Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
24 жовтня 2017 року справа №805/2430/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі № 805/2430/17-а за позовом ОСОБА_3 до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запоріжської обласної ради про зобов'язання надіслати на електронну адресу висновок-рішення щодо встановлення інвалідності ,-
Позивач просив зобов'язати відповідача надіслати на електрону адресу висновок-рішення щодо встановлення йому інвалідності.
В обґрунтування зазначив, що з 20 листопада 2014 року він зареєстрований Гуляйпільською районною адміністрацією Запорізької області особою, яка переміщується з тимчасово окупованої території. На даний час перебуває за місцем реєстрації громадянина України у місті Макіївці Донецької області.
21.09.2016 року позивач був оглянутий відповідачем з метою встановлення інвалідності. Проте, рішення комісії не отримано позивачем до теперішнього часу.
19 січня 2017 року позивачем направлено на адресу відповідача інформаційний запит в порядку ст. 32 Конституції України, який отримано адресатом 24 січня 2017 року. Відповіді позивачем також не отримано.
02 лютого 2017 року засобами електронного зв'язку позивач отримав запрошення на повторне засідання МСЕК.
На зазначене запрошення 06.02.2017 року позивач направив відповідь на електронну адресу МСЕК, проте відповіді - рішення комісії позивач не отримав до теперішнього часу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суд від 12 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що відповідачем неправомірно не надіслано на електрону адресу позивача висновок-рішення щодо встановлення йому інвалідності, або інформації про не прийняття такого рішення.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до довідки від 20.11.2014 року №2310000825 ОСОБА_3 є внутрішньопереміщеною з тимчасово окупованої територій особою, та зареєстрований в АДРЕСА_1. (а.с. 5).
12.09.2016 року позивач був оглянутий Пологівською МСЕК, однак переконливих медичних даних для встановлення позивачу інвалідності визначено не було.
19 січня 2017 року позивач особисто звернувся до відповідача із запитом в порядку ст. 32 Конституції України з проханням надати рішення комісії обласної МСЕК № 3 щодо встановлення інвалідності (а.с. 7).
Листом від 02.02.2017 року № 109 комунальна установа "Обласний центр медико-соціальної експертизи" ЗОР повідомила про огляд позивача Пологівською МСЕК 12 вересня 2016 року, огляд обласною МСЕК № 3 21 вересня 2016 року. Також позивачу було запропоновано повторно з'явитися на засідання обласної МСЕК №3 з 07.02.2017 року по 08.02.2017 року за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 44.
Також, відповідно до копії листа Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації № 03.М/1424 від 14 грудня 2016 року, з посиланням на п. 24 Положення про порядок, умови і критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03 грудня 2009 року № 1317 позивачу було запропоновано, у разу подачі особистої заяви на ім'я головного лікаря КУ "ОЦМСЕ"ЗОР для остаточного розгляду питання можливого встановлення інвалідності, направити медико-соціальні документи до ДУ "Центральна МСЕК МОЗ України" м. Київ (а.с. 6).
Судами встановлено, що відповідачем надано консультативний висновок від 22 листопада 2016 року № 212 позаштатної загальноінститутської медико-експертної комісії ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", згідно якого комісія прийшла до висновку: враховуючи ступінь вираженості функціональних порушень, вказаних в представлених документах, даних для встановлення ОСОБА_3 однієї з груп інвалідності на даний час немає (а.с. 10).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення), яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Відповідно до п.11 Положення міські, міжрайонні, районні комісії визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; потребу інвалідів у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу інвалідів, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті інваліда або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого; медичні показання на право одержання інвалідами спеціального автотранспорту і протипоказання до керування ним.
Згідно з абз.2 п.14 Положення комісії мають право направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування.
Відповідно до п.17 Положення медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Судами встановлено, що позивач у передбачений законодавством спосіб був направлений на консультацію до Обласної МСЕК № 3.
Факт огляду позивача засвідчений актом № 36 від 13 вересня 2016 року (а.с. 29-32).
За наслідками огляду позивачу обласною МСЕК № 3 йому було запропоновано путівку до неврологічного відділення Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м. Дніпро, від якої він відмовився, що підтверджено записом в акті огляду МСЕК №36, де в п. 36 комісією зроблено відмітку про таку відмову.
У подальшому за заявою ОСОБА_3 його медичні документи було направлено для заочного розгляду до клініки Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м. Дніпро.
Відповідно до консультативного висновку від 22 листопада 2016 року № 212 позаштатна загальноінститутська медико-експертна комісія ДУ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" прийшла до висновку, що враховуючи ступінь вираженості функціональних порушень, вказаних в представлених документах, даних для встановлення ОСОБА_3 однієї з груп інвалідності на даний час немає (а.с. 10).
Згідно з п. 24 Положення комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.
Видача особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки видавати забороняється.
З урахуванням викладеного, судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання надіслати позивачу на електронну адресу висновок-рішення щодо встановлення йому інвалідності, оскільки позавач не був визнаний інвалідом та рішення відносно нього не приймалося.
Крім того, колегія суддів зазначає, що діючим «Положенням про медико-соціальну експертизу» не передбачено обов'язок органів МСЕК направляти на електрону адресу осіб висновки щодо встановлення/невстановлення інвалідності.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі № 805/2430/17-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі № 805/2430/17-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді І.А. Васильєва
Л.В. Ястребова