17 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/8294/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,-
17 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: а) скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 20 січня 2016 року № 4-о ,,Про звільнення ОСОБА_1”; б) поновити його на посаді першого заступника начальника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів; в) стягнути з Державної фіскальної служби України середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 20 січня 2016 року по день поновлення на посаді; г) зобов'язати відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України ,,Про очищення влади”.
Ухвалою від 11 березня 2016 року Волинський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_2 та зупинив провадження у справі №803/173/16 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності положенням частини третьої статті 22, частини першої статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу ,,Прикінцеві та перехідні положення” Закону України ,,Про очищення влади”.
07 червня 2017 року ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання про поновлення провадження у справі, мотивуючи тим, що Конституційний Суд України всупереч положенням статті 57 Закону України ,,Про Конституційний Суд України” не розглянув конституційні подання Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України ,,Про очищення влади” і не прийняв рішення у даній справі, хоча ще 03 квітня 2015 року визнав ці подання невідкладними і вони підлягали розгляду протягом одного місяця. Оскільки рішення Конституційним Судом України за цими поданнями не прийняте, що має наслідком порушення розумних строків розгляду справи ОСОБА_1 і становить порушення його права на розгляд справи протягом розумного строку.
Ухвалою від 23 червня 2017 року Волинський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 у поновленні провадження у справі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу незаконною та просить її скасувати в частині відмови в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції доводів позивача та його представника не врахував і не надав їм оцінки у мотивувальній частині оскарженої ухвали.
Також суд не зазначив чому не враховуються положення § 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 57 Закону України ,,Про Конституційний Суд України”, що є порушенням ст. ст. 159, 165 КАС України.
Позов ОСОБА_1 спрямований на захист і відновлення його прав, порушених внаслідок необґрунтованого і протиправного звільнення з публічної служби в межах неправильної реалізації положень Закону України ,,Про очищення влади”.
Обставини, що наводяться як підстави позову, можуть бути встановлені судом лише при розгляді справи по суті. Встановлення таких обставин і перевірка їх доказами не залежить від того, відповідають положення Закону України ,,Про очищення влади” Конституції України, чи ні. Ці обставини є окремими підставами позову і їх встановлення не потребує висновку Конституційного Суду України з приводу Закону України ,,Про очищення влади”.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у даній справі не перестали існувати.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають обставинам справи, нормам процесуального права та є вірними.
Так, частиною 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.
Суд першої інстанції належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та встановив, що згідно розміщеної на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України інформації в провадженні Конституційного Суду України перебуває об'єднана справа за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ,,Про очищення влади”. На даний час Конституційний Суд України завершив усне слухання справи щодо конституційності окремих положень Закону України ,,Про очищення влади” та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що провадження у справі зупинене саме за клопотанням представника позивача, який доводив суду про неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення провадження у справі, оскільки обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі не відпали.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність ухвали суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. 41, ч.3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі № 803/173/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_3
Ухвала в повному обсязі складена 20 жовтня 2017 року.