Головуючий у 1 інстанції - Міхєєва І.М.
Суддя-доповідач - Міронова Галина Михайлівна
18 жовтня 2017 року справа №265/3193/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2017 р. у справі № 265/3193/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (відповідач 1), Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (відповідач 2) про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,
Позивач звернувся 10.05.2017 року до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії Міністерства Оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги; зобов'язати Міністерство Оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII, але не менш за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб (а.с. 1-4).
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 серпня 2017 року у справі № 265/3193/17 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ІПН НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року, але не менш за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач звернувся із проханням про виплату одноразової грошової допомоги до Донецького обласного військового комісаріату. Листом від 15.06.2016 року № 610 ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовив позивачу у виплаті такої допомоги.
Таким чином, висновок про можливість виплати та документи на призначення і виплату одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України від Донецького ОВК не надходили.
Зазначає, що виключно рішеннями Міноборони вирішуються питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і саме такі рішення відповідача породжують певні правові наслідки для заявників і мають обов'язковий характер.
Таким чином, враховуючи те, що Міністерством оборони України, як розпорядником бюджетних коштів, не приймалось рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки Міноборони не отримувало відповідних документів для розгляду цього питання, а також те, що саме Міноборони призначає та виплачує одноразову грошову допомогу після отримання відповідних документів, то позовні вимоги щодо призначення та виплати грошової допомоги є передчасними, оскільки не відповідають Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Крім того, позивач відповідно до п. 11 Порядку № 975 не надав жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження.
Вказує на те, що постанови військово-лікарських комісій видаються лише з метою встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення, контузії, травми, каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та осіб, звільнених з військової служби та може підтверджувати та встановлювати виключно причинний зв'язок та період в якому було отримано відповідне ушкодження здоров'я, а не обставини при яких військовослужбовець отримав поранення, контузію, травму або каліцтво.
Посилається на п. 21.8 наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, зазначає, що з п. 11 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України вбачається, що постанова відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення, захворювання є окремим документом, який визначений окремим пп. п. 11 Порядку, тобто ніяк не може бути документом на підтвердження обставин отримання відповідного ушкодження здоров'я.
17 жовтня 2017 року до суду надійшла заява від позивача про розгляд справи без його участі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачу з 10 травня 2016 року до 01 червня 2017 року була встановлена 3 група інвалідності, травма, поранення, контузія та захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0599849 (а.с. 12).
З копії висновку акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 1008 вбачається, що виявлені у ОСОБА_1 при огляді рубці є наслідком загоєння ран, після осколкових поранень та перенесеної закритої черепно-мозкової травми у вигляді контузії головного мозку, що могло відбуватись під час отримання травми в ході бойових дій у 1987-1989 роках в період перебування в республіці Афганістан (а.с. 9-10).
Згідно з копією витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 4807 від 16.12.2015 року), мінно-вибухова травма, вогнепальні осколкові поранення обох верхніх та нижніх кінцівок (контузія 1988 р.), наслідками яких стали рубці на правому та лівому передпліччі, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на лівій та правій гомілках розмірами від 0,5х0,2 см. до 1, 9х0,3 см., що підтверджується актом судового-медичного обстеження № 1008 від 10.12.2015 року Маріупольського відділення Донецького обласного бюро СМЕ, та які у подальшому призвели до розвитку: «Стійких віддалених наслідків перенесеної ЧМТ (1988) у вигляді посттравматичної енцефалопатії з вираженим церебростенічним синдромом, з двобічною пірамідно-рефлекторною недостатністю, ангіодистонією, вазомоторною цефалгією, вестибулопатією, лікворо-судинною дисциркуляцією, лікворо-динамічними кризами 3 рази в тиждень», що підтверджується записами у медичних документах - травма, поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 11).
Згідно посвідчення серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове (а.с. 6).
За змістом посвідчення серія НОМЕР_3 позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, яке дійсне до 01.06.2017 року (а.с. 13).
Довідкою Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату Міністерства оборони України № 230 від 10.12.2015 року підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно приймав участь у бойових діях в ДРА у період з 05.02.1987 року по 03.01.1989 року (а.с. 14).
Позивач звернувся до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із отриманням третьої групи інвалідності внаслідок отримання контузії в період проходження військової служби в Республіці Афганістан. Надав згідно Порядку копії документів.
15.06.2016 року ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 листом повідомив позивача про те, що п. 11 Порядку № 975 передбачає наявність документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Після надання позивачем вищезазначених документів, його документи будуть направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України за його бажанням (а.с. 15).
Позивач звернувся щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням групи інвалідності до Міністерства оборони України.
Листом від 20.03.2017 року № 248/3/6/964 ОСОБА_1 повідомлено, що Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначено, що підставою для прийняття рішення про виплату допомоги, зокрема є документ, що свідчить про причини та обставини поранення. Тобто, позивачу необхідно надати до військового комісаріату документ, що свідчить про причини та обставини поранення або лікування у військово-медичному закладі з цього приводу, тобто документ, який підтверджує факт поранення позивача під час бойових дій (а.с. 18).
Таким чином, спірним питання у даній справі є правомірність дій відповідачів щодо відмови призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (частина 1).
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (частина 5).
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб ( ч. 2 ст. 16-2).
У випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п. 2, 6, 9 ст. 16-3).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
Пунктом 2 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу” та указами Президента України.
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3).
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи ( ч. 2).
Відповідно до п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з пунктом 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку № 975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (п. 19).
З аналізу наведених положень вбачається, що відповідач 2, як уповноважений орган, повинен був зареєструвати усі надані позивачем документи та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Надсилання позивачеві відповіді стосовно ненадання останнім документів, що визначені Порядком, не є вирішенням питання у передбачений законодавцем спосіб.
Колегія суддів зазначає, що прийняття рішення щодо призначення/відмови у виплаті одноразової допомоги є прерогативою розпорядника бюджетних коштів.
Отже, наведене свідчить про те, що відповідач 2 всупереч повноваженням наданим діючим законодавством не виконав покладених на нього обов'язків відносно складання відповідного висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та подання його розпорядникові бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05.04.2016 року у справі № 758/9241/13-а і колегія суддів враховує її з огляду на приписи абзацу 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України.
Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів вважає, що для повного захисту прав, свобод і інтересів позивача необхідно визнати неправомірними дії Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України щодо надання позивачу відповіді замість реєстрації документів та складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та подання його розпорядникові бюджетних коштів з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 цього Порядку та зобов'язати останнього зареєструвати надані позивачем документи та надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та подати його розпорядникові бюджетних коштів з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги та зобов'язання останнього призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» задоволенню не підлягають, оскільки відповідач 1 не отримував висновку та документів зазначених у п. 10, 11 Порядку № 975. Таким чином, позовні вимоги в зазначеній частині є передчасними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 207, 211, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2017 р. у справі № 265/3193/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про надання ОСОБА_1 відповіді № 610 від 15 червня 2016 року замість реєстрації наданих ним документів, складання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та подання його розпорядникові бюджетних коштів з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975.
Зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України зареєструвати надані ОСОБА_1 документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги та надати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, подати його розпорядникові бюджетних коштів разом з документами, зазначеними в пунктах 10 і 11 Порядку № 975.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: Г.М. Міронова
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко