Справа № 415/1785/17
Провадження № 2/415/878/17
17 жовтня 2017 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Шевченко (Краснокутської) М.О.,
за участі секретаря Тимофієвої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -
Представник позивача ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 у 2002 році вступила на перший курс юридичного факультету ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2. У зв'язку із неможливістю своєчасно та в повному обсязі оплачувати освітню послугу, відповідно до Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 травня 2000 року № 844, між ОСОБА_3 та університетом було укладено угоду № 2979 від 01.09.2004 р. про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, згідно умов якої відповідачу надало кредит в сумі 6155,0 грн. на 2004-2005 навчальний рік; угоду № 3701 від 01.09.2005 р. згідно умов якої відповідачу надано кредит в сумі 13 525,0 грн. на 2005-2006 навчальний рік; та угоду № 3819 від 25.12.2006, згідно умов якої відповідачу надано кредит в сумі 18 610,0 грн. на 2006-2007 навчальний рік. Загальна сума отриманого кредиту становить 38 290,0 грн. Згідно умов Порядку та вищезазначених Угод, одержувач кредиту має повернути протягом 15 року суму наданого університетом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця. Пунктом 6.1 угод встановлено, що одержувач кредиту повертає до 31 грудня кожного року 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним у розмірі 3% річних за кожен рік, готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок університету протягом 15 наступних років. У 2008 році ОСОБА_3 було відраховано з університету у зв'язку із закінченням навчання. Всупереч умов Угоди, відповідач за період з 2014 по 2016 роки, не сплачувала ані 1/15 отриманого кредиту, ані 3% відсотки річних, внаслідок чого утворилась заборгованість за Угодами в розмірі 7208,52 грн., в тому числі 2 103,18 грн. 3% річних. Пунктом 4.2. Угод прямо передбачено, що Університет має право стягнути в судовому порядку кредит та відсотки за користування ним з Одержувача кредиту в разі ухилення від повернення кредиту. Також відповідачу нараховано пеню в сумі 1 233,56 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за 2014 -2016 роки становить 8 442,08 грн. Просить стягнути з відповідача на користь університету заборгованість в сумі 8 442,08 грн. та судовий збір.
Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про день, місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання, призначені на 19.06.2017 року, 08.08.2017 року, 13.09.2017 року, 17.10.2017 року не з'явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялась шляхом розміщення виклику на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сторінці Лисичанського міського суду Луганської області, та через оголошення у газеті «Урядовий кур'єр». Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради ОСОБА_3 на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб не перебуває.
Згідно з ч.9 ст.74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 01.09.2004 року між ОСОБА_1 національним університетом імені ОСОБА_2, в особі ректора, ОСОБА_5, та ОСОБА_3 було укладено Угоду про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти за № 2979, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 200 р. № 844, згідно якого Навчальний заклад, відповідно до Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різним формами навчання незалежно від форм власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916, надав Одержувачу кредиту цільовий пільговий державний кредит за здобуття у ОСОБА_1 національному університеті імені ОСОБА_2 вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету, за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, та напрямом підготовки (спеціальністю) правознавство, за денною формою навчання у розмірі 6155 гривень, на 2004-2005 навчального року./а.с.4-6/
Згідно копії наказу ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 № 1201-33 від 19 липня 2002 року. ОСОБА_6 зараховано до першого курсу на підставі правил прийому до ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 на 2002/2003 навчальний рік та рішення приймальної комісії зараховується студентами першого курсу понад план на контрактній основі./а.с.13-16/
Як вбачається з витягу із наказу ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 № 139-33 від 29 січня 2008 року, ОСОБА_6 було відраховано у зв'язку з закінченням навчання з 31.01.2008 року./а.с.16-18/
Факт навчання та його закінчення ОСОБА_7 у ОСОБА_1 національному університеті імені ОСОБА_2 підтверджується копіями: диплому бакалавра з відзнакою серії КВ № 30494977, диплома магістра з відзнакою серії КВ № 33151840/а.с.46/; додатку до диплома про вищу освіту серії КВ № 30494977 від 07.07.2006 року/а.с.44/; додатку до диплома про вищу освіту серії КВ № 33151840 від 31 січня 2008 року/а.с.45/
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 національним університетом імені ОСОБА_2, в особі ректора, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено угоди про надання цільового державного кредиту для здобуття вищої освіти № 2979 від 01.09.2004 року, № 3701 від 01.09.2005 року, № 3819 від 25.12.2006 року. Всі угоди є типовими. Номери пунктів та текст угоди відповідають один одному і є ідентичними.
Відповідно до п.п. 3.3 розділу 3 Угоди № 2979 від 01.09.2004 р. Відповідач зобов'язаний повернути протягом 15 років всю суму наданого університетом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом, після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування Одержувача кредиту з Університету - починаючи з третього місяця після відрахування.
Згідно з п.6.1 укладеної угоди, Одержувач кредиту повертає його та відсотки за користування ним у сумі 3 (три) відсотки річних за кожен рік, готівкою або безготівковому порядку на банківських рахунок Університету до 31 грудня кожного року у розмірі 1/15 частини від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з 12-го місяця після закінчення університету протягом 15 наступних років.
Відповідно до п.4.2 Угоди № 2979 від 01.09.2004 р. університет має право стягнути в судовому порядку кредит та відсотки за користування ним з одержувача кредиту у разі ухилення від повернення кредиту.
Право вимоги дострокового повернення боргу та процентів за користування ним передбачено ч.2 ст. 1050 ЦК України
Також право на одержання процентів в розмірі і порядку, визначених договором передбачено ст. 536, ч.1 ст. 1048 ЦК України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Взяті на себе зобов'язання за угодою позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.
Відповідно до п.п. 3.3 розділу 3 Угоди одержувач кредиту зобов'язаний протягом 15 років повернути усю суму наданого університетом кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання.
Як вбачається з довідки про заборгованість ОСОБА_3 за договором № 2979 від 01.09.2004 року, надана сума кредиту 6155,00 грн. заборгованість за яким складає 1 299,76 грн., у тому числі нарахованої пені 189,92 грн. /а.с.19/
Згідно з довідкою про заборгованість ОСОБА_3 за договором № 3701 від 01.09.2005 року, надана сума кредиту 13525,00 грн. заборгованість за яким складає 2 928,68 грн., у тому числі нарахованої пені 427,94 грн. /а.с.20/
Згідно з довідкою про заборгованість ОСОБА_3 за договором № 3819 від 25.12.2006 року, надана сума кредиту 18610, 00 грн. заборгованість за яким складає 4213,64 грн., у тому числі нарахованої пені 615,70 грн. /а.с.21/
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № 2459 від 16 березня 2017 року про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1600 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.526, 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст.59, 60, 88, 209, 212-215, 218ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 заборгованість за кредитом для здобуття вищої освіти у сумі 8 442 (вісім тисяч чотириста сорок дві ) грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 національного університету імені ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.О. Шевченко (Краснокутська)