Головуючий у 1 інстанції - Скрипниченко Т.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
18 жовтня 2017 року справа №263/6832/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Ястребової Л.В, суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року у справі № 263/6832/17 за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком у відповідності до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення",-
03 червня 2017 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (надалі - відповідач, Управління) в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області по відмові у включені до пільгового стажу періоду роботи з 25.07.1983 року по 23.01.1987 року на посаді моториста протиправними та скасувати рішення №24 відповідача від 16.06.2016 року та рішення №827 відповідача від 31.10.2016 року, зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 25.07.1983 року по 23.01.1987 року на посаді моториста та призначити пенсію на пільгових умовах у відповідності п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 07.10.2016 року (а.с. 3-4).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року замінено первинного відповідача у справі - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на Центральне управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (а.с. 43).
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано противоправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області по відмові у включені до пільгового стажу ОСОБА_2 періоду роботи з 25.07.1983 року по 23.01.1987 року на посаді моториста та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 827 від 31.10.2016 року.
Зобов'язано Центральне об'єднане Управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу період роботи з 25.07.1983 по 23.01.1987 на посаді моториста із врахуванням договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 11.05.2017 року №31/05-99-13-02.
Зобов'язано Центральне об'єднане Управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області призначити позивачу ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.10.2016 року із врахуванням договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 11.05.2017 року №31/05-99-13-02.
Вважаючи, що при винесенні постанови суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку щодо неправомірності дій відповідача та не врахував усіх обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час перевірки документів, наданих позивачем для призначенні пенсії на пільгових умовах виявлено, що відсутні пільгові довідки, які визначають пільговий стаж роботи, звертаючи, при цьому увагу, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців орендоване підприємство «Азовське морське пароплавство» не ліквідоване, а тому, на переконання апелянта, пільгова довідка повинна бути надана і підписана керівником підприємства (ліквідатором). Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що тільки у разі повної ліквідації підприємства можливо буде підтвердити пільговий стаж на Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Крім того, апелянт зазначає, що наявний в матеріалах справи договір добровільного страхування, однак вказує, що даний договір при поданні заяви не подавався до органів ПФУ (а.с. 48-49).
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 07 жовтня.2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 у відповідності з п. “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 29).
31 жовтня 2016 року відповідачем прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії, в якому Управління зазначило, що за результатами розгляду наданих документів встановлено, що відсутні пільгові довідки, які визначають пільговий стаж роботи, звертаючи, при цьому увагу, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців орендоване підприємство «Азовське морське пароплавство» не ліквідоване, а тому, пільгова довідка повинна бути надана і підписана керівником підприємства (ліквідатором). Тільки у разі повної ліквідації підприємства можливо буде підтвердити пільговий стаж на Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області
З огляду на вище визначені обставини, відповідач відмовив ОСОБА_2 в призначенні пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зазначаючи, при цьому, про відсутність документів, які підтверджують пільговий стаж роботи та за відсутності необхідного страхового стажу (а.с. 9).
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення ".
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, а також і за результатами атестації робочих місць чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до ст.. 48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
З копії трудової книжки позивача АТ-ІІ № 3070838 вбачається, зокрема, наступне:
- з 25.07.1983 року по 13.08.1984 року позивач працював в Азовському морському пароходстві Міністерства морського флоту на посаді моториста:
- з 13.08.1984 року по 03.04.1995 року на посаді токаря-моториста суден;
- з 03.04.1995 року позивача переведено до орендного підприємства «Азовське морське пароплавство».
- з 03.04.1995 по 23.01.1998 працював на посаді токаря-моториста суден (а.с. 7-8).
Колегія суддів зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутніві домості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: період ироботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підстав іяких видана зазначена довідка.
Відповідно до архівної довідки ОП “Азовське морське пароходство” від 27.04.2004 року № 229, ОСОБА_3 дійсно працював у плавскладі Азовського морського пароходства:
- з 25.07.1983 року по 08.08.1984 року на посаді моториста суден;
- З 08.08.1984 року по 20.03.1987 року на посаді матроса, токаря-моториста суден;
- З 20.03.1987 року по 23.01.1998 року на посаді моториста-токаря суден.
У довідці також зазначено, що на даній роботі позивач був зайнятий повний робочий день, а також те, що професії «мотористи усій найменувань» передбачені Списком № 2 розділу XXVIII, який затверджено Постановою Кабінетом Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 12).
Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що у позивача відсутні пільгові довідки, які визначають пільговий стаж роботи, звертаючи, при цьому увагу, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців орендоване підприємство «Азовське морське пароплавство» не ліквідоване, а тому, на переконання апелянта, пільгова довідка повинна бути надана і підписана керівником підприємства (ліквідатором).
Зазначений довід апелянта колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Так, в матеріалах справи наявний лист-відповідь від 30.09.2016 року за вих. № 05/2207 юридичного департаменту Маріупольської міської ради, куди позивач звертався заявою про підтвердження робочого часу Азовському морському пароплавстві для оформлення пенсії, в якій зазначено про таке.
За наданою інформацією від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичного департаменту Маріупольської міської ради, вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2014 по справі №5/946 ліквідатором орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4, цією ухвалою зазначена поштова адреса арбітражного керуючого: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лесі Українки, 33.
За даними Єдиного реєстру арбітражних керуючих встановлено, що Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №542 від 18.03.2013 видане ОСОБА_4 не діє.
Згідно даних Єдиного реєстру арбітражних керуючих, вбачається, що Наказом Міністерства Юстиції України свідоцтво видане ОСОБА_4 анульовано, проте господарським судом не було усунуто арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків. У зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, ОСОБА_4 не має право підпису документів від імені підприємства «Азовське морське пароплавство» (а.с. 10).
Відповідно до листа від 15.05.2017 року за вих. № 3162-32719-3161 юридичного департаменту Маріупольської міської ради, куди позивач звертався з приводу відсутності арбітражного керуючого на Орендному підприємстві «Азовське морське пароплавство» вбачається наступне.
Відповідно до наданої Приморською районною адміністрацією інформації, вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2003 порушена справа № 5/94б про банкрутство Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство».
Постановою Господарського суду від 03.1.2004 по справі № 5/94б боржника визнано банкрутом.
12.02.2014 арбітражним керуючим було призначено ОСОБА_4 (87528 м. Маріуполь вул. Лесі Українки. 33). до компетенції якого входить вирішення питань з виплати боргів.
Під час проведення антитерористичної операції на території Донецької області, справу №5/94б про банкрутство Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» було втрачено.
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою про відновлення втраченого провадження по справі про банкрутство №5/94б по Орендному підприємству «Азовське морське пароплавство». З аналогічною заявою також звернувся і арбітражний керуючий ОСОБА_4
Ухвалою даного суду від 21.12.2015 відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 про відновлення втраченої справи №5/946 про банкрутство Орендного підприємства «Азовське морське пароплавство» та у задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Приморському районі про відновлення втраченого провадження по справі №5/94б про банкрутство ОН «Азовське морське пароплавство».
Клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_4 про заміну ліквідатора по справі, у зв'язку з неможливістю виконання своїх повноважень, залишено без розгляду.
Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції від 17.05.2016 №17256/П1- ЮР-832/9.5, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №542 від 18.03.2013 видане ОСОБА_4. анульовано.
Також на адресу КЗ «Трудовий архів м. Маріуполя» надійшов лист від 19.08.2016 б/ну від арбітражного керуючого ОСОБА_4, в якому він повідомляє про призупинення діяльності арбітражного керуючого у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора № 542 від 05.03.2013.
Станом на сьогодні інформація про призначення нового арбітражного керуючого та поновлення повноважень у арбітражного керуючого ОСОБА_4 в юридичному департаменті відсутня (а.с. 12).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не має можливості надати до пенсійного фонду належну уточнюючу довідку про підтвердження пільгового стажу роботи у спірний період з незалежних від його волі причин.
Крім того, колегія суддів вважає за можливе зазначити про таке.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Оскільки позивач працював на посаді що дає право на пенсію на пільгових умовах з періоду роботи з 1985 року по 2002 рік, при визначені права на пенсію за віком застосовується Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від І 1 березня 1994 № 162 затверджений Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до зазначеного Списку право на пенсію за віком на пільгових умовах мають машиністи всіх найменувань, мотористи всіх найменувань, (розділ XXVIII код КГІ ОКПО 230003010-13502, 23003010-14706) вказаного Списку.
Таким чином, оскільки згідно вищезазначеної Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 р., особи, які займають категорію професій "машиністи всіх найменувань", "мотористи всіх найменувань", користуються правом на пенсію за віком на пільгових умовах, то колегія суддів доходить висновку, що у відповідача не було правових підстав для винесення рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком по Списку № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В матеріалах справи наявний договір № 31/05-99-13-02 від 11.05.2017 року про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Пунктом 3.2 розділу 3 цього договору «Порядок одноразової сплати єдиного внеску», ОСОБА_2 сплачує єдиний внесок за попередній період з 01.01.2004 року по 30.04.2009 року.
Відповідно до п.3.3 цього договору, єдиний внесок за попередній період становить 45 056 грн. (а.с. 13).
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що наявний в матеріалах справи договір добровільного страхування при поданні заяви не подавався до органів ПФУ.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи дійсно відсутні відомості, що звертаючись до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ОСОБА_2 був наданий договір № 31/05-99-13-02 від 11.05.2017 року про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проте наявність договору відповідачем не оспорюється.
Щодо вимоги позивача про безпосередньо призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 Закону № 1058-IV, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затверджених затвердженого постановою правління пенсійного фонду україни 30.04.2002 року за n 8-2 (надалі - положення), серед основних завдань управління є, зокрема завдання призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення, Управління, відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосувати положення ст.11 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07 жовтня 2016 року про призначення пенсії за віком відповідно відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновку суду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального закону, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню в частині зобов'язання призначити пенсію з постановленням в цій частині нової постанови про зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 24, 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року у справі № 263/6832/17 - скасувати в частині зобов'язання Центральне об'єднане Управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області призначити позивачу ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.10.2016 року із врахуванням договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 11.05.2017 року №31/05-99-13-02 та в цій частині позовних вимог - відмовити.
Абзац третій постанови викласти в наступній редакції: Зобов'язати Центральне об'єднане Управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 № 6848 від 07 жовтня 2017 року про призначення пенсії за віком відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 25.07.1983 по 23.01.1987 на посаді моториста із врахуванням договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від 11.05.2017 року №31/05-99-13-02.
В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2017 року у справі № 263/6832/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: І.А. Васильєва
ОСОБА_5