11 жовтня 2017 рокусправа № 172/656/17 (2-а/172/20/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року у справі № 172/656/17 (2-а/172/20/17) за позовом ОСОБА_1 до Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовом до Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі по тексту - Відповідач), в якому просив зобов'язати Відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію у відповідності із п. 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну службу" № 889-УШ від 10.12.2015 року та ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону № 213-УШ від 02.03.2015 року в розмірі 80% заробітної плати із усіма виплатами(матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, та інше) без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01.05.2016 року.
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2017 року відкрито провадження по справі № 172/656/17 (2-а/172/20/17).
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що з 01.05.2016 року він набув права на призначення пенсії державного службовця з огляду на набуття чинності Законом України «Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-ХІІ, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 -XII від 16.12.1993 року.
Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року у справі № 172/656/17 (2-а/172/20/17) позов ОСОБА_1 задоволено частково (суддя - Порох К.Г.).
Зобов'язано Васильківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до п.10,12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-ХІІ від 10.12.2015 р. та ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII в розмірі 70% заробітної плати обчисленої з врахуванням усіх виплат (матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення, премій, надбавки та інших виплат) без обмеження граничного розміру пенсії, з 22.11. 2016року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що з 01 травня 2016 року відновлено дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ із колом осіб, визначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 -VIII, при цьому з урахуванням приписів п.12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року при перерахунку пенсії підлягає застосовуванню норма, що визначає розмір пенсії та порядок її перерахування, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому Позивачу слід призначити та нарахувати пенсію в розмірі 70% заробітної плати із усіма виплатами (матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, премій, надбавки та інших виплат) без обмеження граничного розміру пенсії. Разом з тим, відповідне призначення та нарахування має відбуватись з дати звернення до пенсійного органу за призначенням такої пенсії.
Відповідач - Васильківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року у справі № 172/656/17 (2-а/172/20/17) та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України. Зауважували про помилковість висновків суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин приписів норми статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України від 27.03.2014 року № 1166-VІІ, оскільки вказані норми діяли лише до 31.12.2014 року, в той час, як Позивач набув права на отримання пенсії лише 20.07.2015 року.
Позивач - ОСОБА_1, заперечень на апеляційну скаргу до суду не направив.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, з огляду на що, з урахуванням думки Позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника Відповідача.
У судовому засіданні, заслухавши Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 народився 20 липня 1954 року.
21 липня 2014 року ОСОБА_1 призначена пенсія за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
22 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Позивачу пенсія перерахована за його заявою у розмірі 60% загального проценту пенсії від заробітку, виходячи зі стажу державної служби 24 роки 5 місяців 7 днів.
Зобов'язання нарахувати та виплатити йому пенсію у відповідності із п. 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну службу" № 889-УШ від 10.12.2015 року та ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону № 213-УШ від 02.03.2015 року в розмірі 80% заробітної плати із усіма виплатами(матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, та інше) і було предметом судового розгляду.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення з призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
01.05.2016 р. набув чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015р. визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993р., крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VШ від 10.12.2015 року визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 12 вказаного розділу Закону України "Про державну службу" № 889-VШ від 10.12.2015 року для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, зі змісту пункту 2 та пункту 12 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015р. вбачається, що положення ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 р. поширюється на всіх осіб, які станом на 01.05.2016 року займають посади державної служби та мають стаж державної служби 10 років. При цьому призначення пенсії здійснюється у такому ж порядку, які і для пенсій для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин на Позивача поширювалася дія положень ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 р. з відповідними змінами.
При цьому приписами ст. 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VШ від 10.12.2015 року встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання вищенаведених правових норм було прийнято Кабінетом міністрів України було прийнято постанову від 14.09.2016 року № 622, якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пункт 2 вказаного Порядку № 622 містить аналогічні правові норми, викладеним у пунктах 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”.
У відповідності до пункту 3 Порядку № 622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:
61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Приписами пункту 4 Порядку № 622 встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Враховуючи, що на час звернення Позивача до Відповідача про переведення на пенсію по віку як державного службовця його стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складав більше як 20 років, то за ним зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
В той же час, слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 01 липня 2014 року у справі № 21-244а14 висловив правову позицію, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
Так, у ОСОБА_1 відповідне право на отримання пенсії за віком у відповідності до приписів Закону України «Про державну службу» виникло лише 21.07.2015 року, при цьому відповідні зміни до статті 37 Закону № 3723-XII набули чинності з 01.01.2015 року, а тому висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для виплати Позивачу пенсії у розмірі 70 % від заробітної плати є безпідставними та неправомірними, а Відповідачем правомірно було розраховано розмір пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 % від заробітної плати.
З приводу посилань заявника апеляційної скарги на відсутність правових підстав для зарахування періоду служби в армії до стажу державної служби,колегія суддів апеляційного суду не надає відповідним правовідносинам правої оцінки, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 відповідно до адміністративного позову не містять вимог щодо зарахування до стажу державної служби періоду проходження служби в армії.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року у справі № 172/656/17 (2-а/172/20/17) - скасуванню із прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Васильківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити.
Постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2017 року у справі № 172/656/17 (2-а/172/20/17) - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 12 жовтня 2017 р.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова