Справа: № 823/68/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Ірклієнка Юрія Петровича - Янкової Анни Вікторівни на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Грицака Ігоря Юліановича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Ірклієнка Юрія Петровича, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "СТАНДАРТ", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2016 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Грицака Ігоря Юліановича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Ірклієнка Юрія Петровича, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "СТАНДАРТ", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати відповідача 2 включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати відповідача 2 подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «КБ «Стандарт» за рахунок вказаного Фонду
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Ірклієнка Юрія Петровича - Янкова Анна Вікторівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
У судове засідання не з'явилися особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 11.02.2015 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Стандарт» та позивачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) №77475, відповідно до умов якого Банк прийняв на відкритий вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 178 000 грн. до 18.02.2015 року. Банк зобов'язався повернути вклади і виплачувати проценти за вкладами на умовах та в порядку, встановленому цим договором.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2015 року на вказаний рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 178 000 грн. з призначенням платежу: поповнення рахунку згідно договору НОМЕР_2, без ПДВ, платник: ОСОБА_6
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18.06.2015 року № 385 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.06.2015 року № 120, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича строком на 1 рік з 19.06.2015 року до 18.06.2016 року включно.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицака І.Ю. «Про тимчасового обмеження здійснення банком на час ліквідації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за відповідними рахунками вкладників на час проведення досудового розслідування правоохоронними органами» №2/2-ОД від 19.06.2015 року тимчасово обмежено здійснення банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам, в тому числі позивачеві, на час проведення досудового розслідування правоохоронними органами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.06.2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» Грицак І.Ю. звернувся до Подільського районного управління ГУ МВС України в м. Києві із заявою про кримінальне правопорушення, відповідно до якої просив зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування кримінального провадження.
Листом від 07.10.2015 року вих. №55/15909 уповноважену особу Фонду гарантування Грицака І.Ю. повідомлено про те, що заява про вчинення кримінального правопорушення зареєстрована у Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві, 23.06.2015 року відомості, викладені у повідомленні уповноваженої особі ФГВФО на ліквідацію ПАТ КБ «Стандарт» щодо протиправних дій фізичних осіб при перерахуванні грошових коштів із власних рахунків, відкритих у банку, внесено до ЄРДР за № 12015100070004281 від 23.06.2015 року. Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України.
24.06.2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 19.06.2015 року № 120, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», Фонд з 26.06.2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
Для отримання коштів вкладники ПАТ «КБ «Стандарт» з 26.06.2015 року до 06.08.2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «УКРІНБАНК». Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до банку - агента Фонду ПАТ «УКРІНБАНК» з метою отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, однак у виплаті грошових коштів їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю її даних у Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
14.07.2015 року позивач звернулась до відповідача 1 із заявою, відповідно до якої просила включити її до списку вкладників Банку та пояснити причину відсутності її даних у Списку вкладників.
У відповідь на зазначену заяву листом від 20.07.2015 року №20/07-1252 позивача було повідомлено, що задля виконання вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було прийнято рішення про тимчасове обмеження на час здійснення тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам по певних рахунках, у тому числі і по її рахунку. Цим листом також повідомлено позивача про те, що за наслідками проведеної перевірки уповноважена особа Фонду звернулась до правоохоронних органів із відповідною заявою, з метою спростування/підтвердження обставин, що викликають сумнів у добросовісності дій позивача при отриманні коштів від ОСОБА_6, з огляду на що, до моменту закінчення розслідування правоохоронних органів, тимчасове обмеження по здійсненню банківських операцій за рахунком позивача буде залишатись.
21.08.2015 року позивач звернулась із письмовою заявою до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виконання зобов'язань ПАТ КБ «Стандарт» за договором її банківського вкладу.
У відповідь на вказану заяву листом від 05.11.2015 року за вихідним №02-036-42678/15 позивача повідомлено про те, що дані позивача в Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відсутні.
Крім того, відповідно до копії наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицака І.Ю. від 09.09.2015 року № 11 «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними», зважаючи на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та інших осіб стосовно ПАТ КБ «Стандарт», було визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, який додається до цього Наказу.
З наданої суду копії Витягу з Додатку «Перелік транзакцій та правочинів (договорів), визнаних нікчемними» до Наказу №11 від 09.09.2015 року, транзакція щодо перерахування коштів у розмірі 178 000 грн., проведена 11.02.2015 року, на поточний рахунок без ПДВ № НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_4 з рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_6 визнана нікчемною.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 208 від 12.11.2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт».
Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16.11.2015 року.
З огляду на те, що, після зміни уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «КБ «Стандарт» інформація про вклади позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду внесена не була, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що така бездіяльність суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон України № 4452-VI).
Частиною 1 статті 3 Закону України № 4452-VI встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За визначенням статті 2 Закону України № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Тому, оскільки позивачем з ПАТ «КБ «Стандарт» укладено договір банківського вкладу (депозиту), позивач є вкладником зазначеного банку в розумінні Закону України № 4452-VI.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України № 4452-VI, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
У відповідності до п. 6 Розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Пунктами 2,3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому, уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Щодо посилання відповідачів на причину не включення даних позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, слід зазначити наступне.
Зі змісту наданих суду відповідачами письмових заперечень проти позову вбачається, що позивача не було включено до переліку вкладників, оскільки ПАТ «КБ «Стандарт», здійснюючи 11.02.2015 року переказ (транзакцію) грошових коштів у розмірі 178 000 грн. з поточного рахунку ОСОБА_6 на поточний рахунок позивача надав ОСОБА_6 перевагу перед іншими кредиторами банку, а тому вказаний переказ на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно наказу від 09.09.2015 року № 11 визнано нікчемним.
В силу положень частини 2 статті 38 Закону України № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
З наведених положень Закону України № 4452-VI вбачається, що перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Натомість, Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 року за №863/28993 (далі - Порядок №826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку.
Так, відповідно до пункту 5 розділу ІІ наведеного Порядку №826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.
У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.
Таким чином, виходячи із системного аналізу наведених вище правових норм, вбачається, що норми підзаконного нормативно-правового акту - Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», оскільки обмежують визначене законом право фізичної особи на своєчасне одержання коштів за вкладом після початку процедури ліквідації банку та наділяють додатковими повноваженнями Комісію з перевірки правочинів. Фактично перевірка правочинів на предмет їх нікчемності може тривати протягом року з моменту початку процедури ліквідації банку, що є неприпустимим.
Перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку, а не у період його ліквідації.
Таким чином обмеження виплати коштів за депозитним договором позивача у період ліквідації банку суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», а уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицак Ігор Юліанович, допускаючи таке обмеження, діяв з перевищенням наданих йому повноважень.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 38 Закону України № 4452-VI передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Відповідачами не доведено, що укладення депозитних договорів та внесення коштів на депозитні рахунки позивачем містить ознаки нікчемного правочину чи правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність банку.
Згідно п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 Цивільного кодексу України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.
Частинами 1 та 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Крім того, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Відповідного судового рішення щодо визнання укладеного позивачем договору та здійсненої транзакцій з перерахування грошових коштів недійсними відповідачами суду надано не було.
З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2015 року на рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 178 000 грн., переказ грошових коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 20.02.2015 року.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення.
Відповідачами не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону внаслідок яких правочин позивача з ОСОБА_6 є нікчемним.
Крім того, слід зазначити, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.
Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011 року, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
В судовому засіданні встановлено, що на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунки до банку позивачу видано відповідне платіжне доручення засвідчене установою банку та підписом працівника, що свідчить про внесення коштів на депозит банку відповідно до укладеного договору. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідачів, яка полягає у не включенні позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, після запровадження тимчасової адміністрації у Банку та в подальшому після початку процедури ліквідації Банку, що потягло за собою не включення даних про позивача до Загального реєстру вкладників є протиправною.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком з доводами суду першої інстанції про визнання протиправним і скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Стандарт» Грицака І.Ю. №11 від 9 вересня 2015 року «Про визнання правочинів (договорів) нікчемними», в частині визнання нікчемними транзакцій та правочинів щодо рахунків, відкритих на ім'я позивача.
За відсутності підстав нікчемності правочину уповноважена особа Фонду зобов'язана включити дані про рахунки позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак вказаних дій не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність.
Щодо позовних вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, слід зазначити, що відповідно до пункту 12 розділу ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду додаткову інформацію про рахунок цього вкладника.
З огляду на те, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено право позивача на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, суд вважає, що для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Стандарт» включити дані про рахунки позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Ірклієнка Юрія Петровича - Янкової Анни Вікторівни залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" Ірклієнка Юрія Петровича - Янкової Анни Вікторівни - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року - залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест