Ухвала від 17.10.2017 по справі 911/966/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"17" жовтня 2017 р. Справа №911/966/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко»

на рішення Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року

у справі № 911/966/17 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Дочірнього підприємства «Савсервіс Столиця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко»

про стягнення 618 273,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Савсервіс Столиця» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення 618 273,59 грн. (а.с. 4-13).

Рішенням Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року (Дата підписання повного тексту рішення 26.09.2017) у справі № 911/966/17 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Фрам Ко» на користь ДП «Савсервіс Столиця» 594 172,75 грн. основного боргу, 5 578, 00 грн. пені, 598,35 грн. 3% річних, та 9 005,23 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено (а.с.183-188).

06 жовтня 2017 року ТОВ «Фрам Ко» звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року у справі № 911/966/17, про що свідчить відповідна відмітка Господарського суду Київської області на титульній сторінці апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року у справі № 911/966/17 у повному обсязі та відмовити Дочірньому підприємству «Савсервіс Столиця» у задоволенні позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Фрам Ко» на рішення Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року у справі №911/966/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.

Одночасно апелянтом подано клопотання №б/н від 05 жовтня 2017 року про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, в якій просить відстрочити ТОВ «Фрам Ко» сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року у справі №911/966/17 до прийняття Київським апеляційним господарським судом рішення по даній справі.

Розглянувши клопотання ТОВ «Фрам Ко» про відстрочення сплати судового збору, та додані документи, судова колегія зазначає наступне.

Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір": «враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.».

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтовуючи скрутне фінансово-економічне становище, скаржник посилається на те, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2017 р. у справі №911/776/17 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 397 855,83 грн., що належать ТОВ «Фрам Ко», в зв'язку з чим апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, відповідачем надано копію ухвали господарського суду Київської області від 11 квітня 2017 року у справі №911/776/17 про забезпечення позову та копію постанови виконавчої служби про арешт коштів боржника ВП № 53784307 від 13.06.2017.

На вказане колегія суддів зазначає, що, зокрема, ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.17 у справі №911/776/17 про забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Фрам Ко», що обліковуються на його рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у розмірі 397 855,83 грн., постановою державного виконавця Головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ВП №53784307 від 13.06.2017 року, останнім накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Фрам Ко», що обліковуються на його рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у розмірі 397 855,83 грн. Тобто, арешт на кошти боржника накладено лише в межах вищевказаної суми, а не на всі кошти, що є на таких рахунках, а отже зазначене не є доказом неможливості сплати апелянтом судового збору у визначеному законодавством обсязі за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Крім того, надані скаржником документи не є показником загального майнового стану підприємства відповідача та не може бути належним доказом того, що станом на дату звернення з апеляційною скаргою, ТОВ «Фрам Ко» не має коштів для сплати судового збору.

Також, апелянтом, не наведено доводів та не надано доказів стосовно того, що на час ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, його майновий стан покращиться та заявник матиме можливість сплатити судовий збір.

Зважаючи на вищевикладене суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

06 жовтня 2017 року ТОВ «Фрам Ко» звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року у справі № 911/966/17 за подання якої повинно було сплатити судовий збір у сумі 10 201, 51 грн. (110% від 9 274,10 грн. = 10 201, 51 грн. де 9 274,10 грн. - сума що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Проте, до апеляційної скарги, заявником апеляційної скарги додано Квитанцію про сплату №59865 від 05.10.17 згідно якої сплачено судовий збір у сумі 1 981,15 грн., що не відповідає вимогам ч. 1, ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 вказаного Кодексу апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги ТОВ «Фрам Ко» на підставі п. 3, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують оплату судового збору у встановленому розмірі.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України «після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно».

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, 94 п. 3, ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» на рішення Господарського суду Київської області від 18 вересня 2017 року у справі №911/966/17 - повернути без розгляду.

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

4. Справі №911/966/17 повернути до Господарського суду Київської області

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук

Попередній документ
69545564
Наступний документ
69545566
Інформація про рішення:
№ рішення: 69545565
№ справи: 911/966/17
Дата рішення: 17.10.2017
Дата публікації: 19.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: