11 жовтня 2017 рокусправа № 191/1224/17 (2-а/191/101/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року у справі № 191/1224/17 (2-а/191/101/17)
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі по тексту - Відповідач), в якому просив:
визнати неправомірними та протиправними дії Відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки;
зобов'язати Відповідача нарахувати та виплачувати з 03 березня 2017 року пенсію за віком, передбачену ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначеному статтею 40 цього Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014, 2015, 2016 роки із збереженням коефіцієнту стажу - 0.57150 з урахуванням кратності 1.35.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року відкрито провадження по справі № 191/1224/17 (2-а/191/101/17).
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що в даному випадку мало місце звернення за призначенням пенсії за іншим законом, а тому мав бути врахований показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014, 2015, 2016 роки під час розрахунку даної пенсії.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року у справі № 191/1224/17 (2-а/191/101/17) позовні вимоги задоволено (суддя - Бондаренко Г.В.).
Визнано неправомірними та протиправними дії Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.
Зобов'язано Синельниківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, передбачену ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначеному статтею 40 цього Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014, 2015, 2016 роки із збереженням коефіцієнту стажу - 0.57150 з урахуванням кратності 1,35, з 03.03.2017 року.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що в даному випадку Позивачу пенсія за нормами Закону № 1058-ІV призначалася вперше, а тому має застосовуватися показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії.
Відповідач - Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року у справі № 191/1224/17 (2-а/191/101/17) та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Позивача у відповідності до приписів чинного законодавства було переведено на пенсію за нормами Закону № 1058, тому її перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.
Позивач - ОСОБА_1, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін як законну та обґрунтовану. Зазначав, що його звернення за призначенням пенсії не є переходом на інший вид пенсії з декількох, тому підстав для застосування приписів ст. 45 Закону № 1058 в даному випадку не було.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку в Дніпровському приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та отримував пенсію з 02.01.2013 року за вислугу років за нормами ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після призначення пенсії Позивач продовжував працювати.
З 14.01.2017 року ОСОБА_1 набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03 січня 2017 року у зв'язку з набуттям права на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Позивач звернувся до відповідача з заявою встановленого зразка про призначення за віком на загальних підставах (а.с.14).
Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове № 148084 від 15.03.2017 року Позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та здійснено перерахунок пенсії, розмір якої склав 2635 грн. 74 коп. При цьому при перерахунку пенсії у відповідності до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тобто за 2010, 2011, 2012 рік (а.с.15).
28 березня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача із зверненням про надання роз'яснень, чому розмір пенсії не перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки 2014, 2015, 2016, (3764 грн.40 коп.), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (а.с.20).
На письмове звернення Позивача від 28 березня 2017 року щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно ст.26 з урахуванням вимог ст. 40 Закону з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки, листом Синельниківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 30.03.2017 року № Я-54/02/09 «Про надання інформації» Позивачеві було відмовлено перерахувати розмір пенсії та зазначено, що його у відповідності до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було переведено за його заявою на пенсію за віком (а.с.21-22).
Визнання протиправною відмови Відповідача у перерахунку пенсії за приписами ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язання призначити пенсію за віком у відповідності до приписів частини другої ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» і було предметом судового розгляду.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
Так, згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Водночас, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Крім того, після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що Відповідачем не заперечується.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 року (справа № 133/476/15-а).
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачу неправомірно було відмовлено у призначення пенсії, оскільки ОСОБА_1 пенсію вперше було призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася вперше, а тому у Відповідача були наявні підстави для перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
В той же час, щодо позовних вимог Позивача про зобов'язання Відповідача здійснити призначення пенсію за віком Позивачу, колегія суддів зазначає, що розпорядження пенсійного органу № 148084 від 15.03.2017 року про переведення на пенсію віком на даний час є чинним та у встановленому законом порядку скасовано не було, при цьому суб'єктом владних повноважень, що здійснює перевірку правильності оформлення наданих позивачем документів та перевірку достовірності наведених в них відомостей, призначення пенсії є саме Відповідач. Отже, позовна вимога Позивача щодо призначення пенсії за віком задоволенню не підлягає, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження Відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що належним способом захисту прав Позивача з урахуванням приписів ч. 2 ст. 11 КАС України є визнання протиправним та скасування розпорядження Відповідача № 148084 від 15.03.2017 року про переведення на пенсію віком відповідно до Закону № 1058 та зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.03.2017 року на підставі наданих документів та з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року у справі № 191/1224/17 (2-а/191/101/17) - скасуванню із прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року у справі № 191/1224/17 (2-а/191/101/17) - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Синельниківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області № 148084 від 15.03.2017 року про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
Зобов'язати Дніпровське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.03.2017 року на підставі наданих документів.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 12 жовтня 2017 р.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов