Справа № 604/807/17Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б.
Провадження № 33/789/335/17 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 173-2 КупАП
23 жовтня 2017 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Ваврів І.З. , з участю прокурора Кутнів Л.Є. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора та особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2017 року, -
Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і призначено йому стягнення у вигляді 5 (п'яти) діб арешту.
Згідно вказаної постанови 11 вересня 2017 року о 14 год. 49 хв. було виявлено ОСОБА_1, який по місцю проживання вчинив насильство в сім'ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_2, в ході якого ображав її нецензурною лексикою, кидав у неї палицею, чинив моральний та психологічний тиск, чим заподіяв шкоду її моральному та психологічному здоров'ю і таким чином вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі прокурор вважає дану постанову незаконною у зв'язку з неповнотою судового розгляду матеріалів адміністративного правопорушення та неправильним застосуванням норм КупАП.
Зокрема вказує, що суд, всупереч вимог ст.32 КУпАП, при призначенні покарання, не з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого обрав ОСОБА_1, яки є інвалідом ІІ групи, адміністративне стягнення у вигляді 5 (п'яти) діб арешту, що заборонено вказаною правовою нормою.
Просить скасувати постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Одночасно, ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження з мотивів пропуску цього строку з поважаних причин, так як про постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року та виявлені в ній порушення, Кременецька місцева прокуратура дізналась лише 04.10.2017 року в процесі здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду у зв'язку з тим, що лише 02.10.2017 року він дізнався від працівників поліції Підволочиського ВП ГУНП у Тернопільській області про накладення на нього стягнення у вигляді 5 (п'яти) діб арешту.
Наводячи аналогічні мотиви, які викладені в апеляції прокурора, вважає, що суд незаконно, всупереч ст. 32 КУпАП, призначив йому покарання у виді арешту і тому просить скасувати постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року, а провадженні у справі щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи без його участі.
Заслухавши прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів просить скасувати постанову Підволочиського районного суду від 14 вересня 2017 року та закрити провадження в справі, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи, викладені в апеляційних скаргах, прихожу до наступних висновків.
Виходячи з обставин справи про адміністративне порушення, за результатами розгляду якої судом першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП з призначенням йому стягнення у вигляді 5 (п'яти) діб арешту, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови Підволочиського районного суду від 14 вересня 2017 року прокурором та особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності пропущено з поважних причин, а тому відповідно до ст.289 КУпАП його слід поновити.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, не дотримався.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Санкція ч.1 ст. 173-2 КупАП України, за якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачає адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Згідно з ст.32 КУпАП адміністративний арешт не застосовується до інвалідів першої і другої груп, вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років.
За змістом ст.30-1 КУпАП громадські роботи не можуть бути призначені особам, визнаними інвалідом першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.
Як вбачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської райдержадмінстрації від 04 жовтня 2017 року № 1781 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, призначеної з 01 квітня 2011 року довічно згідно довідки МСЕК серії ВТЄ-16 №040573 від 03 липня 1990 року.
Таким чином, жодне з адміністративних стягнень, визначених санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП до ОСОБА_1 не може бути застосовано.
Ці обставини місцевим судом під час розгляду вказаних матеріалів про адміністративне правопорушення, всупереч вимог ст.ст. 251, 252, 268, 280 КУпАП не досліджувалися.
З урахуванням наведеного вважаю, що оскільки ОСОБА_1 є особо, до якої законом не може бути застосовано жодне із адміністративних стягнень, визначених санкцією статті адміністративного правопорушення, за якою його визнано винним, його слід звільнити від адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, про застосування якої ставлять питання прокурор та ОСОБА_1, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
На час розгляду даної справи апеляційним судом строки визначені вказаною правовою нормою не закінчилися. Тому, доводи апелянтів про необхідність скасування оскаржуваної ними постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 цього Кодексу, є безпідставними та необґрунтованими.
За наведених обставин, вважаю, що постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1, в частині призначеного судом адміністративного стягнення слід скасувати, та звільнити ОСОБА_1 від адміністративного стягнення, як особу, до якої в силу ст.ст.30-1, 32 КУпАП не може бути накладено адмінстягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись. ст.ст.30-1, 32, 294 КУпАП, -
Поновити прокурору та ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року.
Апеляційні скарги прокурора та ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 5 (п'яти) діб арешту, в частині накладення адміністративне стягнення - скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративне стягнення, як особу, до якої в силу ст.ст.30-1, 32 КУпАП не може бути накладено адмінстягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В решті Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2017 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.З. Ваврів