18 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9000/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Ярової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року в адміністративній справі № 813/2611/17 за позовом ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Галицька ОДПІ) щодо відмови в наданні йому інформації, яка запитувалась в інформаційному запиті від 06.07.2017;
- зобов'язати Галицьку ОДПІ надати йому достовірну, точну та повну інформацію, яка запитувалась в інформаційному запиті від 06.07.2017, а саме: надати належним чином завірені копії документів (платіжне доручення, інше) на підтвердження того, яку суму Державною установою «Львівська виправна колонія № 48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - ДУ «Львівська виправна колонія № 48») оплачено збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із постановою Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2017 у справі № 813/3185/16;
- надати інформацію, яку суму має сплатити ДУ «Львівська виправна колонія № 48» збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із постановою Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2017 у справі № 813/3185/16;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, шляхом зобов'яза-ння Галицької ОДПІ подати протягом 5 робочих днів з дня набрання законної сили постановою суду звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не мав законних підстав відмовляти в наданні йому інформації, яка запитувалась та стосується безпосередньо його, оскільки сплата ДУ «Львівська виправна колонія № 48» збору на обов'язкове державне пенсійне страхування впливає на його трудовий стаж та розмір його пенсії.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Галицької ОДПІ щодо відмови ОСОБА_2 у наданні інформації, яка запитувалась в інформаційному запиті від 06.07.2017.
Зобов'язано Галицьку ОДПІ надати ОСОБА_2 достовірну, точну та повну інформацію, яка запитувалась в інформаційному запиті від 06.07.2017.
Зобов'язано Галицьку ОДПІ подати протягом 5 робочих днів з дня набрання законної сили постановою суду звіт про виконання судового рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Галицька ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, тому посадові особи контролюючого органу зобо-в'язані не допускати її розголошення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, постановою Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року у справі № 813/3185/16, крім іншого, зобов'язано ДУ «Львівська виправна колонія № 48» нарахувати та сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із сум грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке було присуджено ОСОБА_2 постановами Сихівського районного суду м.Львова від 13.12.2006 у справі № 2-1980/06 та Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 у справі № 2а-14133/11/1370 у відповідності до статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), за ставкою в розмірі 34,7 відсотка суми грошового забезпечення.
З метою з'ясування обставин щодо виконання цього судового рішення 06.07.2017 позивач звернувся до Галицької ОДПІ з інформаційним запитом, у якому просив:
- надати належним чином завірені копії документів (платіжне доручення, інше) на підтвердження того, яку суму ДУ «Львівська виправна колонія № 48» оплачено збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно постанови Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2017 у справі № 813/3185/16;
- надати інформацію, яку суму має сплатити ДУ «Львівська виправна колонія № 48» збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно постанови Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2017 у справі № 813/3185/16;
- повідомити про результати розгляду інформаційного запиту.
До інформаційного запиту долучено копії постанови Франківського районного суду м. Львова від 29.05.2017 у справі № 813/3185/16, копію платіжного доручення № 323 від 29.06.2017 та копію довіреності представника.
Листом від 12.07.2017 № 1326/13-50-07-06/92 Галицька ОДПІ відмовила позивачу в наданні такої інформації, оскільки запитувана інформація є конфіденційною, тобто інформацією з обмеженим доступом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обгрунтовував його тим, що лист від 12.07.2017 є немотивований, оскільки відповідач не навів жодних підстав для віднесення запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом; не обґрунтував підстави обмеження у доступі позивача до запитуваної інформації, а обмежився лише цитуванням законодавства.
У зв'язку з цим законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою; не встановлено передбачених законодавством підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію і судом.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
За приписами пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Статтею 22 Закону визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
З огляду на вказані норми Закону та встановлені у справі обставини у відповідача, як розпорядника запитуваної інформації, були відсутні підстави для відмови у наданні такої інформації, оскільки остання стосується позивача, так як сплата ДУ «Львівська виправна колонія № 48» збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування чи єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в частині, що стосується позивача) безпосередньо впливає на його пенсійні права.
Якщо ж сплата такого збору не персоніфікована, у зв'язку з чим неможливо надати інформацію в частині, яка стосується позивача, або ж відповідач не здійснював адміністрування такого збору у спірний період: 2001 - 2006 рр., період проходження служби позивачем (про що заявив в судовому засіданні представник відповідача), то відповідач повинен повідомити про це заявника і діяти згідно з вимогами Закону.
Суд вважає безпідставними покликання апелянта, оскільки судовим рішенням його зобов'язано надати не всю загалом інформацію щодо сплати ДУ «Львівська виправна колонія № 48» збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а лише в частині, що стосується позивача.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року в адміністративній справі № 813/2611/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. М. Судова-Хомюк
Ухвала в повному обсязі складена 23 жовтня 2017 року.