05 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.
суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі: Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна Україна на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Президент Готель», Фонду державного майна Україна про поновлення на посаді генерального директора Приватного акціонерного товариства «Президент Готель», -
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2017 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.
Справа № 759/10267/17
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/9473/2017
Головуючий у суді першої інстанції: П'ятничук І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Заборонено ПрАТ «Президент Готель», Фонду державного майна України, їх службовим та посадовим особам та будь-яким особам, які виконують повноваження суб'єктів державної реєстрації згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в тому числі будь-яким державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам, вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника юридичної особи Приватного акціонерного товариства «Президент Готель», зокрема вносити зміни до відомостей про осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, а також про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори до набрання рішенням суду законної сили.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представником Фонду державного майна України до суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі представник вказує на те, що вказана ухвала суду постановлена з грубим порушенням норм матеріального та і процесуального права, які регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову за неповного з'ясування всіх фактичних обставин, що є підставою для її скасування. Так, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції фактично ухвалив рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Тобто, не розглянувши справу, не прийнявши відповідного судового рішення, суд першої інстанції приходить до висновку про протиправність дій відповідачів. Крім того, Фонд не вбачає зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Також звертає увагу на неспівмірність цих заходів забезпечення позову позовним вимогам, оскільки позовними вимогами в даному позові є скасування наказу Фонду від 09.06.2017 № 951 «Про призначення Генерального директора ПрАТ «Президент Готель» та поновлення позивача на посаді Генерального директора ПрАТ «Президент Готель». В той час як оскаржуваною ухвалою заборонено вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про керівника юридичної особи ПрАТ «Президент Готель». Також представник Фонду зазначає, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів. Так, відповідно до статуту ПрАТ «Президент-Готель» саме генеральний директор здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, а тому застосування заходів забезпечення позову, а саме заборони вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про керівника юридичної особи ПрАТ «Президент-Готель» не лише є прямим втручанням у господарську діяльність товариства, але й перешкоджають його господарській діяльності. Представник Фонду також вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки вказана справа не підсудна Святошинському районному суду м. Києва.
На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
В судовому засіданні представник Фонду державного майна України Шевчук О.М. підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просила про задоволення заявлених в ній вимог.
Представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін.
ПрАТ «Президент-Готель» свого представника в судове засідання не направили. Копію апеляційної скарги отримали 21.08.2017 (а.с.151), тобто повідомлені про розгляд справи апеляційним судом. Враховуючи положення ст.ст.303-1, 305 ЦПК України колегія суддів вважала за доцільне розглянути справу за відсутності представника вказаної особи.
Заслухавши доповідь судді Соколової В.В., пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що ухвалою Святошинького районного суду м. Києва від 12.07.2017 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Президент Готель», Фонду державного майна України про поновлення на посаді генерального директора /а.с.118/.
12.07.2017 позивачем була подана заява про забезпечення позову, в якій він просив заборонити відповідачам, їх службовим та посадовим особам, та будь-яким особам, які виконують повноваження суб'єктів державної реєстрації згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», в тому числі будь-яким державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, а також іншим акредитованим суб'єктам вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника юридичної особи ПрАТ «Президент Готель», зокрема вносити зміни до відомостей про осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, а також про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. В обґрунтування даної заяви позивач посилався на незаконність свого звільнення, а також вказував на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити виконання можливого рішення у разі його задоволення.
Постановляючи ухвалу про задоволення вимог позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на положення ст.ст. 151-153 ЦПК України,та вказав на те, що заява позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вважає за можливе.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В порядку п.п.2,3 ч. 1 ст.152 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії. Однак, згідно з ч. 3 цієї норми законодавства види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У п. 5 вказаної Постанови Верховний Суд України також вказав на те, що суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).
У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є спір з приводу звільнення позивача, тобто поновлення його трудових прав. При цьому заходи забезпечення позову встановлюють заборону вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про керівника юридичної особи ПрАТ «Президент-Готель».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
В порядку ст. 10 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи та вважаються достовірними.
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про керівника ПрАТ «Президент-Готель» призведе до наявності в Реєстрі недостовірних даних про особу, яка є звільненою і повноваження якої є припиненими, унеможливить здійснення в повному обсязі повноважень призначеного керівника або іншої особи, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи. А отже, до вирішення справи по суті обмежується здійснення керівництва даним підприємством, тому застосування таких заходів є втручанням у господарську діяльність товариства та створює перешкоди у її здійснені протягом розгляду справи судом. Також, слід погодитись з доводами апеляційної скарги, що таким чином фактично вирішується спір по суті, оскільки такими заходами фактично зупиняється дія рішення про звільнення позивача з роботи до розгляду справи судом.
Єдиним мотивом задоволення заяви судом вказано те, що дії відповідачів можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Проте, предметом позову є поновлення позивача на посаді керівника юридичної особи ПрАТ «Президент-Готель». Відповідно, у разі задоволення позовних вимог, він буде поновлений на посаді з дати звільнення, проте приступити до виконання своїх трудових обов'язків має право лише після ухвалення рішення за результатами розгляду даної справи. Таким чином, до вирішення справи по суті відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до Єдиного реєстру юридичних осіб про керівника ПрАТ «Президент-Готель» і вказані дії жодним чином не стосуються трудових прав позивача захист яких є предметом спору. А висновок суду, що такі заходи забезпечить виконання рішення в майбутньому є необґрунтованим.
В порядку п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього приводу, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою відмовити у застосуванні заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2017 - скасувати та постановити нову.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: