18 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9977/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Курильця А.Р.,
суддів: Мікули О.І., Ніколіна В.В.,
з участю секретаря Федчук М.Р.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «Дельта Банк» про зобов'язання вчинити дії,-
У серпні 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «Дельта Банк» про зобов'язання відповідача включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про направлення справи на продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не дослідив у повній мірі причини відкликання первинної позовної заяви та не звернув увагу на неможливість тривалий час захистити свої порушені права.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року залишити без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.
Відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Національного Банку України від 02.10.2015 року за № 664, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Дельта Банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 року за № 181 розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 року було залишено без розгляду адміністративний позов позивача до відповідача про зобов'язання вчинити дії з включення (внесення) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із відкликанням позивачем позовної заяви.
Позивач повторно звернулась за захистом свого права 18.08.2017 року.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що є підстави для поновлення пропущеного строку.
Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Крім того, з прецедентного права Європейського Суду про те, що "право на суд", з яких право на доступ є одним з аспектів, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де ОСОБА_2 Каванілес проти Іспанії).
Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі “ОСОБА_1 проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.
Проте суд зазначає, що, як би чітко не було сформульоване законодавче положення, у будь-якій галузі права існуватиме неминучий елемент судового тлумачення. Завжди існуватиме потреба у роз'ясненні нечітких норм або тих, що потребують пристосування до обставин, що змінюються.
Чітка визначеність підсудності даної категорії спорів існувала до червня 2016 року, тобто до висловлення ВСУ правової позиції про непідсудність спорів, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку адміністративним судам.
При цьому, із врахуванням такої правової позиції, провадження в даній категорії справ закривалося, що за правилами процесуального закону унеможливлює повторне звернення до суду.
За таких обставин, позивачка подала заяву про відкликання первинного позову, щоб мати можливість в майбутньому захистити свої права, так як вона не мала правових підстав звернутись з позовом в порядку господарського судочинства.
Враховуючи, що уповноважена особа Фонду у частині реалізації своїх повноважень щодо управління банком, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, є по суті керівником банківської установи, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження, а в правовідносинах банку, які випливають з договорів, ним укладених, уповноважена особа Фонду діє як представник сторони договірних відносин. Разом з тим, Фонд як самостійна юридична особа є особою публічного права. Отже, юрисдикція спорів, однією зі сторін яких є Фонд, визначається виходячи зі змісту правовідносин та функцій Фонду або його уповноваженої особи.
Колегія суддів зазначає, що законодавство має на меті забезпечення реального доступу до правосуддя, а юрисдикційні суперечки не повинні впливати на можливість позивача захистити свої порушені права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про пропущення строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відтак, оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195,199,204,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі № 813/2978/17 скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_5
судді ОСОБА_6
ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлений 18 жовтня 2017 року.