20 жовтня 2017 року справа № 823/1296/17
11 год. 35 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 подала позов, в якому просить:
- визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації щодо не встановлення ОСОБА_1 статусу громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та не надання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_1 має право отримати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки позивач є громадянкою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (посвідчення серії В-1 № 481317 (категорія 4) та відповідно до експертного висновку № 3744 від 15.05.2017 позивачеві встановлений причинний зв'язок інвалідності (інвалід ІІ групи довідка МСЕК серії 12ААА № 543096) з Чорнобильською катастрофою, а тому відповідно частини 1 статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 позивач має право на посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
29 вересня 2017 року позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі, додатково зазначила, що на задоволенні позовних вимог наполягає.
В письмових запереченнях на адміністративний позов Управління соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно прийнятих норм Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII“Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” у статті 2 Закону України “Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” абзац 5 частини 2, в якому додається визначення зони “зона посиленого радіоекологічного контролю (4-та зона)”, скасовано та виключено статтю 23 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Враховуючи наведене підстав для подання до розгляду комісією Черкаської облдержадміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи справи позивача немає, а встановлювати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та видавати посвідчення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи управління соціального захисту населення Катеринопільської райдержадміністрації не уповноважене.
У судовому засіданні 02 жовтня 2017 року представник управління соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації підтримала заперечення та просила суд відмовити у задоволенні позову повністю. Додатково представник зазначила, що подана позивачем заява та додані до неї документи повернуті позивачеві разом з листом від 28.07.2017 № 1983.
Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання, яке призначене на 02.10.2017, свого представника не направив, заява про розгляд справи без участі його представника в матеріалах справи відсутня.
02 жовтня 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 має посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках серії В-І № 481317 від 28 січня 1993 року (категорія 4).
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 3744 від 15.05.2017 позивач має діагноз: злоякісне утворення великого дуоденального сосочка, ст. І, кл.гр. ІІ, pT1N0M0 і вказане захворювання позивача пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно з довідкою до акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12 ААА № 543096 від 19.06.2017 ОСОБА_1 безтерміново має ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
У зв'язку з вказаними обставинами позивач звернулася до управління соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою щодо видачі посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Листом управління соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області № 1983 від 28.07.2017 ОСОБА_1 повідомили, що законних підстав для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, згідно з чинним законодавством, немає.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону № 796-ХІІ передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Статтею 12 Закону № 796-ХІІ визначено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 796-ХІІ визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій.
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Згідно зі статтею 15 Закону № 796-ХІІ підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (надалі - Порядок № 51).
Пунктом 10 вищевказаного Порядку № 51 передбачено, що посвідчення видаються, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
А також, інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Як свідчать матеріали справи, управління соціального захисту населення Катеринопільсої районної державної адміністрації Черкаської області надаючи відповідь ОСОБА_1 про відмову у наданні посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, посилається на Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”.
Дійсно, відповідно до частини 2 Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” у статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” абзац п'ятий частини другої виключено, в якому дається визначення зони посиленого радіоекологічного контролю, тобто категорію “зона посиленого радіоекологічного контролю (4-та зона)” скасовано.
Однак, суд звертає увагу, що зміни у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі № 796-ХІІ не відбулися.
Крім того, суд зазначає про те, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 01.01.1993 у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.
Таким чином, статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулося правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.
Як свідчать матеріали справи, отримане та наявне у позивача, на час розгляду справи, посвідчення потерпілого серії В-І № 481317 від 28 січня 1993 року є діючим, тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Суд вважає, що ОСОБА_1 має право отримати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки позивачеві встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності ІІ групи серії 12ААА № 543096 від 19.06.2017 де зазначено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Отже, відповідно до пункту 10 Порядку № 51 та частини 1 статті 14 Закону № 796-ХІІ позивач має право на отримання посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 65 Закону № 796-ХІІ видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з 10 Порядку № 51 видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Вищенаведені норми свідчать про те, що посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи є документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII. Потерпілим від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються Радою Міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання на підставі рішення про видачу посвідчення у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення. Вказані органи можуть у той же строк прийняти рішення про відмову у видачі посвідчення.
Аналізуючи зазначене, у даному випадку, рішення про видачу чи відмову у видачі посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі категорії 1, віднесено до повноважень Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.
Отже, управління соціального захисту населення Катеринопільської РДА Черкаської області, надаючи відповідь про відмову позивачеві у видачі посвідчення як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, по-перше вийшло за межі своїх повноважень та вирішило питання, яке не належить до його компетенції, а, по-друге, проявило бездіяльність, а саме: не внесло подання та не направило його з необхідними документами до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частини 1, 2 статті 11 вказаного Кодексу передбачають що, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, суд вважає, що для захисту порушених прав позивача в даному випадку слід вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Катеринопільської РДА Черкаської області, щодо не внесення подання та не направлення його разом із необхідними документами до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області щодо не внесення подання та не направлення його разом із необхідними документами до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк