Справа: № 826/7309/17 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
17 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Кучми А.Ю. та Горяйнова А.М.
за участю секретаря Цюпка Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційних скарг ОСОБА_2 та Фонду державного майна України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду державного майна України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель" про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Фонду державного майна України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель" про визнання протиправним та скасування рішення.
Разом з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо зміни виконавчого органу ПрАТ «Президент - Готель» на підставі результатів проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ПрАТ «Президент - Готель», що відбувся 06.06.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково: заборонено Фонду державного майна України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) вчиняти будь-які дії щодо зміни виконавчого органу ПрАТ «Президент-Готель» на підставі рішення постійної комісії Фонду державного майна України з проведення результати конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ПраТ "Президент-Готель" від 06.06.2017 року.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Також, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовити.
На думку апелянтів, оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення клопотання. Так, в апеляційних скаргах апелянти зазначають, що захист свобод та інтересів позивача можливий і без вжиття заходів забезпечення позову, а також посилаються на те, що забезпечення позову у спосіб, в який просить позивач, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та заздалегідь, вирішує справу по суті без її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, колегія суддів враховує, що КАС України передбачає два способи забезпечення позову: зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборона вчинення певних дій.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.
Крім того, правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель", в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог вх № 37240 від 08.06.2017, просив: скасувати рішення постійної комісії Фонду Державного майна України з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання по заміщенню вакантної посади генерального директора ПрАТ «Президент - Готель» від 06.06.2017.
Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову позивач, вважаючи, що під час проведення вказаного вище конкурсного відбору відповідачем було порушено Порядок проведення конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 та незаконно визначено переможця в конкурсі, з метою захисту своїх прав, як претендента на вказану посаду, просив: заборонити Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо зміни виконавчого органу ПрАТ «Президент-Готель» на підставі результатів проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ПрАТ «Президент - Готель», що відбувся 06.06.2017.
Колегія суддів, вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви та забезпечення позову, шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо зміни виконавчого органу ПрАТ «Президент-Готель» на підставі рішення постійної комісії Фонду державного майна України з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ПраТ "Президент-Готель" від 06.06.2017 року, оскільки, на думку колегії суддів, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, як кандидата на вказану посаду, у разі порушення відповідачем порядку проведення конкурсу, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_3, на захист яких подано адміністративний позов стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, на думку колегії суддів, заходи забезпечення адміністративного позову, про які просить позивач відповідають предмету адміністративного позову та вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
На думку колегії суддів, вищевикладене є належним і допустимим, у розумінні ст.70 КАС України, доказом, який свідчить про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам або інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також належним доказом того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а отже, на думку колегії суддів, позивачем доведено наявність правових підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову, відповідно до ст. 117 КАС України.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання правової оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції забезпечено позов у непередбачений ст. 117 КАС України спосіб, оскільки забезпечення позову шляхом заборони до розгляду адміністративної справи вчиняти певні дії, прямо передбачено ч. 4 ст. 117 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 117, ст. 165, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Фонду державного майна України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний тест ухвали виготовлено 23 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя Н.В. Безименна
Судді А.М. Горяйнов
А.Ю. Кучма