"11" жовтня 2017 р.Справа № 916/1431/17
Господарський суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Волкова Р.В., суддів Желєзної С.П. та Рога Н.В.,
при секретарі судового засідання Себова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром” (м.Дніпропетровськ)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРМАГ” (м.Одеса),
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект”
про стягнення 252606,05 доларів США за офіційним курсом НБУ
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю);
Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (за довіреністю);
Від третьої особи: ОСОБА_5 (за довіреністю);
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрніхром”, звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРМАГ”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект”, про стягнення 252606,05 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання 03.06.2015 між компаніями WUTMARC LLP (Англія) як покупцем та XIAN TIANRUI NEW MATERIAL (Кітай) як продавцем контракту на поставку титанової продукції № W-016 на загальну суму 385038,20долл. США, фактичне замовлення продукції для позивача, зазначенння його в якості вантажеодержувача а XIAN TIANRUI NEW MATERIAL в якості вантажовідправника, укладання позивачем 11.06.2015 контракту № WEX-011 з WUTMARC LLP на поставку титанової продукції виготовленої XIAN TIANRUI NEW MATERIAL, перерахування позивачем часткової передплати WUTMARC LLP у розмірі 74617,30долл.США, укладання з відповідачем договору № 1701/14-01 транспортного експедирування від 17.01.2014, отримання від WUTMARC LLP копій іменних коносаментів № MRFB15090048 та № MRFB15110522 на товар, які були видані перевізником MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO LTD, надходження вантажу до порту ОСОБА_4, перехід права власності на вантаж, протиправність видачі вантажу третій особі на підставі нових коносаментів. а також на інші зазначені у позовній заяві по поясненнях обставини.
Просить стянути з відповідача завдану шкоду, збитки.
Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на наявність з позивачем договору транспортного експедирування № 1701/14-01 від 17.01.2014, відсутність у позивача оригіналів коносаментів на спірний вантаж, відсутність підстав для видачі вантажу за відсутності оригіналів, наявність таких документів у третьої особи, відсутність підстав для відмови у видачі вантажу, корегування MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO LTD коносаменту № MRFB15110522 де відправником зазначений XIAN TIANRUI NEW MATERIAL а отримувачем третя особа по справі, можливість такого корегування відправником внтажу, відсутність порушень з боку відповідача, законність видачі вантажу третій особі, а також наи інші зазначені у відзиві та поясненнях обставини.
Відповідач заявив клопотання про залучення третьої особи по справі в якості іншого відповідача, оскільки предмет позову пов'язаний з отриманням вантажу вказаною особою.
Дійсно, згідно ст. ст.24 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Вказане клопотання було судом розглянуто та відхилено, оскільки позивач самостійно визначив відповідача під час подачі позовної заяви, сформулював свої вимоги саме до нього, і крім того він не позбавлений можливості звернутися до Державного підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект” з окремим позовом у разі, якщо буде вважати це необхідним для захисту або поновлення своїх прав.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект” вимоги позивача не визнала, посилаючись на відсутність порушень як з боку відповідача, так і зі свого, вказує на протиріччя у документах позивача, відсутність у позивача прав на товар, а також посилається на інші зазначені у поясненнях обставини.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1701/14-01 транспортного експедирування від 17.01.2014, відповідно до якого відповідач зобов'язався за плату та рахунок позивача надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень екпортно-імпортних та транзитних вантажів позивача, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг (п.1.1 договору).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 Г Господарського Кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Заявлена позивачем позовна вимога обґрунтована насамперед тим, що відповідач всупереч зобов'язальним відносинам з позивачем передав вантаж третій особі, чим спричинив позивачеві збитки у розмірі 252606,05 доларів США, які є ціною вантажу.
Позовна заява містить посилання на статті 133, 134, 135 Кодексу торговельного мореплавства України, статті 334, 386, 610, 611, 614, 623, 906, 935 Цивільного Кодексу України, статті 218, 224, 225, 229 Господарського Кодексу України, ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
У ст. 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказуючи на заподіяння шкоди/збитків внаслідок дій відповідача, позивач насамперед повинен довести факт порушення свого права або інтересу, а також незаконність дій/бездіяльності відповідача. Обґрунтовуючи свій майновий інтерес, позивач стверджує, що є власником вантажу, який був переданий відповідачем третій особі по справі та має право на його отримання. Разом з цим, такі твердження суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
В цій же статті Кодексу зазначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
- міжнародна автомобільна накладна (CMR);
- накладна СМГС (накладна УМВС);
- коносамент (Bill of Lading);
- накладна ЦІМ (CIM);
- вантажна відомість (Cargo Manifest);
- інші документи, визначені законами України.
На вантаж було оформлено іменний коносамент № MRFB15110522.
Відповідно до ст.133 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
При цьому ст. 135 вказаного Кодексу визначає, що правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.
Ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" зазначає, що експедитор має право не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.
Дійсно, позивач заявкою № 156/15 від 28.10.2015 замовив доставку вантажу ("титановий круг") з порту Шанхай (ОСОБА_5) до м.Дніпропетровськ (України) в рамках існуючого міжпозивачем та відповідачем договору транспортного експедирування від 17.01.2014. Однак сам факт такого замовлення не є підставою для наступного отримання вантажу.
Так, відповідно до ст.162 Кодексу торговельного мореплавства України (" Видача вантажу"), вантаж видається в порту призначення:
1) за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;
2) за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом;
3) за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента.
Позивач не надав відповідачеві будь-яких документів, які б підтвердили його право власності на вантаж.
Такі документи, а саме - три оригінали коносаменту № MRFB15110522 з зазначенням в якості одержувача вантажу третьої особи по справі надав відповідачеві представник ТОВ "Фортіс Марін".
Відповідно до довіреності № 06/2-4204 від 19.05.2016 третя особа по справі уповноважила ТОВ "КМД-ТРАНС" на доставку вантажу, а воно в свою чергу видало довіреність від 18.05.2016 на вчинення таких дій ТОВ "Фортіс Марін".
Таким чином, вантаж було видано пред'явнику оригіналів коносаменту, як це і передбачено діючим законодавством.
Посилання позивача на наявність в нього інших копій коносаменту суд вважає непереконливими саме через відсутність оригіналів.
Крім того, ст. 141 Кодексу торговельного мореплавства України ("Повернення вантажу відправнику") зазначає, що відправник має право вимагати повернення вантажу в порту відправлення до відходу судна або видачі вантажу в проміжному порту, або видачі не тій особі, що зазначена в коносаменті, за умови пред'явлення всіх виданих відправнику примірників коносамента або надання відповідного забезпечення і з дотриманням правил цього Кодексу про відмову від договору морського перевезення. Таке ж право належить кожному законному держателю всіх виданих відправнику вантажу примірників коносамента.
Пунктом 1.2 договору транспортного експедирування № 1701/14-01 від 17.01.2014 між позивачем та відповідачем передбачено, що відповідач надає позивачеві транспортно-експедиторські послуги у відповідності із Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Цивільним та Господарським кодексамі України.
Відповідно до п.1 ст.623 Цивільного Кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Проте, дотримання вимог чинного законодавства при видачі вантажу не можна розглядати як порушення договірних зобов'язань відповідачем. В свою чергу, відсутність протиправної поведінки не дає підстав покласти на відповідача майнову відповідальність у вигляді заявлених позивачем до стягнення сум.
Слід також зазначити, що суд не може надавати правову оцінку угодам та діям іноземних компаній WUTMARC LLP та XIAN TIANRUI NEW MATERIAL, оскільки вони не є сторонами по справі, їхні угоди та дії не є предметом судового спору, а тому їх представники до участі у справі не залучались. При цьому суд обмежений у можливостях достовірно встановити характер їх взаємовідносин. Але суд звертає увагу, що взаємовідносини між вказаними компаніями не впливають на предмет спору та на юридичну оцінку дій відповідача, та відповідно не входять до предмету доказування. Вимоги щодо права власності на вантаж та щодо виконання вищевказаними іноземними компаніями своїх зобов'язань в рамках цього судового процесу не заявлялись, а тому не розглядаються та не з'ясовуються.
Згідно ст.32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального Кодексу України).
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 252606,05 доларів США у гривні за курсом Національного Банку України не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 526, 623, 626, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст.9, 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.ст. 133, 135, 141, 162 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.193 Господарського кодексу, ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРМАГ”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект”, про стягнення 252606,05 доларів США за офіційним курсом НБУ - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 11.10.2017 року. Повний текст рішення складенийо 17 жовтня 2017 р.
Головуючий суддя Р.В. Волков
Суддя С.П. Желєзна
Суддя Н.В. Рога