19 жовтня 2017 року справа № П/811/489/17
08 год. 50 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
суддів Гараня С.М., Рідзеля О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства “Камелот-3000” до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Приватне підприємство “Камелот-3000” подало позов, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 003/40-202-10/2107 від 13 березня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що постанова № 003/40-202-10/2107 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена з перевищенням наданих відповідачеві повноважень, в порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, статей 7, 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, оскільки перевірка, за результатами якої прийнято оскаржувану постанову, мала проводитися управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради, а не відповідачем.
Також, позивач зазначив, що винесення оскаржуваної постанови здійснено із порушенням вимог Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06 квітня 1995 року № 244, оскільки позивача позбавлено права надати пояснення, адже про складання протоколу позивачеві не було відомо, для підпису протокол не надавався, також позивачеві не повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позивач отримав лише оскаржувану постанову про накладення штрафу, акт позапланової перевірки від 21.02.2017, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.02.2017, фотоматеріали позапланової передвіки від 21.02.2017, на які є посилання у оскаржуваній постанові, позивачу не надсилалися.
Окрім того, відповідач посилається на те, що позивачем порушено вимоги пунктів 8.4.3-8.5 ДБН А.3.1-5:2016 “Організація будівельного виробництва”, які, зокрема передбачають, що під час приймального контролю проводитися перевірка якості відповідальних конструкцій та закінчених будівельних робіт, в тому числі прихованих. В той же час, як зазначає позивач, вказаний ДБН набрав чинності лише з 01.01.2017, а будівельні роботи при здійсненні яких відповідачем нібито встановлено порушення вказаного ДБН, позивачем здійснювалися з 20.12.2016 по 30.12.2016, у зв'язку з чим, позивач не може нести відповідальність за порушення вимог ДБН, які набрали чинності після завершення будівельних робіт.
У судовому засіданні 25.09.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позовні вимоги приватного підприємства “Камелот-3000” необґрунтовані, незаконні, безпідставні та не підлягають задоволенню, оскільки контролюючий захід здійснено відповідним органом, який згідно Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 уповноважений на відповідні дії.
Щодо обов'язку повідомляти завчасно суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері містобудування про плановий чи позаплановий контролюючий захід, як це визначено нормами Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, то відповідач зазначив, що дія вказаного закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), а відтак у відповідача немає і обов'язку повідомляти завчасно про перевірку.
Також, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 9-1 Прикінцевих положень Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” контролюючі заходи були вчинені належними особами та органами, оскільки відповідно до направлень для проведення позапланової перевірки від 11.01.2017 № 003/40-212-10/243 та від 31.01.2017 № 007/40-212-10/863 проведення позапланової перевірки розпочато до утворення органу державного архітектурно-будівельного контролю на відповідній території (м. Кропивницький), спільна комісія з питань передачі повноважень не створювалася, а акт комісії не затверджувався.
Окрім того, позапланова перевірка проведена у присутності начальника управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 та інженера технічного нагляду ОСОБА_2, а оскільки замовником будівництва є управління капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації, то позапланова перевірка проведена в присутності належного представника суб'єкта містобудування.
Також відповідач вказує на те, що позивача повідомлено про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, а отже посилання останнього, що він був позбавлений можливості надати спростування щодо виявлених порушень на об'єкті будівництва, не може бути взятим судом до уваги.
Додатково у запереченнях представник відповідача просив розгляд справи провести за його відсутності.
25 вересня 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 21 лютого 2017 року посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт стосовно капітального ремонту Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г. Шевченка за адресою: вул. Шевченка, 5 м. Кропивницький.
За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.02.2017, в якому встановлені такі порушення:
- проектна документація розроблена ПАТ “Проектно-вишукувальний інститут “Кіровогоадагропроект” з порушенням вимог законодавства, будівельних норм державних стандартів і правил, що є порушенням частини 1 статті 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації”, статті 26 Закону України “Про архітектурну діяльність”, а саме: розділ “Енергозбереження” розроблений з порушенням вимог ДБН В.2.6-31:2006 “Теплова ізоляція будівель” без відповідного розрахунку. Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності. Положення норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізація), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд; враховуючи викладене, замовнику будівництва передана проектна документація для виконання будівельних робіт на об'єкті “капітальний ремонт будівлі (заміна вікон та дверей енергозберігаючі) Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка за адресою: м. Кропивницький, вул. Шевченка, 5” розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено вимоги статті 23, частини 1 статті 26 Закону України “Про архітектурну діяльність”, статті 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
- будівельні роботи проводяться з порушенням вимог ДБН. а саме - будівельні роботи виконуються без підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і без складання актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог пунктів 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.1-5-2009 “Організація будівельного виробництва”.
24 лютого 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції ОСОБА_3 складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.02.2016 № б/н.
13 березня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції ОСОБА_3 прийнята постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 003/40-202-10/2107, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, та накладено штраф у сумі 72000,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV), Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі - Закон № 3038-VI), Законом України від 14.10.1994 №208/94-ВР “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” (далі - Закон № 208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244). Закони України та Порядки використовуються у редакції чинній станом на момент винесення оскаржуваної постанови.
Так, відповідно до частини 1 статті 10 Закон № 687-XIV державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”
Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI передбачено що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, здійснюється виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад - щодо об'єктів I, II, III категорій складності, розташованих в межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад - щодо об'єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах відповідних міст; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах міст Києва та Севастополя; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об'єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об'єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ (пункт 7 частини 1 статті 7 Закон № 3038-VI).
Відповідно до пункту 9-1 Перехідних положень Закону № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлено, що: на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; органи державного архітектурно-будівельного контролю утворюються (визначаються) Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування виходячи з можливостей та потреб відповідних територій; органи державного архітектурно-будівельного контролю діють на підставі примірного положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону; за зверненням відповідного органу місцевого самоврядування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов'язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства”, на наступний день після затвердження акта спільної комісії.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 3 статті 6 Закон № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Як свідчать матеріали справи, 20.11.2015 на підставі рішення Кіровоградської міської ради № 4473 від 22.09.2015 відбулася державна реєстрація юридичної особи - управління державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради.
Як зазначає відповідач, 10.02.2017 затверджено акт спільної комісії з передачі повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю від управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області до управління державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради.
Таким чином, починаючи з 11.02.2017 року та станом на дату прийняття оскаржуваної постанови № 003/40-202-10/2107 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.03.2017 у Державної архітектурно-будівельної інспекції України були відсутні повноваження щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки такі повноваження були передані управління державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради.
Вказана позиція цілком узгоджується зі змістом Настанови щодо створення місцевих органів держархбудконтролю щодо процедурних аспектів утворення місцевих органів держархбудконтролю визначення потреб і можливостей до складу документів, які передаються, включаються: дозвільні справи (матеріали, на підставі яких здійснювалася реєстрація повідомлень, декларацій, видача дозволів та сертифікатів, внесення змін до них, скасування чи анулювання прийнятих рішень, інших матеріалів, які стосуються набуття прав на виконання підготовчих та(або) будівельних робіт та прийняття об'єктів в експлуатацію); справи, сформовані за результатами планових і позапланових перевірок об'єктів будівництва; матеріали судових проваджень, а також, за необхідності, інші документи і матеріали, необхідні для виконання Інспекцією покладених на неї повноважень.
Таким чином, справа, сформована за результатом позапланової перевірки об'єкта будівництва “Капітальний ремонт Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка” розташованого за адресою: м. Кропивницький, вул. Шевченка 5, повинна була бути передана від Державної архітектурно-будівельної інспекції України до управління державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської ради для прийняття відповідного рішення за результатами проведеної перевірки.
Враховуючи, що під час розгляду даної адміністративної справи суд встановив відсутність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваної постанови, тому на підставі частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного акту суб'єкту владних повноважень.
При цьому суд враховує інші обставини, якими сторони обґрунтовують свою позицію, однак зазначає, що відсутність у відповідача повноважень для прийняття рішення є самостійною і достатньою підставою для визнання його протиправним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 003/40-202-10/2107 від 13 березня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, ідентифікаційний код 37471912) на користь приватного підприємства “Камелот-3000” (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33254203) судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий В.О. Гаврилюк
Судді С.М. Гарань
ОСОБА_4