Справа № 157/2814/17
Провадження №1-кп/157/76/17
19 жовтня 2017 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_7 ,
представника уповноваженого підрозділу
органу Національної поліції ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017030090000248 від 18 липня 2017 року про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня Боровненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, інваліда дитинства, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
ОСОБА_9 16 липня 2017 року біля 14 год., перебуваючи поблизу магазину, що знаходиться на вул. Центральній в с. Малі Голоби Камінь-Каширського району Волинської області, умисно, з метою задоволення своїх особистих потреб, шляхом вільного доступу, всупереч волі потерпілого, незаконно заволодів належним ОСОБА_6 автомобілем марки «Пежо 605», номерний знак НОМЕР_1 , після чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої пошкодив даний транспортний засіб та заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 65 846 грн. 24 коп.
Обвинувачений ОСОБА_9 винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Показав, що 16 липня 2017 року разом зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходилися біля магазину, що розташований на центральній вулиці с. Малі Голоби Камінь-Каширського району. До магазину під'їхав його дядько ОСОБА_6 на власному автомобілі марки «Пежо». Залишивши автомобіль відкритим і з працюючим двигуном, потерпілий зайшов до магазину. В цей час за кермо сів ОСОБА_11 та спробував рушити. Однак йому не вдалося цього зробити, оскільки двигун зупинився. Тоді він сам сів за кермо автомобіля, так як часто це робив раніше, завів двигун і поїхав у сусіднє село Гуту Боровенську, щоб придбати там картку поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку. По дорозі в автомобілі вистрілила покришка одного з коліс і він втратив контроль над автомобілем. Коли машину розвернуло на дорозі, він вдарився головою в стійку кузова та на деякий час втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то зрозумів, що сталася ДТП. Після цього він самостійно повернувся в с. Малі Голоби та повідомив про пригоду. Щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати, врахувати, що всі заподіяні збитки потерпілому відшкодовані.
Крім повного визнання неповнолітнім обвинуваченим своєї вини у скоєному, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що 16 липня 2017 року він на власному автомобілі марки «Пежо» під'їхав до місцевого магазину в с. Малі Голоби, де він проживає. Оскільки мав намір зайти до магазину лише на декілька хвилин, то залишив автомобіль відчиненим та із працюючим двигуном. В цей час біля магазину стояли обвинувачений ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . В момент коли він знаходився в приміщенні магазину почув як від'їхав його автомобіль. Він вийшов на вулицю та запитав у хлопців, хто взяв його авто. Дізнавшись, що це зробив його племінник ОСОБА_9 став чекати його повернення. Через деякий час той повернувся та повідомив, що потрапив у ДТП. Будь-яких претензій до обвинуваченого не має, оскільки завдані йому збитки відшкодовані повністю, просить обвинуваченого суворо не карати.
Показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підтвердили, що обвинувачений самовільно, без дозволу потерпілого взяв залишений останнім біля магазину автомобіль та поїхав у напрямку с. Гута Боровенська. Через деякий час він повернувся до магазину та повідомив, що з'їхав із дороги, при цьому тримався за спину та ледь розмовляв.
Свідки ОСОБА_13 - заступник директора Боровненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, ОСОБА_14 - завідувач сектору служби у справах дітей Камінь-Каширської райдержадміністрації, охарактеризували обвинуваченого ОСОБА_9 з позитивної сторони, вважають, що його виправлення можливе без застосування до нього покарання.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також дослідженими в судовому засіданні документами, зокрема, витягом з кримінального провадження № 12017030090000248 (а.с. 53), протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 54), з яких встановлено, що ОСОБА_9 протиправно заволодів належним потерпілому транспортним засобом 16 липня 2017 року біля 14 год. на вул. Центральній в с. Малі Голоби Камінь-Каширського району; протоколом огляду місця події від 17.07.2017 року, фототаблицями до нього (а.с. 55-64), схемою ДТП (а.с. 56), протоколом огляду речей від 18.07.2017 року (а.с. 69), постановою про визнання їх речовими доказами від 18.07.2017 року (а.с. 65) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 66), якими підтверджено, що саме ОСОБА_9 незаконного заволодів належним ОСОБА_6 автомобілем марки «Пежо 605», номерний знак НОМЕР_1 , та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Висновком судової автотоварознавчої експертизи № 78 від 22.08.2017 року (а.с. 73) підтверджується розмір заподіяної потерпілому внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину майнової шкоди в сумі 65 846 грн. 24 коп.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, оскільки незаконно заволодів транспортним засобом.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, зокрема, його вік, позитивну характеристику за місцем проживання та навчання, те, що він уперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Поряд з цим, захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення обвинуваченого від покарання та застосування до нього примусових заходів виховного характеру в виді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 , посилаючись на те, що ОСОБА_9 своєю бездоганною поведінкою та ставленням до вчиненого довів, що його виправлення можливе без застосування покарання.
Відповідно до ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного, умови за яких зростав та виховувався неповнолітній, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання та рахує достатнім заходом для його виправлення передачу під нагляд матері.
Обираючи вид примусового заходу виховного характеру, суд враховує здатність матері обвинуваченого ОСОБА_5 забезпечити належний контроль за поведінкою неповнолітнього. Строк застосування примусового заходу, суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд не вбачає.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 1113 грн. 30 коп., що підтверджуються розрахунком вартості та калькуляцією проведеної експертизи, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ст. 105 КК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного покарання та застосувати до нього примусовий захід виховного характеру, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 строком на 1 (один) рік.
Речовий доказ: автомобіль марки «Пежо 605», 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_6 , залишити у його користуванні.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави 1113 (одну тисячу сто тринадцять) гривень 30 копійок процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1