17 жовтня 2017 року справа № 823/645/17
м. Черкаси
15 год 06 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
24.04.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2017:
№0000041700 про застосування до позивача штрафу в сумі 170грн;
№0000051700 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 9025,25грн (7220,20грн - основний платіж та 1805,05грн - штрафна (фінансова) санкція);
№0000061700 про збільшення суми податкового зобов'язання з військового збору на загальну суму 2707,58грн (2166,06грн - основний платіж та 541,52грн - штрафна (фінансова) санкція).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оспорювані податкові повідомлення- рішення були прийняті на підставі акта перевірки № 8/23-12-17/НОМЕР_1, яким встановлено, що позивач не задекларував дохід, отриманий у 2015 році та не сплатив податок на доходи фізичних осіб, штрафні санкції, військовий збір. Однак, представник позивача стверджує, що в 2015 році дохід від продажу автомобіля VOLKSVAGEN PASSAT і автомобіля CITROEN BERLINGO ОСОБА_3 не отримувала, оскільки останні були продані 21 вересня 2013 року та 23 грудня 2014 року - відповідно, про що було укладено удавані угоди, щоб приховати договір купівлі-продажу автомобіля, в наслідок надання довіреності. З огляду на викладене, представник вважає, що відповідачем помилково донараховано податок з доходу фізичних осіб за 2015 рік та застосовано фінансові санкції з урахуванням ст. 235 ЦК України, оскільки позивачем в 2015 році жодних доходів отримано не було, останні отримані в 2013-2014 роках. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема в судовому засіданні зазначив, що податкові повідомлення - рішення від 07.02.2017 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 є обґрунтованими, оскільки під час перевірки позивача встановлено порушення ст. 168, 173, 179 ПК України. Представник стверджує, що згідно довідок-рахунків від 29.01.2015 по автомобілю VOLKSVAGEN PASSAT та від 12.03.2015 по автомобілю CITROEN BERLINGO, останні були відчужені позивачем в 2015 році, а тому у ОСОБА_3 був обов'язок подати декларацію щодо зміни майнового стану та сплатити податкові зобов'язання.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
19.01.2017 Звенигородською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка оподаткування доходів, отриманих платником податків ОСОБА_3 в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01 січня 2015 по 31 грудня 2015.
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 протягом 2015 року отримала дохід від продажу рухомого майна в суму 174504 грн.: 30100грн. за продаж автомобіля VOLKSVAGEN PASSAT та 144 404грн. за продаж автомобіля CITROEN BERLINGO.
Також, у відповідності до акту перевірки № 8/23-12-17/НОМЕР_1 виявлені порушення податкового законодавства:
- п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, у результаті чого, не подання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік тягне за собою накладання штрафу в розмірі 170 грн.;
- п.173.2 ст.173, п.179.7 ст. 179 Податкового Кодексу України, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 7220,20грн.
- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 1.2. п. 16 прим.1 Перехідних положень Податковою Кодексу України, а саме не нарахування та не своєчасне перерахування сум військового збору на доходи від операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна, в результаті донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 2166,06 грн.
На підставі встановлених порушень податкового законодавства, 07.02.2017 Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесені податкові повідомлення - рішення:
- №0000041700 про застосування до позивача штрафу в сумі 170грн;
- №0000051700 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 9025,25грн (7220,20грн - основний платіж та 1805,05грн - штрафна (фінансова) санкція);
- №0000061700 про збільшення суми податкового зобов'язання з військового збору на загальну суму 2707,58грн (2166,06грн - основний платіж та 541,52грн - штрафна (фінансова) санкція).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, 20.02.2017 ОСОБА_3 оскаржила їх до Дежавної Фіскальної Служби України, рішенням якої від 15.03.2017 за № 3510/ш/99-99-11-02-01-14 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду.
Судом встановлено, що позивачем 21.09.2013 надана довіреність, якою уповноважено ОСОБА_4 володіти, користуватися, а також розпоряджатися (продати або обміняти) за умови сплати всіх передбачених законодавством податків, зборів, автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT 1.8, 1989 року випуску, кузов № НОМЕР_5.(свідоцтво про реєстрацію т/з САК 024017 від 01.10.2011).
Однак, 12.10.2013 на автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT, ОСОБА_4 надана довіреність, якою уповноважено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 володіти, користуватися, а також розпоряджатися (продати або обміняти) за умови сплати всіх передбачених законодавством податків, зборів вищезазначеним автомобілем.
29.01.2015 TOB «АВТО ПАРТНЕР» на користь ОСОБА_7, видано довідку-рахунок про те, що йому продано автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT 1.8, кузов № НОМЕР_5 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ САК 024017) вартістю 30100 грн.
Також, судом встановлено, що 23.12.2014 позивачем надана довіреність, якою уповноважено ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 бути представниками в органах ДАІ та всіх інших установах, підприємствах і організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань, пов'язаних зі вчиненням правочинів щодо користуватися, експлуатації, продажу за умови сплати всіх передбачених законодавством податків, зборів, платежів автомобілем марки CITROEN BERLINGO 2005 року випуску, кузова № VFGJWJYB93251204 (свідоцтво про реєстрацію т/з CAT 364222 від 05.10.2013).
12.03.2015 TOB «ЦЕНТР КОМІСІЙНОЇ ТОРГІВЛІ», ОСОБА_8 видано довідку-рахунок про те, що йому продано автомобіль CITROEN BERLINGO, кузов №VFGJWJYB93251204 (свідоцтво про реєстрацію CAT 364222 від 05.10.2013) вартістю 144 404 грн.
У відповідності до рішення Лисянського районного суду Черкаської області у справі № 700/305/17 провадження № 2/700/213/17, яке набрало законної сили 22.06.2017, позов ОСОБА_11 задоволено частково та визнано довіреність від 23.12.2014 виданою ОСОБА_12 відносно ОСОБА_11 щодо володіння, користування і розпорядження автомобілем марки CITROEN BERLINGO 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_6, удаваним правочином, який вчинений з метою приховування іншого правочину - договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Разом з цим, суд звернув увагу, що 12.03.2015 TOB «ЦЕНТР КОМІСІЙНОЇ ТОРГІВЛІ» видало довідку-рахунок на користь ОСОБА_8
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. «в» 14.1.54., пп. 14.1.56. п. 14.1. ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України передбачено, що платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п. 163.1. ст.163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно пп. 164.1.1., пп.164.1.2., пп.164.1.3. п.164.1., пп. 164.2.9. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.1 ст. 164 ПК України частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173 цього Кодексу.
Пунктом 173.1 ст. 173 ПК України, визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Згідно п. 173.2 ст. 173 ПК України, як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 167.2 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.
З системного аналізу суд зазначає, що у разі продажу платником податку протягом звітного року, починаючи з двох об'єктів рухомого майна, останній повинен сплатити податок у вигляді 5% доходу фізичних осіб, що є базою оподаткування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Разом з цим, ст. 334 ЦК України закріплено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Як вбачається з п. 1-2 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі - відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру. (ч. 3 ст. 347 ЦК України).
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений, постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок).
Згідно п. 1 Порядку, останнім встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. (п. 2 Порядку).
Порядок перереєстрації транспортного засобу закріплений п. 33 Порядку. Так, перереєстрація транспортних засобів здійснюється, зокрема, у разі зміни їх власників.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. (п. 8 Порядку).
Таким чином, законодавцем закріплено окремий порядок реєстрації в уповноважених органах МВС транспортних засобів, за умови дотримання якого транспортний засіб реєструється в Єдином державному реєстрі МВС і у відповідності до приписів п. 16 Порядку видаються свідоцтва про реєстрацію (технічний паспорт).
Отже, з урахуванням видачі торговими організаціями довідок - рахунків в 2015 році, в наслідок реалізації повіреними особами доручень, з урахуванням ст. 346 ЦК України (право власності припиняється у разі - відчуження власником свого майна або відмови власника від права власності) та порядку державної реєстрації т/з, право власності на автомобілі, грошові кошти з продажу яких є об'єктом оподаткування, перейшло від позивача до інших осіб, а тому і звітний період вважається 2015 рік.
Суд зазначає, що зміна власника транспортного засобу відбулася з моменту внесення змін до Єдиного державного реєстру МВС, яке узгоджується нормами ЦК України, а відтак твердження позивача про відчуження транспортних засобів за довіреностями, навіть у випадку визнання таких правочинів удаваними, не відповідає приписам чинного законодавства.
Суд наголошує, що рішенням Лисянського районного суду не встановлювалась недійсність удаваного правочину, а лише застосовано до відносин між сторонами норми того правочину, який сторони дійсно мали на увазі. Однак, останнє не впливає на обов'язок сплати податкових зоборв'язань, з урахуванням реалізації договірних відносин в 2015 році.
Суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що у даній ситуації у позивача виник обов'язок відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно сплатити податок, однак, позивач не дотримався зазначеної норми Кодексу та не здійснив самостійне декларування свого доходу.
Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, та п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку, боржник зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючому органу в якому перебуває на обліку, відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПК України).
Згідно матеріалів справи, податкову декларацію про майновий стан і доходи в строк до 30.04.2016 ОСОБА_3 не подано та дохід у розмірі 174 504,00 грн., в порушення пп. 168.1.3. п. 168.1. ст. 168 ПК України не включено до загального річного оподатковуваного доходу, а отже штрафні санкції відповідачем правомірно було застосовано, за неподання декларації відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, у розмірі 170 грн.
Також, оскільки позивачем не подано в установлені строки податкову декларацію за 2015 рік та не задекларовано дохід, то на підставі пп. 54.3.1 та 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, а також п. 167.2 ст. 167 та п. 173.2 ст. 173 ПК України, контролюючим органом самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб який підлягає сплаті платником податків-фізичною особою до бюджету за 2015 рік у розмірі 7 220,20 грн. (144 404 грн.* 5%, де 144 404 грн. - дохід, отриманий від продажу легкових автомобілів).
Також з урахуванням приписів п. 127.1. ст. 127 ПК України, накладено штраф в розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 1 805,05 грн. (7 220,20 грн. * 25%).
Окрім того, відповідно до п. 161 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України.
На підставі викладеного, за заниження позивачем оподатковуваного доходу з продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля за 2015 рік в сумі 174 504 грн., контролюючим органом згідно пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України самостійно визначено суму податкового зобов'язання з військового збору з продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля у сумі 2 166,06 грн. (144 404 грн. * 1,5%).
Також з урахуванням приписів п. 127.1. ст. 127 ПК України, накладено штраф в розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 541,52 грн. (2 166,06 грн. * 25%).
Таким чином відповідачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.02.2017 № НОМЕР_2, №0000051700 та № НОМЕР_4.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 20.10.2017