Справа: № 759/3486/17 Головуючий у 1-й інстанції: Миколаєць І.Ю. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління ДФС у місті Києві про призначення одноразової грошової допомоги,
У березні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з адміністративним позов до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління ДФС у місті Києві, в якому просив:
визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», ст. 356 Податкового кодексу України;
зобов'язати Державну фіскальну службу України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», ст. 356 Податкового кодексу України у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС у місті Києві звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивача відповідно до витягу з наказу № 434-о від 25.04.2016 року звільнено з посади податкової міліції в запас за п. 64 пп. «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 13).
На підставі довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, пов'язана із захворюванням внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ (а.с. 9-10).
23.11.2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління ДФС у місті Києві, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги (а.с. 7).
Листом від 31.01.2017 року № 754/Г/26-15-04-0212 Головного управління ДФС у місті Києві повідомило, що заява з додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку встановленням інвалідності та втратою працездатності були направлені за належністю до Державної фіскальної служби України. Департаментом кадрової політки та роботи з персоналом ДФС України зазначені документи були повернуті без виконання із роз'ясненням причини невиконання, а саме, статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію». 07 листопада 2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати законні підстави відсутні, розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (а.с. 8).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Розділом ХVІІІ Податкового кодексу України, Законом України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Статтею 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII від 20.12.1990) року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Таким чином ст. 23 Закону України «Про міліцію» було передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), яким встановлено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
За змістом п. 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Вищезазначеною постановою також встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України № 208-VIII від 13.02.2015 року «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.
Таким чином, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливе лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивач набув таке право у лютому 2016 року, тобто після 12.03.2015 року, а тому розмір допомоги має бути визначений у відповідності із Законом України «Про міліцію» №565-XII від 20.12.1990 року, а саме: у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянтів на те, що після втрати чинності Законом України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990 року законні підстави для прийняття заяв та подачі висновків про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції відсутні, та зазначає наступне.
Дійсно, Закон України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990 року втратив чинність 07.11.2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон №580).
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року № 900-VIII було внесено зміни, зокрема, в п.15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580, згідно яких право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
З аналізу наведених норм законодавства колегія суддів приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі, і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію».
Дана правова позиція узгоджується також із позицією Вищого адміністратиного суду України, викладеної в ухвалі від 21 вересня 2017 року у справі за № К/800/20254/17.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест
Повний текст виготовлено 24 жовтня 2017 року.