Справа: № 360/1467/17 Головуючий у 1-й інстанції: Міланіч А.М.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
18 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 15 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Бородянського районного суду Київської області з позовною заявою до управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач 1), Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2) про визнання протиправним дій відповідачів щодо відмови позивачу у прийнятті від нього документів для оформлення посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1; зобов'язання відповідача 1 прийняти від позивача документи та передати їх для підготовки та оформлення вказаного посвідчення до відповідача 2; зобов'язання Київську обласну державну адміністрацію надати позивачу статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та видати відповідне посвідчення.
Бородянський районний суд Київської області своєю постановою від 15 серпня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав дії відповідача 1 щодо відмови у прийнятті від позивача документів для оформлення подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, протиправною. Зобов'язав відповідача 1 прийняти від позивача документи для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, оформити та направити подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу та видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1. Зобов'язав Київську обласну державну адміністрацію розглянути подання Бородянської районної державної адміністрації Київської області та прийняти рішення щодо надання позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. В іншій частині в позові відмовив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 15 серпня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню в частині, з наступних підстав.
Як убачається з копії посвідчення серії В-І № 216515, виданого 25 травня 1993 року, позивач є особою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
З 18 липня 2017 року позивача визнано інвалідом другої групи довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0769956.
Позивач звернувся до відповідача 1 щодо підготовки подання для оформлення йому посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, однак, відповідач своїм листом № 2848/08 від 24 липня 2017 року повідомив йому про те, що з 01 січня 2015 року (з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІІ) згідно листа-роз'яснення Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації № 05-49-143 від 23 січня 2015 року Департаментом не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів для оформлення громадянам посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Статтею 12 названого Закону передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Наявними у справі доказами підтверджується, що позивачеві, який має статус потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, з 18 липня 2017 року встановлено IІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Відмовляючи у встановленні позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, відповідач 1 посилався на Закон України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.1991 № 791а-XII та, зокрема, зону посиленого радіоекологічного контролю виключено з числа зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає такий висновок відповідача помилковим, оскільки виключення із правового регулювання такої зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як зона посиленого радіоекологічного контролю, мало наслідком лише скасування компенсацій та пільг особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державою до 01.01.2015 року. В той же час, жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відбулось.
Крім того, виключення законодавцем з 01.01.2015 року з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015 року.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 року відбулося правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015 року.
Як вбачається зі змісту листа від 28 лютого 2017 року № 857/08, відповідач жодним чином не заперечує, того, що позивачем були надані усі необхідні документи, передбачені Порядком для оформлення посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову у частині вимог, заявлених до управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації про визнання дій щодо відмови у прийнятті від позивача документів для оформлення посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, зобов'язання прийняти такі документи та зобов'язання Бородянської РДА підготувати та направити відповідне подання до відповідача 2.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Київську обласну державну адміністрацію розглянути подання Бородянської районної державної адміністрації Київської області та прийняти рішення щодо надання позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
В свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення.
Таким чином, під час розгляду справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав.
Водночас, зі змісту позовної заяви та матеріалів справи не убачається, що на час вирішення даної справи Київською обласною державною адміністрацією було будь-яким чином порушено права позивача, зокрема, відмовлено у розгляді подання Бородянської районної державної адміністрації Київської області, з огляду на що колегія суддів вважає такі позовні вимоги передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, прийнявши рішення у цій частині із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення.
В іншій частині висновки суду першої інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи або, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області - задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 15 серпня 2017 року скасувати в частині зобов'язання Київську обласну державну адміністрацію розглянути подання Бородянської районної державної адміністрації Київської області та прийняти рішення щодо надання позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог - відмовити.
В іншій частині постанову Бородянського районного суду Київської області від 15 серпня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев
Повний текст постанови виготовлено 19.10.2017 року.