17 жовтня 2017 року Справа № 904/12141/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,
суддів:Козир Т.П.,
Губенко Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017
та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2017
у справі№ 904/12141/16 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
доПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
простягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.07.2017 було повернуто касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подану на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2017 у справі № 904/12141/16 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Подана 18.07.2017 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) повторно Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - скаржник) касаційна скарга на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2017 у справі № 904/12141/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
30.09.2016 набрав чинності Закон України № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016.
Відповідно до ч. 3 ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже, з 01.01.2017 представництво у Вищому господарському суді України, як суді касаційної інстанції, у справах, провадження у яких порушено після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатами.
Оскільки провадження у справі № 904/12141/16 було порушено господарським судом Дніпропетровської області 26.12.2016, тобто після набрання чинності Закону України № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016, то при оскарженні судових рішень у даній справі в касаційному порядку сторони повинні враховувати вказані приписи Конституції щодо представництва у судах касаційної інстанції виключно прокурорами або адвокатами.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ч. 7 ст. 28 ГПК України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Рішенням Ради адвокатів України від 26.02.2016 № 74 "Про затвердження роз'яснення щодо гарантій адвокатської діяльності та окремих умов дисциплінарної відповідальності", зокрема роз'яснено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі. Надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Укладення адвокатом договору про надання правової допомоги слід вважати обов'язком адвоката, передбаченим законом.
З наведеного вище вбачається, що обов'язковою умовою представництва адвокатом іншої особи у суді є наявність укладеного між адвокатом та особою, яку він представляє, договору про надання правової допомоги.
З поданої касаційної скарги вбачається, що її підписав представник Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_5 на підставі довіреності № 5/81 від 03.01.2017, завірену копію якої додано до касаційної скарги. З вказаної копії довіреності вбачається, що її видано ОСОБА_5 не як адвокату, а як представнику. До касаційної скарги також додано завірену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2231 від 20.12.2010 на ім'я ОСОБА_5, проте будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 представляє інтереси скаржника як адвокат, до касаційної скарги не додано (оригіналу чи належним чином засвідченої копії договору про надання правової допомоги та інших підтверджуючих документів матеріали справи не містять).
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, оскільки касаційну скаргу підписано ОСОБА_5 не як адвокатом, а як представником за довіреністю.
З огляду на те, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання заявника про відновлення процесуального строку на оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2017 у справі № 904/12141/16, колегією суддів не розглядається.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 1 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2017 у справі № 904/12141/16 повернути скаржнику без розгляду.
Справу № 904/12141/16 повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: Т.П. Козир
Н.М. Губенко