18 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 484/3111/16-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Літвіненко Т.Я.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області (далі Управління) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Як зазначено в позовній заяві, постановою №226 від 26.09.2016 року, винесеною головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3, на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. з приводу недопущення посадових осіб Управління в період з 13.09.2016 року по 19.09.2016 року на об'єкт реконструкції - квартиру АДРЕСА_1 (далі - Об'єкт) для проведення позапланової перевірки.
Представник позивача вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки лист відповідача щодо надання 13.09.2016 року доступу для організації перевірки до зазначеної квартири позивач не отримувала. Крім того, докази того, що позивач була повідомлена про час виходу на Об'єкт представниками відповідача 19.09.2016 року відсутні та протокол про адміністративне правопорушення складений у відсутність позивача, що є також порушенням вимог Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надала заперечення, в яких просила у задоволенні позову відмовити повністю та розглянути справу без її участі.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 листопада 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову № 226 від 26 вересня 2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_3, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладення на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито.
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області звернулось з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що начальником Управління 02.09.2016 року інспектору Корчевній Л.Б. було надано направлення №815 для проведення позапланової перевірки на Об'єкті строком з 13.09.2016 року по 19.09.2016 року (а.с. 25).
Листом від 31.08.2016 року №1014-5318-16, який було направлено позивачці, ОСОБА_2 було повідомлено про те, що 13.09.2016 року буде розпочата позапланова перевірка на вищезазначеному Об'єкті, та для організації проведення перевірки позивачу або уповноваженій нею особі необхідно бути присутнім на об'єкті 13.09.2016 року об 11.00 год. (а.с. 23).
Зазначений лист позивач отримала через члена сім'ї 03.09.2016 року, про що свідчить інформація від УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 24).
19.09.2016 року інспектором Корчевною Л.Б. складено акт про недопущення ОСОБА_2 посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на Об'єкт для проведення позапланової перевірки (а.с.9).
Того ж дня, 19.09.2016 року інспектором Корчевною Л.Б. у відсутність позивача складені:
- припис №322 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлення факт недопущення посадових осіб Управління на Об'єкт (а.с. 10);
- протокол про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.188-42 КУпАП, відповідно до якого остання у призначений день та час, (13.09.2016 року об 11.00 год.) не з'явилась, отже ухилилась від проведення позапланової перевірки посадовими особами Управління. При цьому, позивачку повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 26.09.2016 року об 11.00 год. у приміщенні Управління за адресою: вул. Космонавтів, 61 м. Миколаїв (а.с. 11).
Вказані припис та протокол направлені позивачу рекомендованим листом 21.09.2016 року, які вона отримала особисто лише 26.09.2016 року (а.с. 40).
26.09.2016 року у м. Миколаєві Інспектор Корчевна Л.Б. у відсутність ОСОБА_2 розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно неї та винесла постанову №226, якою визнала останню винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 188-42 КУпАП передбачає відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналізуючи докази, надані сторонами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач була зобов'язана надати доступ до об'єкту саме 13.09.2016 року об 11.00 год. Однак, акт про недопущення посадових осіб Управління до Об'єкта складений Інспектором лише 19.09.2016 року. Це свідчить про те, що Інспектор фактично прибула до Об'єкту саме 19.09.2016 року, а не 13.09.2016 року.
Оскільки позивач не була сповіщена про необхідність надати доступ до Об'єкту 19.09.2016 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП.
Крім того, частиною 1 статті 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно до вимог ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань також вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Вищевикладене свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 19.09.2016 року, в якому вказана дата, час та місце розгляду справи, позивачка отримала 26.09.2016 року, тобто в день розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що інспектор Корчевна Л.Б., розглядаючи в м. Миколаєві справу відносно ОСОБА_2, в порушення вимог ч.1 ст.278 КУпАП, не пересвідчилась у своєчасному сповіщенні позивача про розгляд справи відносно неї та розглянула справу у її відсутність, чим порушила вимоги ч.1 ст.268 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Докази, які б спростували пояснення представника позивача та підтверджували правомірність складеного протоколу та винесеної постанови, відповідач суду першої та апеляційної інстанцій не надала.
Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача, винесена з порушенням вимог ст.268, 278, 280 КУпАП та є протиправною, отже підлягає скасуванню, а адміністративна справа - закриттю на підставі ст.247 ч.1 КУпАП за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 листопада 2016 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: А.В. Крусян