12 жовтня 2017 року Справа № 910/7003/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівСибіги О.М.,
Яценко О.В.,
розглянувши
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв"
на постанову від 26.07.2017 Київського апеляційного господарського суду
у справі№910/7003/16 господарського суду міста Києва
за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв"
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, 2. Міністерства інфраструктури України 1. Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт", 2. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)
про за зустрічним позовом до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору провизнання недійсними односторонніх правочинів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" 1. Міністерство інфраструктури України, 2. Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт", 3. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) виселення
За участю представників сторін:
Від позивача - Гурова А.А. (дов. від 29.11.16)
Ле Жоурт В.В. (дов. від 29.12.16)
Ігнатенко Т.В. (дов. від 01.06.17)
Від відповідача 1- Васильківська В.Є. (дов. від 13.10.16)
Від відповідача 2- Ігнатнко Т.Б. (дов. від 30.12.16)
Від 3-ї особи 1- Бабич В.О. (дов. від 10.07.17)
Від 3-ї особи 2- Ревенко О.В. 9дов. від 20.02.17)
У зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Сибіга О.М., Яценко О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.09.2017).
Клопотання ДП "Миколаївський морський торговельний порт" та ДП "Адміністрація морських портів України" про поновлення виконання судового рішення не підлягає розгляду, оскільки зупинення виконавчого провадження здійснено на підставі ст.121-1 ГПК України до закінчення касаційного провадження, тобто до прийняття постанови по справі, і поновлення виконання судового рішення можливе після закінчення перегляду оскаржуваного рішення.
Клопотання ДП "Адміністрація морських портів України" про направлення копії матеріалів справи до господарського суду міста Києва для видачі наказів по справі не підлягає розгляду, оскільки постанова апеляційної інстанції (на підставі якої мають бути видані накази) оскаржена в касаційну інстанцію, де перевіряється її законність і обгрунтованість.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаев" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (відповідач - 1) та Міністерства інфраструктури України (відповідач - 2) про визнання недійсними односторонніх правочинів, а саме: листа Міністерства інфраструктури України №14240/16/10-15 від 23.12.2015 про відмову у погодженні терміну дії договору оренди №РОФ-864 від 01.03.2010 та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №14-11-02617 від 29.12.2015.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаев" про виселення з орендованого державного майна, а саме: відкритих складських площ (інв. №410) загальною площею 13951 кв.м., розташованих за адресою: вул. Заводська, 23/17, м.Миколаїв, що знаходяться на балансі державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт".
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2016 (суддя Лиськов М.О.) первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Визнано недійсним односторонній правочин, оформлений листом Міністерства інфраструктури України від 23.12.2015 № 14240/16/10-15 про відмову у погодженні продовження терміну дії договору оренди від 01.03.2010 № РОФ-864. Визнано недійсним односторонній правочин, оформлений листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 29.12.2015 № 14-11-02617 про припинення після закінчення строку договору оренди від 01.03.2010 № РОФ-864.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2016 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10. скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2017 (суддя Чинчин О.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 у складі: Смірнової Л.Г., Руденко М.А., Дідиченко М.А. рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2017 скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийнято в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задоволено, виселено ТОВ "Нікморсервіс Ніколаев" з орендованого державного нерухомого майна, а саме відкритих складських площ (інв. №410) загальною площею 13951 кв.м., розташованих за адресою: вул.Заводська, 23/17, м.Миколаїв, що знаходяться на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт".
Постанова мотивована тим, що оскаржувані позивачем листи є лише повідомленнями про виконання умов договору, тому їх оскарження у судовому порядку не призведе до відновлення порушених прав, про захист яких подано позов у даній справі. Матеріали справи свідчать про дотримання орендодавцем вимог законодавства та умов договору щодо припинення дії договору оренди (без пролонгації) та наявності правових підстав для задоволення позову про виселення орендаря у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди з 31.12.2015.
ТОВ "Нікморсервіс Ніколаев" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства та залишенням поза увагою доводів позивача про те, що Міністерство інфраструктури України, зазначаючи в оскаржуваному листі від 23.12.2015 за №14240/16/10-15 про необхідність повернення орендованого майна, не вказало мети, відповідно до якої планується використовувати таке майно як того вимагає ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Міністерство інфраструктури України у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
ДП "Миколаївський морський торговельний порт" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
ДП "Адміністрація морських портів України".
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та ТОВ "Нікморсервіс Ніколаев" (орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт" №РОФ - 864, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - відкриті складські площі (інв. №410) загальною площею 13951 кв.м., розташовані за адресою: вул.Заводська, 23/17, м.Миколаїв, вартість яких складає 1588100 грн. згідно з незалежною оцінкою станом на 31.08.2009.
Відповідно до п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою використання за функціональним призначенням при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.
Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно з п. 7.1 Договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.
Пунктом 10.1 Договору сторонами встановлено, що Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, та діє з 01.03.2010 до 31.01.2013 включно.
Умовами п.10.6 Договору передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
На виконання умов Договору оренди державного нерухомого майна, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - відкриті складські площі (інв. №410) загальною площею 13951 кв.м., розташовані за адресою: вул. Заводська, 23/17, м.Миколаїв, що підтверджується Актом приймання - передавання від 01.03.2010.
Договором №2 від 24.04.2013 до Договору оренди державного нерухомого майна внесено зміни до п. 10.1. Договору та визначено строк дії договору до 31.12.2015 включно. Також викладено п.10.4 в новій редакції: "У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, із урахуванням змін у законодавстві, які діють на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору. Продовження терміну дії Договору відбувається за умови відсутності заперечень органу управління об'єктом оренди згідно з ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області листом №14-08-01479 від 03.08.2015 просило Міністерство інфраструктури України погодити зміну строку дії договору оренди майна до 31.12.2030.
Листом №1050 від 28.12.2015 ТОВ "Нікморсервіс Ніколаев" звернулось до Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, в якому з посиланням на п.10.4 Договору підтвердило своє бажання і намір скористатися своїм переважним правом та продовжити Договір оренди державного нерухомого майна на той самий строк і на тих самих умовах.
Листом №14-11-02617 від 29.12.2015 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області повідомило ТОВ "Нікморсервіс Ніколаев" про припинення після закінчення строку Договору оренди державного нерухомого майна відповідно до п.1 ч.2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.10.6 договору, враховуючи позицію Міністерства інфраструктури України щодо непогодження продовження договору оренди, та просило повернути майно з оренди та підписати акт приймання - передачі.
Як вбачається з листа Міністерства інфраструктури України №14240/16/10-15 від 23.12.2015, адресованого Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Миколаївській області та ДП "Миколаївський морський торговельний порт", Міністерство розглянуло матеріали, надані листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №14-08-01479 від 03.08.2015 щодо зміни строку до 31.12.2030 дії договору оренди №РОФ - 864 від 01.03.2010 та повідомило, що не погоджує продовження терміну дії вказаного договору на новий термін. Міністерство зазначило, що після закінчення терміну оренди орендоване майно необхідно повернути балансоутримувачу у порядку встановленому законодавством.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області листом №07/02 від 04.01.2016 повідомило ТОВ "Нікморсервіс Ніколаев" про припинення дії договору оренди №РОФ-864 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та заперечило щодо подальшого використання об'єкта оренди без відповідної правової підстави.
Посилаючись на те, що лист Міністерства інфраструктури України №14240/16/10-15 від 23.12.2015 про відмову у погодженні терміну дії договору оренди №РОФ-864 від 01.03.2010 та лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №14-11-02617 від 29.12.2015 є односторонніми правочинами, які є недійсними, оскільки Міністерство інфраструктури України у визначений договором та законом строк не попереджало позивача про намір використовувати об'єкт оренди для власних потреб, останній звернувся до суду з даним позовом.
Посилаючись на те, що Договір оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт" №РОФ - 864 від 01.03.2010 є припиненим з 01.01.2016, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області звернулось до суду із зустрічним позовом про виселення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Умовами п. 10.6 Договору передбачено, що чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що строк дії договору оренди №РОФ-864 закінчився у грудні 2015 року, як це передбачено умовами Договору. При цьому, Договором передбачена можливість його продовження, але лише за домовленістю сторін з обов'язковим укладенням додаткового договору.
Саме з настанням визначеної Договором календарної дати пов'язується припинення правовідносин за договором оренди №РОФ-864, тоді як листи, які позивач вважає односторонніми правочинами, є лише повідомленнями про виконання зазначених вище умов договору.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Оскаржувані листи від 23.12.2015 №14240/16/10-15, від 29.12.2015 №14-11-02617 безпосередньо не змінювали та не припиняли цивільні права та обов'язки, які виникли між сторонами за договором оренди №РОФ-864.
Враховуючи наведене, а також те, що апеляційним господарським судом встановлено, що підставою припинення правовідносин стало настання календарної дати, яку сторони визначили при підписані Договору оренди, суд попередньої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову. Крім того, судами взято до уваги, що визнання недійсними листа Міністерства інфраструктури України №14240/16/10-15 від 23.12.2015 та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області №14-11-02617 від 29.12.2015 не призведе до відновлення порушених прав, про захист яких подано позов у даній справі.
Що стосується зустрічного позову, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі №910/268/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016, в задоволенні позовних вимог ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області та Міністерства інфраструктури України про визнання договору оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт", №РОФ-864 від 01.03.2010 продовженим на той самий строк і на тих самих умовах та зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївської області укласти з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" додатковий договір про продовження на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП "Миколаївський морський торговельний порт" №РОФ-864 від 01.03.2010, відмовлено повністю.
У вищезгаданій постанові зазначено, що в даному випадку уповноважений орган управління об'єктом оренди - Міністерство інфраструктури не погодив продовження терміну дії договору оренди та орендодавець - РВ Фонду державного майна України по Миколаївській області заявив про припинення дії вищевказаного договору оренди. Також, конкурс на оренду спірного приміщення не проводився, а тому можливість реалізації такого переважного права ще не настала. Відтак, це право не є порушеним і не потребує судового захисту у обраний позивачем спосіб. В разі виникнення наведених вище обставин, з якими закон пов'язує набуття переважного права на укладення договору оренди на новий термін (рівність умов, запропонованих претендентами; укладення договору оренди з іншою особою, відсутність у власника наміру використовувати майно для своїх потреб), ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" не буде позбавлений можливості звернутися за судовим захистом свого переважного права. Тобто, переважне право, на яке посилається позивач, стосується саме укладення договору на новий термін, а не права продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах.
Частиною 3 статті 17 Закону встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У ран якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін. Наймач повинен повідомити наймодавцю про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму.
У разі якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення свого переважного права.
Крым того, суд має встановити, з якою метою буде використовуватися нерухоме майно, що є предметом договору. У разі з'ясування, що майно буде знову передаватися в оренду, це буде свідчити про порушення власником вимог, встановлених ч. З ст. 17 Закону.
Судами встановлено, що ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" з метою скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди подало відповідну заяву. Однак вона була відхилена, а майно не було передано в оренду іншому орендарю. Тобто, переважне право ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" не порушено.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до п.10.4 в редакції Договору №2 від 24.04.2013 до Договору оренди державного нерухомого майна у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, із урахуванням змін у законодавстві, які діють на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору. Продовження терміну дії Договору відбувається за умови відсутності заперечень органу управління об'єктом оренди згідно з ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що орендодавець - Регіональне відділення ФДМУ по Миколаївській області - в листі №14-11-02617 від 29.12.2015 зазначив про припинення договору та необхідність повернення майна за актом приймання-передачі, уповноважений орган управління об'єктом оренди - Міністерство інфраструктури України - листом №14240/16/10-15 від 23.12.2015 повідомив, що не погоджує продовження терміну дії договору на новий термін та зазначив, що після закінчення терміну оренди орендоване майно необхідно повернути балансоутримувачу у порядку встановленому законодавством та відповідно додатковий договір не було укладено.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про виселення орендаря у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди з 31.12.2015.
Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволено зустрічний позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" залишити без задоволення.
Постанову від 26.07.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/7003/16 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді О. Сибіга
О. Яценко