11 жовтня 2017 рокусправа № 175/1744/17(2-а/175/43/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, та Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року
у адміністративній справі № 175/1744/17-а (2а/175/43/17) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, в якому просив:
-зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення його, ОСОБА_1 за посадою яку він займав - начальника управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, із зазначенням в довідці основних і додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести йому, ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (а.с. 4-7).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постановою КМУ № 988 затверджені розміри грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України, отже позивач, як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України, має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення поліцейських.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, в. т.ч. з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 25 листопада 2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2016 року по 24 листопада 2016 року залишено без розгляду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1, витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн., тобто з кожного по 320 грн. (а.с. 60-65).
Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції у цій справі, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та Головним управлінням національної поліції у Дніпропетровській області були подані апеляційні скарги, в яких заявлено вимоги про скасування постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року та про прийняття нової постанови про відмову у задоволені вимог позивача (а.с. 71-79, 82-84).
Апеляційна скарга ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області обґрунтована тим, що покладення судом першої інстанції обов'язку видати та направити до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою, яку він займав - начальника управління ОСОБА_2 України в Дніпропетровській області, із зазначенням в довідці основних і додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку пенсії не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обґрунтована тим, що нормами чинного законодавства не передбачено проведення перерахунку за відсутністю процедури, яка передбачена пунктами 2 та 3 Порядку №45.
01.09.2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в яких останній звертає увагу суду на ту обставину, що довідки на колишніх працівників міліції вже видані ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області. Крім того, зазначає, що відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», призначена йому пенсія підлягає перерахунку з дати виникнення права на нього без обмеження строком та проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, і посилання УПФУ, що вони повинні діяти згідно ст. 19 Конституції України додатково стверджує про необхідність виконання вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», так як це невиконня порушує право позивача на перерахунок пенсії, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні органів внутрішніх справ (а.с. 99-101).
11 жовтня 2017 року на адресу суду надійшли письмові заперечення позивача на апеляційну скаргу ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, в яких зазначенно, що ліквідаційна комісія ГУМВС України Дніпропетровської області виконала дії вказані в листі МВС, з огляду на, що позивач просить суд апеляційної інстанції не розглядати питання про зобов'язання ГУ Національної поліції виконувати дії про надання довідки про грошове забезпечення Пенсійному фонду, а також не розглядати інші питання викладені в апеляційній скарзі ГУ Національної поліції у зв'язку з тим, що вони виходять за межі предмету даного спору (а.с. 126).
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів, кожен окремо, підтримали вимоги заявлених ними апеляційних вимог, просили суд задовольнити їх з підстав та доводів зазначених у них.
В судовому засіданні позивач та його представник зазначили, що позовні вимоги до ГУНП Дніпропетровської області стосовно зобов'язання останнього надати довідки про грошове забезпечення пенсійному фонду, наразі не є предметом спору між позивачем та заявником апеляційної скарги, з огляду на те, що Ліквідаційна комісія ГУМВС України Дніпропетровської області виконала дії вказані в листі МВС. На підставі зазначеного, просили суд залишити без змін рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заявлених апеляційних скарг.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача та його представника, доводи представників відповідачів, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонер МВС з 21 липня 1998 року, був звільнений з посади начальника управління Державної автомобільної інспекції МВС України в Дніпропетровській області, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Отримуючи призначену, як колишньому працівнику органів внутрішніх справ пенсію, позивач з огляду на зміну Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі - постанова КМУ № 988) грошового забезпечення, 08 серпня 2016 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку раніше встановленої пенсії (а.с. 8-9), у зв'язку з чим отримав лист від 22.08.2016 року № 20987103/03 (а.с.10-12) про відмову у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю правових підстав для проведення перерахунку пенсій особам з числа колишніх працівників міліції, оскільки зазначений перерахунок регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року, а не постановою КМУ № 988, якою було змінено розмір і види грошового забезпечення лише поліцейських.
Не згода позивача з зазначеною вище правовою позицією відповідача й стало підставою для звернення останього до адміністративного суду з позовом у цій справі, а предметом спору у цій справі - є протиправність бездіяльності відповідачів у цій справі, а саме, не вчинення визначених Порядком №45 дій для забезпечення проведення перерахунку пенсійного забезпечення ОСОБА_1, як пенсіонера органів внутрішніх справ, у зв'язку із зміною грошового утримання відповідних категорій осіб, визначених ст.63 Закону № 2262-ХІІ.
Задовольняючи вимоги позивача у цій справі по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ має право на здійснення перерахунку розміру раніше призначеної йому пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року у зв'язку із зміною грошового утримання відповідних категорій осіб, визначених ст.63 Закону №2262-XII, а доводи відповідачів про те, що Закон України від 23.12.2015 р. № 900-VIII набув чинності після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988, і відповідно не може бути застосований до спірних правовідносин - є безпідставними, та ґрунтуються лише на помилковому трактуванні поняття «зворотна дія нормативно-правового акту у часі».
Окремо, суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що абзацом другим розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, а статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб», що відповідно суперечить доводам пенсійних органів про відсутність правонаступництва при формуванні юридичної особи публічного права «Національна поліція».
Судова колегія в повному обсязі погоджується з судом першої інстанції в частині наведених ним в постанові висновків про порушення пенсійних прав позивача ОСОБА_1, які підлягають судовому захисту.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII (у редакції Закону від 07.11.2015), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно ч.18 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей») у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Частинами 1, 2 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» статтю 63 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно п.2 вказаного Порядку на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року було затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом №2262-XII.
Законом України № 900-VIII від 23.12.2015 р. статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною наступного змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення і виплата пенсій здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Частиною 3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено складові грошового забезпечення поліцейських та схему окладів поліцейських за спеціальними званнями.
Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9 зазначено, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Конституційним Судом України у рішеннях від 06 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 сформовано чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
У рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч.3 ст.22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників органів внутрішніх справ, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
Відповідно до п.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
У Законі України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створення передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В ст.13 Конвенції вказано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Закріплений Конституцією України принцип верховенства права підлягає застосуванню з урахуванням практики ЄСПЛ, який зазначає, що гарантований Конвенцією принцип «правової визначеності» є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії при врегулюванні спірних правовідносин.
Право на отримання соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в чинному Законі України «Про Національну поліцію». Отже, на законодавчому рівні закріплено рівність соціальних гарантій колишніх працівників міліції та працівників поліції.
Отже, враховуючи, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року набув чинності 29 грудня 2015 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на перерахунок розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 з урахуванням грошового забезпечення у розмірах, встановлених для поліцейських.
Враховуючи, що саме постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, колегія суддів вважає, що таке збільшення є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.
Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, яка набрала чинності з 02 грудня 2015 року та підлягає застосуванню з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто з 07 листопада 2015 року.
Та обставина, що Національна поліція України є самостійно утвореною юридичною особою та не входить до структури МВС України, не є правовою підставою для обмеження прав осіб на отримання передбачених законодавством України соціальних виплат. Тим більше, що відповідні зміни, які гарантують особам такої категорії право на перерахунок пенсії, закріплені на законодавчому рівні.
З урахуванням того, що на день набрання чинності Законом України від 23.12.2015 р. №900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 діяла і є чинною, колегія суддів вважає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії, в даному випадку є рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ, а невиконання суб'єктами владних повноважень законодавчо встановленого порядку проведення перерахунку пенсії колишніх працівників органів внутрішніх справ не може бути правомірною підставою для позбавлення позивача права на передбачені законодавством України соціальні гарантії.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання протиправною зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести йому, ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»
Разом з тим, колегія суддів з урахуванням встановлених під час судового розгляду справи по справі обставин, прийшла до висновку, що не можуть бути задоволені вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, в. т.ч. з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з огляду на те, що Ліквідаціна комісія ГУМВС України Дніпропетровської області виконала дії передбачені листом №4019/02/22-2017 від 22.03.2017 року, що свідчить про виконання ГУНП у Дніпропетровській області своїх зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст.1160, 196, 198, ст.201, ст.205, ст.207 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області -задовольнити частково.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про зобов'язання виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення його, ОСОБА_1 за посадою яку він займав - начальника управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, із зазначенням в довідці основних і додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії - відмовити.
В іншій частині постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст рішення виготовлено - 13 жовтня 2017 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова