04 жовтня 2017 рокусправа № 333/2323/17 (2-а/333/131/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя
на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2017 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 01.03.2017 року № 2140/02, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано призначити позивачу пенсію з 21.02.2017 року зі зниженням пенсійного віку на 10 років згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач має право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що відповідно до наданих позивачем до Управління ПФ документів неможливо визначити кількість днів, які позивач відпрацював в зоні відчуження. Тому у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС було відмовлено.
Позивачем надано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що в наданих ним до Управління ПФ документах чітко вбачається, що він працював у 30-ти кілометровій зоні, а тому має право на призначення пільгової пенсії.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 з 14.11.1986 року по 11.05.1987 року у складі військової частини НОМЕР_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC в зонах радіоактивного забруднення, має 2 категорію учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідним записом у військовому квитку серії НОМЕР_2 , довідкою № 17 від 14.01.1992 року, виданою військовою частиною № НОМЕР_1 та довідкою № 437 від 03.02.2017 року, виданою Комунарським РВК м. Запоріжжя.
Позивач, після досягнення віку з якого має право на отримання пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», подав до відповідача заяву про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку та долучив до неї всі необхідні документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач 01.03.2017 року, прийняв рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку в зв'язку з тим, що наданих позивачем документів недостатньо.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
В силу ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років.
Згідно зі ст. 15 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Статтею 65 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими зазначеним Законом.
Відповідно до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованого в МЮУ 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком, в тому числі, додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Верховний Суд України у постановах від 21.11.2006 року, 04.09.2015 року (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону № 796-XII. Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ніс службу в складі військової частини № 92422, яка приймала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і приймала участь в роботах в 30-ти кілометровій Зоні відчуження.
Зокрема, згідно з довідкою 17 від 14.01.1992 року, виданою військовою частиною № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 14.11.1986 року по 11.05.1987 року у складі військової частини НОМЕР_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC в зонах радіоактивного забруднення та має право на пільги згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказаний факт підтверджується також записом у військовому квитку серія НОМЕР_2 та довідкою Комунарського РВК м. Запоріжжя № 438 від 03.02.2017 року.
Так, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, вказане підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серія НОМЕР_3 , доказів про позбавлення вказаного статусу суду не надано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 був затверджений Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п. 3 цього Порядку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користуватися пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державної пенсіє, в даному конкретному випадку, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
При цьому, різного роду довідки про період роботи, проживання у зоні відчуження є лише підставами для визначення у встановленому законом порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вимагаючи надання довідок про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідач фактично створює умови для перевірки обставин, які вже встановлені при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З огляду на вищевикладене, позивач має право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко