29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" жовтня 2017 р.Справа № 924/868/17
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В. розглянувши матеріали справи
за позовом публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком", м. Хмельницький
до фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
про стягнення 7 567,59 грн. заборгованості
представники сторін:
від позивача - Ціммерманн В.А. за довіреністю
від відповідача - не з'явився
встановив:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 903,02 грн., з яких 9 471,93 грн. основної заборгованості, 1 025,31 грн. пені, 121,49 грн. 3% річних та 284,29 грн. інфляційних витрат за неналежне виконання відповідачем договору №68Е000-146/16 від 12.12.2016р. оренди комерційної нерухомості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору оренди №68Е000-146/16 від 12.12.2016р. стосовно строків здійснення оплати, що мало наслідком нарахування сум пені, річних та інфляційних витрат із посиланням на вимоги ст.ст. 526, 527, 625, 629 ЦК України.
Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2017р. позов підтримав та в прядку ст. 22 ГПК України надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути із відповідача 6336,33 грн. боргу за договором оренди №68Е000-146/16 від 12.12.2016р., пеню за несвоєчасну оплату орендної плати за період з 21.03.2017р. по 17.10.2017р. в сумі 787,59 грн., 3% річних за період з 21.03.2017р. по 17.10.2017р. у сумі 98,43 грн., інфляційні втрати за період з 01.04. 2017р. по 30.09. 2017р. в сумі 345,24 грн. Зменшення мотивоване помилковим неврахуванням під час здійснення розрахунку внесний відповідачем авансовий платіж ( плата за останній місяць) згідно умов договору.
На підтвердження заяви надав уточнені розрахунки сум боргу, річних, пені, інфляційних втрат, акт показників лічильника, акти про використану електроенергію, довідку про розірвання договору оренди.
При вирішенні заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом враховується, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Вищевказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, узгоджується із приписами ч.4 ст.22 ГПК України, тому судом приймається.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву не подав. Ухвали суду від 22.09.2017р., від 09.10.2017р. направлялись на адресу відповідача (адреса вказана у позовній заяві, у витязі із ЄДР станом на 21.09.2017р.) та повернуті суду із відміткою „за закінченням терміну зберігання".
При цьому, судом дотримано вимоги ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" щодо повідомлення сторін про розгляд справи у суді.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Матеріалами справи встановлено.
12.12.2016р. між ПАТ „Укртелеком" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди комерційної нерухомості №68Е000-146/16, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування комерційну нерухомість (далі - майно), розташовану у АДРЕСА_2, загальною площею 87,1 кв.м. (приміщення КД №1,2,1,3 та виробнича будівля гаражів №1 (бокс 6 згідно із планом) для розміщення автосервісу.
Згідно п.п.2.1, 2.2 договору передбачено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку №1 до цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту. Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору.
Орендар зобов'язаний повернути орендодавцю майно, разом з отриманими устаткуванням, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від майна, в належному стані, з урахуванням природного зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору. При цьому, сторони підписують акт приймання-передачі майна. (п.п. 2.3 договору).
Згідно п.п. 3.1 - 3.3 договору, за домовленістю сторін орендна плата складається: плати за приміщення: 30,00 грн. за 1 кв.м орендованої площі без ПДВ, що становить 2 613,00 грн. за 87,1 кв.м. за місяць; плати за послуги з утримання комерційної нерухомості здійснюється відповідно до зведеного розрахунку (додаток 2). Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 60 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати. Послуги з утримання комерційної нерухомості складаються із витрат на прибирання території, охорону, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ „Укртелеком", витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями.
Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов'язкових зборів і платежів згідно з законодавством України. Про зміну плати за послуги орендодавець зобов'язаний попередити орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість. (п.п. 3.4 договору).
Згідно п.п. 3.5 договору передбачено, що орендар відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п. 3.8, орендодавець включає до такого розрахунку вартість електроенергії на рівні показника фактичного споживання за попередній місяць. Вартість електроенергії, спожитої в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди.
Оплата орендної плати за перший місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 5-ти робочих днів після підписання акту приймання-передачі орендованого майна. Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором. (п.п.3.6-3.8 договору).
Відповідно до п. 8.2 договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Позивач згідно акту приймання-передачі майна від 12.12.2016р. передав, а відповідач прийняв відповідно до умов договору №68Е000-146/16 від 12.12.2016р. комерційне приміщення, розташоване у АДРЕСА_2, загальною площею 87,1 кв.м. (приміщення КД №1,2,1,3 та виробнича будівля гаражів №1 (бокс 6 згідно із планом) для розміщення автосервісу.
24.03.2017р. сторони підписали додаткову угоду №1/2017 до договору №68Е000-146/16 від 12.12.2016р., згідно якої погодили продовжити термін дії договору до 30.11.2017р.
Позивачем на адресу відповідача направлялись рахунки на оплату орендної плати: №68-ТВП-17-30 від 06.01.2017р. на суму 3 135,60 грн., №68-ТВП-17-43 від 01.02.2017р. на суму 6 716,56 грн., №68-ТВП-17-2463 від 16.03.2017р. на суму 2 442,08 грн., №68-ТВП-17-2506 від 05.04.2017р. на суму 5 158,57 грн., а також акти про надання послуг №68-ТВП-17-2499 від 31.03.2017р. на суму 2 442,08 грн., №68-ТВП-17-2511 від 30.04.2017р. на суму 5 158,57 грн., №68-ТВП-17-2531 від 30.05.2017р. на суму 1 871,28 грн. (підписані сторонами), акти про використану (відпущену) електроенергію від 20.01.2017р., від 20.02.2017р.
30.04.2017р. згідно акту передачі-приймання орендар передав, а орендодавець прийняв з оренди майно згідно умов договору №68Е000-146/16 від 12.12.2016р. в задовільному стані, про що сторони поставили свої підписи.
10.05.2017р. сторони підписали додаткову угоду №2/2017 до договору №68Е000-146/16 від 12.12.2016р., відповідно до якої погодили, що договір оренди комерційної нерухомості №68Е000-146/16 від 12.12.2016р. вважається розірваним з 30.04.2017р. та з моменту підписання акта приймання-передачі.
Із матеріалів справи слідує, що у відповідача станом на 18.09.2017р. наявний борг по орендній платі в сумі 6 336,33 грн. за період березень-травень 2017р., що підтверджено уточнюючим розрахунком заборгованості.
При цьому, позивач звертався до відповідача із претензіями про оплату заборгованості (листи від 13.06.2017р. за вих.№07/1604, від 17.08.2017р. за вих.№03/2356), докази про оплату чи відповіді на претензії позивач не отримував.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач звернувся із позовом до суду (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом) про стягнення із відповідача 6336,33 грн. боргу станом на 18.09.2017р., пеню за період з 21.03.2017р. по 17.10.2017р. в сумі 787,59 грн., 3% річних за період з 21.03.2017р. по 17.10.2017р. в сумі 98,43 грн., інфляційні втрати за період з 01.04. 2017р. по 30.09. 2017р. в сумі 345,24 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 759, 762 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір оренди №68Е000-146/16 від 12.12.2016р., визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них. При цьому, позивач на виконання умов договору передав, а відповідач прийняв обумовлене договором майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 12.12.2016р., який підписано сторонами та скріплено печатками як орендаря, так і орендодавця. При цьому, майно було повернуто позивачу згідно акту передачі-приймання від 30.04.2017р., про що сторони підписали додаткову угоду №2/2017 від 10.05.2017р.
Судом також встановлено, що відповідач невчасно та не у повному обсязі сплачував орендні платежі, внаслідок чого утворився борг в сумі 6 336,33 грн. за період березень-травень 2017р. (із врахуванням проплати завдатку в сумі 3 135,60 грн. в січні 2017р.), як було передбачено договором №68Е000-146/16 від 12.12.2016р. Дане підтверджується також уточненим розрахунком заборгованості, рахунками про оплату, актами приймання-передачі, актами про використану електроенергію, що наявні в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 6 336,33 грн. суд вважає правомірними та такими, що відповідають матеріалам справи та підлягають задоволенню.
Щодо нарахування позивачем пені в сумі 787,59 грн. за період з 21.03.2017р. по 17.10.2017р., судом до уваги приймається таке.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи вказані законодавчі положення, та також те, що нарахування пені було передбачено у п.п. 8.2 договору оренди №68Е000-146/16 від 12.12.2016р., а її розмір підтверджується відповідним розрахунком, суд вважає такі нарахування правомірними.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування 3% річних за період з 21.03.2017р. по 17.10.2017р. в сумі 98,43 грн. та інфляційних втрат за період з 01.04. 2017р. по 30.09.2017р. в сумі 345,24 грн. Вказані розрахунки судом перевірені та приймаються як такі, що обраховані правильно у межах допустимих сум.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 3% річних в сумі 98,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 345,24 грн., суд вважає такими, що відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Отже, позов обґрунтований, документально підтверджений і підлягає задоволенню у повному обсязі. Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 29000, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком", 29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13 (код ЄДРПОУ 21560766) 6336,33 грн. (шість тисяч триста тридцять шість гривень 33 коп.) основного боргу, 787,59 грн. (сімсот вісімдесят сім гривень 59 коп.) пені, 98,43 грн. (дев'яносто вісім гривень 43 коп.) 3% річних, 345,24 грн. (триста сорок п'ять гривень 24 коп.) інфляційних втрат, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) судового збору.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу (29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська,13) - згідно заяви;
3 - відповідачу (29000, АДРЕСА_1) - рекоменд. кореспонд.