17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7039/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
24 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: а) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) у проведенні перерахунку раніше призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць служби за займаною штатною посадою перед звільненням ;
б) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01 вересня 2016 року, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць служби за займаною штатною посадою перед звільненням у березні 2010 року, з урахуванням фактично виплачених в березні 2010 року сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: 1) надбавки за виконання особливо важливих завдань - 1284,50 грн.; 2) щомісячної премії - 850 грн.; 3) надбавки за таємність - 170 грн.; 4) доплати до пенсії -61 грн.;
в) провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії з 01 вересня 2016 року.
Постановою від 24 травня 2017 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області позовні вимоги задовольнив повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ті обставини, що в матеріалах пенсійної справи інформація про отримання позивачем доплати до пенсії в розмірі 61 грн. відсутня, а саме: в довідці про додаткові види грошового забезпечення за 2008-2010 роки доплата до пенсії в розмірі 61 грн. не зазначається.
Пенсія позивачу призначена згідно чинного законодавства і підстав для її перегляду за нормами ст. 43 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” в редакції, що діяла до 01.01.2008 року немає, оскільки згідно із ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
За таких обставин відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі з наведених у скарзі підстав.
Позивач в судове засідання не з'явився, що в силу приписів ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області як одержувач з 24 квітня 2010 року пенсії за вислугу років відповідно до Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
01 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням - березень 2010 року, врахувавши щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії тільки в розмірах за березень 2010 року, а саме: а) надбавку за виконання особливо важливих завдань -1284,50 грн. б) щомісячної премії - 850,00грн. в) надбавку за таємність -170, 00 грн. г) доплату до пенсії-61,00грн.
За останньою штатною посадою в березні 2010 року перед звільненням позивач отримав такі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі: а) надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1284,50 грн.(50%) б) щомісячна премія-850,00 грн.(50%) в) надбавка за таємність-170, 00 грн. (10%).
Даний факт підтверджується документами, виданими в квітні 2010 року Головним управлінням МНС України в Івано-Франківській області (містяться в пенсійній справі): грошовим атестатом № 3, в якому зазначено про встановлення видів грошового забезпечення для встановлення пенсії; довідкою про додаткові види грошового забезпечення від 26 квітня 2010 року № 10 (а.с. 8, 9-10).
Крім того, відповідно до довідки управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області за № 01-4277/ 16 від 14 квітня 2016 року в березні 2010 року ОСОБА_2 отримав доплату до пенсії в розмірі 61.00 грн.
Однак, листом від 06 березня 2017 року за № 182/ С-15 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що спірний порядок обчислення пенсії діяв до 01.01.2006 року, тобто до внесення Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік” змін до ст.43 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (а.с.12).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія звільненим з військової служби військовослужбовцям обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою перед звільненням.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статі 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року №3591-IV ,,Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців”), яка була чинною на час звільнення позивача з військової служби та призначення пенсії, визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
В той же час, пунктом 7 Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 ,,Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” ( в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) було встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Проаналізувавши норми Законів України від 20.12.2005 № 3235- IV ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік”, від 28 грудня 2007 ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законів № 2262-ХІІ та №3591-IV, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Закону України, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що станом на 24 квітня 2010 року (дату виникнення у позивача права на пенсію) діяла редакція частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV ,,Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців”, за правилами якої пенсії особам, які мають право на них за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останньою штатною посадою перед звільненням.
Отже, в квітні 2010 року, у період дії зазначеної норми Закону № 2262-ХІІ обчислення пенсій із грошового забезпечення з урахуванням відповідно до пункту 7 постанови № 393 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за 24 останні календарні місяці перед звільненням, є неправомірним.
Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України в постановах від 20.05.2014 року у справі № 21-147а14, від 30.09.2014 року у справі № 21- 428а14 від 28.04.2015 року у справі № 21-176а15.
Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду визнає правомірним визнання судом першої інстанції протиправною відмову у перерахунку пенсії відповідно до норм законодавства та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплату пенсії.
При цьому апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що згідно листа Управління ДСНС в Івано-Франківській області від 30.08.2017 року у видані довідці від 14.04.2016 року за № 01-4277/16 в графі ,,доплата до пенсії” мається на увазі щомісячна доплата, що була передбачена п.8 постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 ,,Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (набрала чинності з 01.01.2008 року) та п.1 наказу МНС України від 07.02.2008 № 93 ,,Про додаткове преміювання окремих категорій осіб рядового та начальницького складу МНС”. Вказана доплата нараховувалась ОСОБА_2 в період з квітня 2008 року по березень 2010 року.
Згідно п. 8 постанови КМ України від 07.11.2007 № 1294 року ,,Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що доплата до попереднього грошового забезпечення в розмірі 61 грн. також відноситься до щомісячного додаткового виду грошового забезпечення.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права в частині визнання протиправною відмову відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії з 01 вересня 2016 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії 01 березня 2017 року, а тому саме з цієї дати він має право на перерахунок.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу приписів п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині визначення строку, з якого позивач має право на перерахунок пенсії, колегія суддів визнає правильним скасувати постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії з 01 вересня 2016 року та прийняти в цій частині позовних вимог нову постанову.
В решті постанову суду першої інстанції, а саме: в частині визнання відмови протиправною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01 вересня 2016 року, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць служби за займаною штатною посадою перед звільненням у березні 2010 року, з урахуванням фактично виплачених в березні 2010 року сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: 1) надбавки за виконання особливо важливих завдань - 1284,50 грн.; 2) щомісячної премії - 850 грн.; 3) надбавки за таємність - 170 грн.; 4) доплати до пенсії -61 грн., слід залишити без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 травня 2017 року у справі № 344/4215/17 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведення доплати різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії з 01 вересня 2016 року - скасувати та прийняти в цій частині позовних вимог нову постанову.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії з 01 березня 2017 року по день фактичного перерахунку.
В задоволенні позовних вимог в частині проведення доплати різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсії з 01 вересня 2016 року по 01 березня 2017 року - відмовити.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_3
Постанова в повному обсязі складена 20 жовтня 2017 року.