Головуючий у 1 інстанції - Любчик О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2017 року справа № 219/6323/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Томах О.О., за участю позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2017 року у справі № 219/6323/17 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора ДН Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Інспектора ДН Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 (далі - відповідач) про: визнання дій інспектора щодо складання постанови серії АР № 226811 від 04.06.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП незаконними; визнання протиправною та скасування постанови серії АР № 226811 від 04.06.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 04.06.2017 він керував автомобілем HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Горького м. Бахмут Донецької області. На цій вулиці знаходиться магазин, що належить його сім'ї на праві власності. Вхід до магазину можливий лише зі сторони вул. Горького. Тому, він зупинився біля цього магазину щоб розвантажити товар. В цей час під'їхав інспектор і повідомив його про те, що він порушив правила дорожнього руху, а саме зупинився на тролейбусній зупинці. Позивач вважає, що правилами ПДР допускається зупинка автомобіля на зупинці громадського транспорту, де розташований магазин для розвантаження товарів. Крім того, позивач зазначив, що відстань від пішохідного переходу до місця де він зупинив автомобіль була 15-20 метрів. Вважає дії відповідача щодо складення відносно нього постанови про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП неправомірними без наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2017 року у справі № 219/6323/17 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.
04.06.2017 року інспектором ДН Бахмутського ВП ОСОБА_3 на виконання своїх владних повноважень винесена постанова серії АР № 226811 по справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255 гривень (а.с. 50).
З зазначеної постанови вбачається, що 04.06.2017 року о 13.40 год. позивач, керуючи автомобілем HONDA CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу в м. Бахмут по вул. Горького, 39А, чим порушив вимоги п. 15.9 «г» ПДР України.
Спірним питанням у справі є правомірність прийняття постанови та накладення на позивача адміністративного штрафу.
Відповідно до п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як вбачається з спірної постанови, відповідачем зазначено, що за порушення п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що відповідає нормам чинного законодавства (а.с. 50).
Згідно п. 3 ст. 14 Закону України «Про національну поліцію» - Національна поліція використовує технічні засоби, засоби фото-та відео-фіксації, засоби фіксації звуку підчас документування обставин скоєння злочинів та інших правопорушень, в тому числі й в громадських місцях, а також дій працівників Національної поліції, під час виконання ними покладених на них завдань.
Відповідно до фотознімка, який наявний в матеріалах справи, позивач виконав зупинку біля інформаційно-вказівного знаку 5.35.1 «Пішохідний перехід» (а.с. 51).
Отже, фотознімком по справі підтверджено факт зупинки позивачем в межах дії вказаного вище знаку.
Відповідно до п. 1.10 ПДР пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.
Крім того, колегія суддів враховує, що самим позивачем визнано в позові, що він зупинився, але вважає що має таке право зупинки для розвантаження товару до магазину.
До того ж, діючим законодавством не передбачено відхилення від виконання водіями правил дорожнього руху України, а саме зупинка транспортного засобу у забороненому місці для розвантаження товарів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбачений частиною 1 статті 122 КУпАП.
Крім того, колегія суддів не приймає посилання позивача на порушення відповідачем процедури прийняття спірної постанови та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме прийняття спірної постанови «на місці вчинення», з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 258, 283 КУпАП та п. 1 ІІІ розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, протокол у разі вчинення правопорушення, віднесеного до компетенції Національної поліції - не складається, а уповноважена посадова особа відповідного органу розглядає встановлене адміністративне правопорушення за місцем його вчинення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1, 2 та ч. 3 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Доводи позивача про те, що відповідач не мав права виносити спірну постанову без складення відповідного протоколу, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Враховуючи те, що відповідно до частини 1 статті 222 КУпАП розгляд справ по адміністративним правопорушенням передбаченим, частиною 1 статті 122 КУпАП належить до органів Національної поліції, тому протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є безпідставними, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2017 року у справі № 219/6323/17 - залишити без задоволення.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2017 року у справі № 219/6323/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 18.10.2017.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
ОСОБА_4