Справа: № 761/22895/17 Головуючий у 1-й інстанції: Савицький О.А
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
23 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участі секретаря: Тищенко Н.В.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та незаконними дії щодо непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги позову в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - як інваліду ІІ групи; зобов'язання здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб - як інваліду ІІ групи.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2017 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 з 07.02.2004 по 06.11.2015 проходив службу в ГУ МВС України в Київській області, а з 07.11.2015 року був прийнятий на службу до Національної поліції України на посаду начальника Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Київській області (а.с. 9).
Наказом Головного управління Національної поліції України в Київській області № 47 о/с від 17.12.2015 його було звільнено зі служби в поліції у запас за п.п. 2, п. 1 ст. 77 (через хворобу) відповідно Закону України «Про Національну поліцію», (а.с. 12).
Згідно свідоцтва про хворобу № 328/3в від 14.12.2015 захворювання ОСОБА_2 пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 14).
Відповідно до довідки обласної МСЕК № 3 від 14.02.2017, серія АВ № 0198679 з 01.03.2017 позивачу безтерміново встановлено другу групу інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (а.с. 8).
З довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках вбачається, що у позивача ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 70% (а.с. 7).
Позивач звернувся до ГУ Національної поліції України в Київській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
ГУ Національної поліції України в Київській області листом № 29/Н-335 від 06.06.2016 відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено виплату одноразової грошової допомоги поліцейському в результаті встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 31.10.2015 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до п. 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 2 Порядку № 850).
Пунктами 7-9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З 07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ).
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію».
Згідно частини другої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Відповідно до п. 1 р. ІІ Порядку № 4, днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
В силу пункту 5 розділу III Порядку № 4, для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Пунктом 1 Розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 2 Розділу IV Порядку № 4).
Таким чином, передумовою для звернення до керівника підрозділу має бути виготовлено висновок, за наслідком розгляду якого керівник Національної поліції приймає рішення про призначення чи відмову у виплаті ОГД.
Однак, такий висновок виготовлено не було та керівник Національної поліції одразу відмовив у виплаті ОГД, що є порушенням Порядку умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги до неналежного органу, оскільки повинен був подати заяву про призначення одноразової грошової допомоги саме до Міністерства внутрішніх справ України, оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Національної поліції України, тобто, з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію». Наказом № 47 о/с від 17.12.2015 позивача було звільнено зі служби в Національній поліції України. Останнім місцем служби позивача, як поліцейського, є Національна поліція України.
Враховуючи викладене, органом, до якого позивач повинен звертатись з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги є саме Національна поліція України.
Наведене свідчить про дотримання позивачем порядку звернення із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заява позивача щодо вирішення питання про надання йому одноразової грошової допомоги по суті не розглядалась, фінансовим підрозділом відповідний висновок не готувався, рішення з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги уповноваженим на те органом не приймалося.
Оскільки, відповідного рішення відповідач по суті заяви не приймав, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності у встановлений законодавством порядок та строки не розглянута, відтак, при розгляді цієї заяви відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача.
Разом з тим, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом вказаної правової норми вбачається, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.
Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, враховуючи відсутність рішення відповідача, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дії Національної поліції України щодо не розгляду заяви позивача стосовно виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язання розглянути заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до вимог законодавства.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2017 скасувати, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності протиправними.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області розглянути заяву щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 як інваліду ІІ групи захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено: 24.10.2017.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна