ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.10.2017Справа № 910/10290/15
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ"
на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ"
до відповідача-1 Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер"
до відповідача-2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін:
від скаржника Стрижова О.Р. за дов.
від відповідача 1 не з'явився
від відповідача 2 не з'явився
від ВДВС не з'явився
16.10.2015 Господарський суд міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 видав наказ про зобов'язання Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" виконати умови договору переробки товарів від 11.10.2012 року № 141-КП в частині виконання специфікації від 14.05.2014 року № 13 та специфікації від 20.06.2014 року № 15, відвантаживши товариству з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ" готову продукцію, а саме: метилкремнегель вагою 23,2 (двадцять три цілих і дві десятих) тонн, вартістю 540 792 (п'ятсот сорок тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп.
12.10.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ" звернулося до суду зі скаргою на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якій просить визнати незаконними дії заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Проценка О.П. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 і скасувати вказану постанову.
За твердженням скаржника, оскаржувана постанова винесена передчасно, оскільки орган виконання не вжив всіх можливих заходів для примусового виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 18.10.2016 відмовлено в відновленні строку на подання скарги. Залишено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ" на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.102016 у справі №910/10290/15 скасовано, а справу №910/10290/15 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду скарги ТОВ "Рутесіл" б/н від 07.10.2016 на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Згідно автоматичного розподілу скарга по справі №910/10290/15 передана на розгляд судді Борисенко І.І. та призначена на 05.09.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 відкладено розгляд скарги до 21.09.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 відкладено розгляд справи до 10.10.2017.
В судовому засіданні 10.10.2017 представники відповідачів 1, 2 та представник Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізький області не з'явились, проте в матеріалах справи наявні належні докази їх повідомлення про час, дату та місце судового засідання.
Представник скаржника в судовому засіданні 10.10.2017 підтримав заявлену скаргу в повному обсязі та надав усні пояснення по справі.
Обґрунтовуючи подану скаргу скаржник зазначив, що 29.06.2016 заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки як зазначено в постанові, «рішення суду без участі боржника виконати неможливо, на боржника двічі було накладено штраф та направлено подання про притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду».
Стягувач вважає, вказану постанову заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження незаконною, такою, що винесена передчасно, без вчинення державним виконавцем всіх можливих способів примусового виконання судового рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Одночасно з поданням скарги скаржник подав клопотання про поновлення строку для подачі скарги, яке мотивоване тим, що про оскаржувану постанову дізнався лише 03.10.2016 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, оскільки саму постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 стягувач не отримував.
Відповідно до п. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд вирішив вказану скаргу відповідача задовольнити та поновити строк розгляду скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
На підставі заяви стягувача про примусове виконання рішення та судового наказу від 02.07.2015, заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Проценко О.П. від 24.11.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49418357, яка була отримана стягувачем поштою.
При розгляді скарги судом застосовується редакція Закону України Про виконавче провадження, яка діяла на час винесення спірної постанови.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст. 17 Закону у відповідній редакції). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону у відповідній редакції).
Суду доведено, що в подальшому жодних документів виконавчого провадження на адресу стягувача не надходило.
Відповідно до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, станом на 03.10.2016 встановлено наступне:
15.02.2016 заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про накладання штрафу, якою встановлено, що «боржником рішення суду не виконано, згідно з наданих пояснень за вих. №263 від 04.02.2016 встановлено, що майно, яке було пошкоджено 24.09.2014 (згідно з наданих копій документів від 26.11.2014) належить іншому стягувачеві ТОВ «Рутесил Україна». В зв'язку з чим на боржника накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
18.03.2016 заступником начальника Заводський відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про накладання штрафу, якою на боржника за не виконання рішення суду накладено штраф в подвійному розмірі в сумі 1 360,00 грн.
29.06.2016 заступником начальника Заводський відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оскільки як зазначено в постанові «рішення суду без участі боржника виконати неможливо, на боржника двічі було накладено штраф та направлено подання про притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду».
Скаржником доведено суду, що жодна з постанов (крім постанови про відкриття виконавчого провадження) не надходила йому на адресу, в порушення ст. 31 Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-ХІУ в редакції, чинній в період виконання судового рішення (надалі - Закон України «Про виконавче провадження). Відповідно до зазначеної статті Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження. Надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Суд вважає Постанову заступника начальника Заводський відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження незаконною, такою, що винесена передчасно, без вчинення заступником начальника ВДВС всіх можливих способів примусового виконання судового рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що обгрунтовується наступним:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:
- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
- звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;
- звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції;
- залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
- у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;
- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до частин 1-3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом. та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
Заступник начальника Заводський відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження,'' посилається на ч. З ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з неможливістю, на думку Державного виконавця, виконати судове рішення без участі боржника.
Проте дії заступника начальника Заводський відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області є неправомірними, оскільки дії по відвантаженню стягувачу продукції, зазначеної в наказі Господарського суду міста Києва, що знаходиться у боржника, не залежить від волевиявлення боржника, організація виконання такого судового рішення у випадку невиконання його боржником належним чином належить до прямих обов'язків державного виконавця, закінчення виконавчого провадження у цій справі унеможливлює виконання рішення суду та порушує законодавчі приписи щодо обов'язковості виконання рішення суду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Заступник начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в своїй постанові від 15.02.2016 посилається на пояснення боржника про те, що «майно, яке було пошкоджене 24.09.2014 (згідно наданих копій документів від 26.11.2014) належить іншому стягувану ТОВ «Рутесил Україна».
Однак, вказані факти заступника начальника Заводський відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перевірені не були, з даних пояснень незрозуміло, в якій кількості було пошкоджене майно. Якщо майно сгягувача було пошкоджене, державний виконавець вправі був звернутися до суду за роз'ясненням порядку виконання рішенням або зміну способу його виконання, чого здійснено не було. Якщо пошкоджене майно належить іншій особі - ТОВ «Рутесил Україна», то, відповідно, майно стягувача знаходиться у боржника, і Державний виконавець зобов'язаний був організувати передачу такого майна стягувачу.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи предмет спору по справі №910/10290/15 та те, що моментом фактичного виконання рішення суду, буде момент відвантаження готової продукції, а саме метилкремнегелю вагою 23,2 тонн, вартістю 540 792,00грн., за висновком суду станом на час прийняття Постанови про закінчення виконавчого провадження та розгляду скарги, рішення суду не виконано.
Отже, дії Заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо закінчення виконавчого провадження №49418357 є незаконними, а винесена ним постанова від 29.06.2016 є безпідставною.
Існування зазначеної постанови виключає можливість подальшого виконання рішення суду та порушує право позивача на отримання готової продукції, а саме метилкремнегелю вагою 23,2 тонн, вартістю 540 792,00грн. у зв'язку з чим, постанова від 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 9.13 Постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Таким чином, державний виконавець порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження», не здійснив виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та безпідставно виніс постанову від 29.06.2016 про закінчення виконавчого провадження №49418357 .
За таких обставин скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, суд
Скаргу задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо закінчення виконавчого провадження №49418357.
Зобов'язати Заводський відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області скасувати постанову від 26.06.2016 заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про закінчення виконавчого провадження №49418357.
Суддя І.І. Борисенко