Справа № 1-213/11
20 вересня 2011 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
В складі: головуючого судді - Литвин М. М.
при секретарі Очередько Н.В.
з участю прокурора Загребельного О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця , гр. України , ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних стосунках, має на утриманні малолітню дитину, в силу ст.89 КК України не судимого, -
у скоєні злочину , передбаченого ст. 185 ч.3 КК України , -
10.10 2010 року, приблизно о 12-00 год. ОСОБА_1, прибувши до господарства гр..ОСОБА_2, розташованого в с.Вили Лубенського району Полтавської області по вул..Комуністичний інтернаціонал молоді,19, помітив що вхідні двері даного будинку зачинені на навісний замок, та що вдома господарки немає, вирішив здійснити крадіжку велосипеда «України», належного ОСОБА_2, при цьому будучи обізнаним, що він зберігається в приміщенні сараю даного господарства.
З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на викрадення чужого майна, ОСОБА_1, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов до сараю даного господарства та через незамкнені вхідні двері проник до вищевказаного приміщення, звідки таємно викрав велосипед «Україна» вартістю 400 грн., належний ОСОБА_2
Всього ОСОБА_1 викрав майна, належного ОСОБА_2 на загальну суму 400 грн., із викраденим покинув місце злочину, яким в подальшому розпорядився за власним розсудом.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю і показав, що дійсно в жовтні 2010 року він з господарства, належного ОСОБА_2 викрав велосипед, яким розпорядився за власним розсудом.
Згідно ст. 299 КПК України судом не досліджувались докази вини підсудного стосовно фактичних обставин справи.
Зважаючи на послідовність показів ОСОБА_1 про обставини викрадення чужого майна, суд вважає ці покази достовірними.
Таким чином ОСОБА_1 таємно викрав майно, належне ОСОБА_2 і його дії суд кваліфікує за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.
Призначаючи покарання підсудному, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
В якості обставин, що пом'якшують покарання суд визнає з»явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 вину визнав, в скоєному кається, позитивно характеризується за місцем проживання, має молодий вік і на утриманні має малолітню дитину, суд , призначаючи йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п"яти років, приходить до висновку про можливість виправлення його без відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України , --
ОСОБА_1 за ст. 185 ч.3 КК України до 3(трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання , роботи , періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи .
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 400(чотириста) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 550(п»ятсот п»ятдесят) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_3 М. М.