок перевіряючими.
Проте, самі рахунки - фактури за реактивну та активну електроенергію не досліджувались під час ревізії, наслідком чого є невірне обрахування остаточної вартості електроенергії використаної на виготовлення 1 тони асфальтобетонної суміші, визначеної перевіряючими.
Так, обчислюючи кількість кВт енергії використаної на виробництво 1 т асфальтобетонної суміші помісячно (а.с.41-42, т.2), а в подальшому підсумовуючи по роках, перевіряючиий, як вже зазначалось, брав до уваги виключно інформацію СО «Калинівські електричні мережі», яка також надана помісячно. Однак, згідно наданих суду рахунків-фактур, вони виставлялись та надавались на оплату з даними станом на 17, 19, 20, 21, 23 тощо число кожного місяця. А тому, за відсутності відповідних рахунків - фактур, а спираючись лише на дані таблиці СО «Калинівські електричні мережі» розрахунок кількості використаної енергії саме за місяць проведено не об'єктивно та необґрунтовано, адже, кількість використаної енергії у рахунках вказана не за повний календарний місяць, тоді як розрахунок проводився помісячно. Наслідком чого є невірний обрахунок всієї заявленої до стягнення суми, виокремлення якої є неможливим.
Окрім того, при вирішені спору, суд також вказує, що посилаючись на Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених Мінрегіонбуду від 31.12.2010 р. №573, Методичні рекомендації з калькулювання матеріальних ресурсів, виготовлених на власному підсобному господарстві Д.1.2-218-03450778-767:2010 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, позивач, як на порушення, вказує, що без належного документального підтвердження до вартості виконаних будівельних робіт включено вартість асфальтобетону з завищенням витрат електроенергії в калькуляціях на загальну суму 68343,07 грн.
Однак, як вже зазначалось, ревізорами не перевірялись рахунки - фактури на активну та реактивну електроенергії, які надавались суду для огляду та наявність яких не заперечується, а тому відсутні підстави стверджувати про відсутність документального підтвердження витрат на електроенергію.
Згідно о положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного, на думку суду, позивач, як суб'єкт владних повноважень не довів правильність нарахування заявленої до стягнення суми. Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволені позову відмовити
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна