13 жовтня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника Ткачука В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 вересня 2017 року, -
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 0.2 розміру
прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 320 гривень.
Згідно постанови, ОСОБА_2 23 червня 2017 року приблизно о 14 год. 40 хв. керував автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в м. Києві по вул. М. Ушакова, 16 в стані алкогольного сп'яніння, Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер», згідно якого вміст алкоголю у ОСОБА_2 становить 1,13 %, у зв'язку з чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову судді незаконною, прийнятою з порушенням його прав,оскільки вказує, що за кермом транспортного засобу він не був, а перебував біля свого автомобіля та свого місця проживання.
Справа № 33/796/2579/2017
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Скорін А.В.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.
ОСОБА_2 зазначає, що суд на підтвердження обґрунтування його вини послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора поліції, письмові пояснення свідків, однак, суддя належним чином вищезазначені докази не перевірив, пояснення інспектора поліції та поясненнями свідків не заслухав, зробивши фактично припущення про їх достовірність, належність та допустимість.
Крім того, апелянт посилається на те, що в порушення п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, в протоколі не зазначено, по яким ознакам працівники поліції зробили висновок що ОСОБА_2 перебуває в стані сп'яніння.
Також ОСОБА_2 зазначає, що судом першої інстанції він був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП прав, зокрема, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, оскільки повістку щодо розгляду справи на 20 вересня 2017 року отримав лише 25 вересня 2017 року.
Зазначає в свій апеляційній скарзі і те, що суддею не з'ясовано особу правопорушника, який є особою похилого віку та інвалідом 2 групи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, та його захисника Ткачука В.П., які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови,встановлено, що ОСОБА_2 23 червня 2017 року, приблизно о 14 год. 40 хв. керував автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в м. Києві по вул. М. Ушакова, 16 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер», згідно якого вміст алкоголю у ОСОБА_2, становить 1,13 %.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, обґрунтовано і вмотивовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні п. 2.9 а) ПДР України, та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вірно встановив суддя суду першої інстанції, винуватість ОСОБА_2 у порушення правил дорожнього руху - керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - приладу Драгер, яким встановлено перевищення допустимих меж алкоголю в організмі ОСОБА_2 (1,13%), розпискою ОСОБА_5, з якої вбачається, що вона проживає разом з ОСОБА_2, та зобов'язується не видавати автомобіль останньому протягом доби (а.с.4), а також дослідженим в судовому засідання відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції під час складання протоколу щодо ОСОБА_2
Досліджений в судовому засіданні апеляційної інстанції відеозапис підтверджує факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки на ньому зафіксовано момент зупинки працівниками поліції цього транспортного засобу та проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу - алкотестера " Драгер".
Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП прав, так як повістку щодо розгляду справи на 20 вересня 2017 року отримав вже після розгляду справи судом, то вони не підтверджують його невинуватості та не спростовують правильності висновків суду.
Доводи ОСОБА_6 про те, що суддею не з'ясовано особу правопорушника, який є особою похилого віку та інвалідом другої групи, не можуть вплинути на вид та розмір призначеного ОСОБА_2 адміністративного стягнення, яке є безальтернативним.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги в тій частині, що в протоколі не зазначено, по яким ознакам працівники поліції зробили висновок що ОСОБА_2 перебуває в стані сп'яніння, так як огляд на стан сп'яніння за згодою ОСОБА_2 проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер», згідно якого вміст алкоголю у ОСОБА_2, становив 1,13 %. Крім того, у ОСОБА_2 ніяких зауважень до протоколу не було, про що свідчить і його підпис в протоколі.
З огляду на викладене, рішення судді про притягнення ОСОБА_2.до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ухвалене на підставі належних, достатніх та допустимих доказів, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2складу адміністративного правопорушення, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, немає.
У зв'язку з цим суддя суду апеляційної інстанції оскаржувану постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 20 вересня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко