Справа: № 750/4396/17 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з адміністративним позов до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 31.03.2017 року пункт 17 Протоколу № 31 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
зобов'язати Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 року відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16, підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ зі змінами до тексту статті 16-2 в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017 року та перерахувати на рахунок Чернігівського обласного військового комісаріату суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи для подальшої виплати;
зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат виплатити суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 року відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16 та підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ зі змінами до тексту статті 16-2 в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити оскаржувану постанову суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги).
Також, не погоджуючись з судовим рішенням, Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
У судове засідання не з'явилися особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач в 1980-1982 роках проходив строкову військову службу у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 Прикордонних військ КДБ СРСР та приймав участь у бойових діях на території іншої країни.
Згідно копії витягу із протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 192 від 23.01.2015 року (а.с. 7) поранення, які позивач отримав в 1982 році, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Чернігівською обласною МСЕК № 1 позивачу 17.03.2015 року було встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується копією довідки серії АВА № 011106 (а.с. 8).
14.07.2016 року позивачем, на підставі постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.11.2016 року, якою зобов'язано розпорядника бюджетних коштів Міністерство оборони України розглянути на засіданні постійно діючої комісії заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду війни III групи, повторно подано заяву до Новгород-Сіверського об'єднаного міського військового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги (а.с. 48).
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, були розглянуті подані позивачем документи та 31.03.2017 року прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії № 31, про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах, мають здійснюватися Державною прикордонною службою України, а також у зв'язку з тим, що заявником не подано документ про обставини поранення (а.с. 23).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно підпункту 4 пункту 2 статті 16, підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII, в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.
Відповідно до пп. 1 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975 в редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Встановлено, що позивач надав до військового комісаріату усі необхідні документи, передбачені Порядком № 975, відтак, має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності IІІ групи, яка настала внаслідок поранення та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.
Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на те, що позивачем не надано документ, що свідчить про обставини поранення є необґрунтованим та спростовується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 113/Ж від 22.01.2015 року, довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВА № 011106, витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 192 від 23.01.2015 року, відповідно до яких позивачу встановлена IІІ група інвалідності у зв'язку з пораненнями (контузією) і захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Крім того, колегія суддів зазначає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили (постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.11.2016 року у справі № 825/987/16), встановлено, що саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника бюджетних коштів, покладено обов'язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку із встановленням останньому III групи інвалідності.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Таким чином, твердження відповідача, що витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах, до яких відноситься позивач, мають здійснюватися Державною прикордонною службою є безпідставними.
Пунктом 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 31.03.2017 року, оформлене Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 31 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов'язання Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання Міністерства оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 року відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16, підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону від 06.04.2017 року) колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Враховуючи те, що позивачу встановлено III групу інвалідності 17.03.2015 року, то до спірних правовідносин слід застосовувати вимоги Порядку № 975 та Закону в редакції станом на 17.03.2015 року, якими передбачено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв'язку з чим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України перерахувати на рахунок Чернігівського обласного військового комісаріату суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи для подальшої виплати позивачу; зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги, оскільки приписами пункту шостого статті 16-3 Закону України № 2011-XII обов'язок щодо призначення і виплати вказаної допомоги покладено на Міністерство оборони України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року - залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест