18 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8216/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2017 року у справі № 338/615/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції Петріва Василя Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови,-
08.06.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції Петріва В.В. про визнання протиправною та скасування постанови БР № 443183 від 06.06.2017 року.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27.06.2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27.06.2017 року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.1 ст.41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Постановою інспектора роти №1 батальйону УПП у м. Івано-Франківську Петрів В.В. серії БР № 443183 від 06 червня 2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.2 ст.122 КУпАП за порушення пункту 8.7.3. (е) Правил дорожнього руху.
Зокрема, 06.06.2017 року о 15 год. 41 хв., позивач керуючи транспортним засобом «Toyota» НОМЕР_1, в м. Івано-Франківську по вулиці Крихівецькій, 206 здійснив рух на червоний заборонений сигнал світлофора та порушив пункт 8.7.3. (е) Правил дорожнього руху.
ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до пп. «е» п. 8.7.3 ПДР сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію України» визначено, що основними повноваженнями патрульної поліції є зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення в тому й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності ( ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП). Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Із змісту ст.222 КУпАП видно, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, чч.1-3 статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі Наказом МВС від 07.11.2015 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 (далі- Інструкція).
Дана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Розділ ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення(п.1)
Пункт 2 Розділу ІІІ Інструкції передбачає, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1-3 статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно з п.4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Отже, працівники патрульної поліції мають право винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу про відповідне правопорушення на місці його вчинення правопорушником.
Із змісту ст. 280 КУпАП видно, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач зобов'язаний довести правомірність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та зокрема, довести факт вчинення останнім порушення Правил дорожнього руху належними та допустимими доказами.
Так, апелянт обґрунтовуючи свої доводи посилається на те, що порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху виявлено безпосередньо патрульним інспектором.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи видно, що відеозапис з відеорегістратора який закріплений на лобовому склі службового транспортного засобу не можливо відповідачем надати оскільки, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху не було зафіксовано із застосуванням технічних засобів.
Отже, з наданих відповідачем доказів неможливо підтвердити встановлені оспорюванню постановою обставини, а саме здійснення руху транспортним засобом який належить ОСОБА_1 на заборонений червоний сигнал світлофора.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, на виконання частини 2 ст. 71 КАС України відповідач не виконав обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, а саме не надав належних та допустимих доказів які свідчать про порушення позивачем Правил дорожнього руху.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27 червня 2017 року у справі № 338/615/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Суддя Н. В. Бруновська
Суддя М. В. Костів
Суддя Р. М. Шавель
Ухвала складена в повному обсязі 23.10.2017 року.