29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" жовтня 2017 р. Справа №924/705/17
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач", с. Плахтянка, Макарівський район, Київська область
до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", с. Попівці, Волочиський район
про стягнення 2998262,00 грн. - основної заборгованості за поставлений товар, 94023,17 грн. - пені, 299826,20 грн. - штрафу, 11282,78 грн. - 3% річних
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - згідно договору про надання правової допомоги №10/2017 від 03.10.2017р.; ОСОБА_2 - за довіреністю від 01.12.2016р.
від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 18.01.2016р.
У судовому засіданні, згідно ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення виноситься 12.10.2017р., оскільки в судовому засіданні 13.09.2017р., 25.09.2017р. та 09.10.2017р. оголошувались перерви.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2998262,00 грн. - основної заборгованості за поставлений товар, 94023,17 грн. - пені, нарахованої за період з 20.05.2017р. по 21.07.2017р., 299826,20 грн. - штрафу (10% від вартості поставленого та не оплаченого вчасно товару), 11282,78 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 20.05.2017р. по 21.07.2017р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання договору поставки №7/17 від 12.01.2017р. щодо розрахунку за поставлений товар.
13.09.2017р. на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі (детальний розрахунок), у яких зазначається, що за весь час дії договору поставки №7/17 від 12.01.2017р. позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 9425376,00 грн. Відповідач за даний товар розрахувався частково, а саме на 6427114,00 грн. Разом з тим 07.02.2017р. відповідачем було здійснено оплату за товар у розмірі 909180,00 грн., з яких 448144,00 грн. - в рахунок боргу за договором поставки №17 від 12.01.2017р., за яким ведеться спір, а сума 461036,00 грн. - в рахунок закриття попереднього договору поставки, укладеного між відповідачем та позивачем раніше. Таким чином, непогашені зобов'язання відповідача перед позивачем залишаються в сумі 2998262,00 грн.
У письмових поясненнях від 25.09.2017р. представник позивача зазначив, що відповідач у своєму відзиві не врахував видаткові накладні №493 від 03.03.2017р. на 42300,00 грн., №1140 від 04.05.2017р. на суму 678,00 грн., №1141 від 04.05.2017р. на суму 414936,00 грн., не визнаючи факти поставки за вищевказаними накладними, жодним чином не довів того факту, що поставок не було, а докази, надані позивачем, не спростовані. Також позивач зауважив, що не був зобов'язаний направляти відповідачу претензію, попри це, у матеріали справи додані копії квитанції та повідомлення про вручення відповідачу такого листа. Позивач звертає увагу суду на те, що твердження відповідача про масову кібератаку жодним чином не обґрунтовано доказами. Вважає, що акт звірки розрахунків є доказом визнання відповідачем боргу. Наполягає на тому, що наявність первинних документів (видаткових і товарно-транспортних накладних) в сукупності з актом звірки розрахунків дають суду неспростовні підстави для задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 09.10.2017р. представник позивача подав письмові пояснення, у яких звернув увагу суду на те, що відповідач, стверджуючи про перерахування 927896,00 грн. авансових платежів по договору поставки від 12.01.2017р. №7/17, не надав жодного доказу того, що це були саме авансові платежі (попередня оплата) по договору поставки від 12.01.2017р. №7/17, тобто попередня оплата за товар по договору. Наголошує на тому, що за п. 2.3 договору поставка товару здійснюється виключно за замовленнями відповідача, а оплата за поставлений товар, згідно п. 3.3 договору, здійснюється по партійно з відстроченням платежу на строк до 30 календарних днів з дати поставки, при цьому в призначенні платежів інформації про те, що вищевказані платежі є авансовими платежами/передплатою не зазначено. Також вважає, що позиція відповідача направлена на уникнення оплати заборгованості за поставлений товар, так як відповідач не міг помилитись в бухгалтерському обліку за 7 місяців на суму 927896,00 грн. Посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить суд зобов'язати відповідача провести звірку взаєморозрахунків за весь період господарсько-договірних зобов'язань з метою достеменного з'ясування всіх обставин справи та суми заборгованості.
Щодо поданого позивачем клопотання про зобов'язання відповідача провести звірку взаєморозрахунків, судом враховано, що воно не ґрунтується на нормах ГПК України, тому воно задоволено не було.
У судовому засіданні 12.10.2017р. представником позивача подані додаткові письмові пояснення по справі, у яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначив, що в судовому засіданні 09.10.2017р. сторони домовились про звірку розрахунків за весь період роботи господарських відносин з 01.01.2014р. по 26.09.2017р., проте відповідач ухиляється від складення акту та від визнання заборгованості.
13.09.2017р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначається, що у п. 2.7 договору сторони передбачили, що умови поставки товару обумовлюються в специфікації до даного договору, попри це, сторони не укладали специфікації до даного договору, в яких би обумовлювалися умови поставки. В рамках укладеного договору поставки, позивачем було поставлено товарів на загальну суму 8967462,00 грн. Також відповідач зауважив, що позивач в позовній заяві додатково вказує, що товар поставлявся відповідачу, за видатковими накладними №1141 від 04.05.2017р. на суму 414936,00 грн. та №1140 від 04.05.2017р. на суму 678,00 грн., але до позовної заяви не надано належних доказів здійснення поставки, а саме вказаних видаткових накладних підписаних та завірених печаткою відповідача, а відповідно п.2.2 договору поставки видаткові накладні є невід'ємною частиною договору. Окремо відповідач зауважив, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу листа-вимоги та акту звірки взаємних розрахунків. Зазначив, що 27.06.2017р. зазнав масової кібератаки, а тому не мав змоги здійснити звірку взаємних розрахунків з позивачем, при цьому поданий позивачем як доказ акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017р. по 04.07.2017p., який містить підпис не встановленої особи з боку ПП "Аграрна компанія 2004", не є первинним бухгалтерським документом та не може сприйматись судом як визнання існуючої дебіторської заборгованості. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника відповідача на адресу суду 25.09.2017р. надійшли письмові пояснення, у яких зазначається, що відповідач сплачував на користь позивача в 2017 році грошові кошти в розмірі 8878240,00 грн. При цьому, позивач в детальному розрахунку не вказує, що ПП "Аграрна компанія 2004" згідно договору №7/17 від 12.01.2017 p. було сплачено 12.01.2017р. 28200,00 грн., 26.01.2017 p. - 135720,00 грн., 31.01.2017 p. - 302940,00 грн., а також 07.02.2017р. 909180,00 грн., хоча позивач вказав, що відповідачем було здійснено оплату за товар у розмірі 909180,00 грн., з яких 448144,00 грн. - в рахунок боргу за договором поставки №7/17 від 12.01.2017р., за яким ведеться спір, а сума 461036,00 грн. - в рахунок закриття попереднього договору поставки, укладеного між відповідачем та позивачем раніше. Тому, додатково до зазначеної суми в розрахунку позивача 5978970,00 грн., яка була сплачена ПП "Аграрна компанія 2004", потрібно додати оплати, проведені 24.01.2017р. на суму 28200,00 грн., 26.01.2017р. на суму 135720,00 грн., 31.01.2017р. на суму 302940,00 грн. та 07.02.2017р. на суму 461036,00 грн., разом - 927896,00 грн. Враховуючи доданий розрахунок позивача та надані пояснення, відповідач прийшов до висновку, що вимоги щодо стягнення 2998262,00 грн. основного боргу є безпідставними, та підлягають зменшенню до 2070366,00 грн. із відповідними перерахунком штрафних санкцій та відсотків річних.
Представник відповідача в судовому засіданні повторно заявив, що вимоги щодо стягнення 2998262,00 грн. основного боргу є безпідставними, та підлягають зменшенню до 2070366,00 грн. із відповідними перерахунком штрафних санкцій та відсотків річних.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
12.01.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач" (далі - постачальник) та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (далі - покупець) укладений договір поставки №7/17 (далі - договір).
У відповідності до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця кормові добавки, БМВД, премікси та ветеринарні препарати (далі - товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у терміни і в розмірі, що передбачені цим договором.
Поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється сукупність товарів, що поставляється постачальником покупцю по відповідній видатковій накладній (п.2.1 договору).
Базові умови поставки товару узгоджуються сторонами для кожної партії товару окремо та відображаються в рахунку на оплату товару та/або видатковій накладній на товар. Датою поставки вважається дата виписки видаткової накладної, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.4 договору разом з товаром постачальник передає покупцю сертифікат якості, видаткові та податкові накладні.
Згідно з п. 3.1 договору ціну цього договору складає сума вартості всіх товарів, що поставляються постачальником покупцю на умовах цього договору протягом його дії.
Оплата кожної партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу не більше ніж на 30 календарних днів від дати поставки за п. 2.2 цього договору шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.3 договору).
У відповідності до п. 3.4 договору оплата вважається здійсненою після надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно з п. 4.4 договору приймання-передача товару здійснюється за участю уповноважених на те представників сторін при наявності належним чином оформлених документів згідно п. 2.4 цього договору.
У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором і діючим законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушеннями умов, встановлених змістом зобов'язання (п. 5.1 договору).
У відповідності до п. 5.2 договору у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених в цьому договорі, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості або від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення виконання зобов'язання за цим договором, а також штраф у розмірі 10% від вартості поставленої партії товару, або від вартості непоставленого в строк товару.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017р. Закінчення строку дії цього договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що виникли з цього договору протягом строку його дії, не звільняє сторони від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання (п. 8.1 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.
На виконання умов договору №7/17 від 12.01.2017р., позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 9425376,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №41 від 12.01.2017р. на 235620,00 грн., №43 від 12.01.2017р. на 135720,00 грн., №44 від 12.01.2017р. на 28200,00 грн., №207 від 31.01.2017р. на 269280,00 грн., №223 від 02.02.2017р. на 28200,00 грн., №224 від 02.02.2017р. на 51600,00 грн., №225 від 02.02.2017р. на 496620,00 грн., №249 від 07.02.2017р. на 322080,00 грн., №250 від 07.02.2017р. на 185130,00 грн., №251 від 07.02.2017р. на 370260,00 грн., №266 від 08.02.2017р. на 90480,00 грн., №267 від 08.02.2017р. на 252450,00 грн., №349 від 20.02.2017р. на 33660,00 грн., №350 від 20.02.2017р. на 122250,00 грн., №351 від 20.02.2017р. на 168300,00 грн., №490 від 03.03.2017р. на 308958,00 грн., №491 від 03.03.2017р. на 21150,00 грн., №492 від 03.03.2017р. на 63450,00 грн., №493 від 03.03.2017р. на 42300,00 грн., №502 від 06.03.2017р. на 404022,00 грн., №503 від 06.03.2017р. на 412620,00 грн., №504 від 06.03.2017р. на 67320,00 грн., №505 від 07.03.2017р. на 685140,00 грн., №626 від 20.03.2017р. на 28200,00 грн., №668 від 23.03.2017р. на 404022,00 грн., №686 від 24.03.2017р. на 142596,00 грн., №840 від 07.04.2017р. на 414936,00 грн., №895 від 13.04.2017р. на 207468,00 грн., №896 від 13.04.2017р. на 42300,00 грн., №897 від 13.04.2017р. на 28200,00 грн., №898 від 13.04.2017р. на 334596,00 грн., №944 від 19.04.2017р. на 414258,00 грн., №1041 від 26.04.2017р. на 481740,00 грн., №1042 від 26.04.2017р. на 28200,00 грн., №1043 від 26.04.2017р. на 161364,00 грн., №1140 від 04.05.2017р. на 678,00 грн., №1141 від 04.05.2017р. на 414936,00 грн., №1224 від 12.05.2017р. на 414936,00 грн., №1283 від 17.05.2017р. на 473460,00 грн., №1284 від 17.05.2017р. на 108480,00 грн., №1285 від 17.05.2017р. на 115260,00 грн., №1294 від 17.05.2017р. на 414936,00 грн. Накладні підписані представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток. Також у матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні: №000000607 від 19.04.2017р. на 414258,00 грн., №000000660 від 26.04.2017р. на 481740,00 грн., №000000661 від 26.04.2017р. на 28200,00 грн., №000000662 від 26.04.2017р. на 161364,00 грн., №000000724 від 04.05.2017р. на 678,00 грн., №000000725 від 04.05.2017р. на 414936,00 грн., №000000776 від 12.05.2017р. на 414936,00 грн., №000000815 від 17.05.2017р. на 473460,00 грн., №000000816 від 17.05.2017р. на 108480,00 грн., №000000817 від 17.05.2017р. на 115260,00 грн., №000000818 від 17.05.2017р. на 414936,00 грн.
Відповідач перерахував позивачу на виконання умов договору №7/17 від 12.01.2017р. 6392960,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з приміткою призначення платежу "згідно договору №7/17 від 12.01.2017р.": №362 від 24.01.2017р. на 28200,00 грн., №490 від 26.01.2017р. на 135720,00 грн., №752 від 31.01.2017р. на 302940,00 грн., №1032 від 07.02.2017р. на 909180,00 грн., №1352 від 09.02.2017р. на 51600,00 грн., №1259 від 08.02.2017р. на 300000,00 грн., №1299 від 09.02.2017р. на 28200,00 грн., №1735 від 17.02.2017р. на 150000,00 грн., №1840 від 21.02.2017р. на 122250,00 грн., №2050 від 24.02.2017р. на 150000,00 грн., №2819 від 06.03.2017р. на 235620,00 грн., №2935 від 07.03.2017р. на 510780,00 грн., №3363 від 14.03.2017р. на 300000,00 грн., №3498 від 15.03.2017р. на 400000,00 грн., №4068 від 20.03.2017р. на 400000,00 грн., №44113 від 21.03.2017р. на 300000,00 грн., №44926 від 24.03.2017р. на 397760,00 грн., №4236 від 28.03.2017р. на 300000,00 грн., №4639 від 30.03.2017р. на 28200,00 грн., №5243 від 06.04.2017р. на 150000,00 грн., №5536 від 10.04.2017р. на 100000,00 грн., №7027 від 27.04.2017р. на 136498,00 грн., №7028 від 27.04.2017р. на 28200,00 грн., №7247 від 03.05.2017р. на 120000,00 грн., №7143 від 03.05.2017р. на 28200,00 грн., №7383 від 05.05.2017р. на 50000,00 грн., №7695 від 11.05.2017р. на 40000,00 грн., №7913 від 15.05.2017р. на 40000,00 грн., №8418 від 18.05.2017р. на 200000,00 грн., №8519 від 19.05.2017р. на 129768,00 грн., №8911 від 23.05.2017р. на 161364,00 грн., №8912 від 23.05.2017р. на 50000,00 грн., №9752 від 31.05.2017р. на 108480,00 грн.
Згідно довідки позивача №55 від 19.07.2017р. заборгованість відповідача складає 2998262,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з листом №19/06/2017 від 19.06.2017р., у якому вимагав в строк до 14.07.2017р., перерахувати йому 2998262,00 грн. заборгованості.
Також у матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017р. по 04.07.2017р., проведеної між позивачем та відповідачем, заборгованість відповідача станом на 04.07.2017р. дорівнює 2998262,00 грн. Акт містить підписи представників, скріплений відтисками печаток сторін.
Відсутність оплати в розмірі 2998262,00 грн. стала підставою для звернення позивача з позовною заявою до господарського суду.
Також, враховуючи невиконання зобов'язань щодо розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані на заборгованість (в розмірі 2998262,00 грн.): 94023,17 грн. - пені, нарахованої за період з 20.05.2017р. по 21.07.2017р., 299826,20 грн. - штрафу (10% від вартості поставленого та не оплаченого вчасно товару), 11282,78 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 20.05.2017р. по 21.07.2017р.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вже зазначалось, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання договору поставки №7/17 від 12.01.2017р. щодо розрахунку за поставлений товар.
Правовідносини сторін, що виникли на підставі договору №7/17 від 12.01.2017р., характеризують ознаками купівлі-продажу та поставки.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ч. 1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Зі змісту умов укладеного між сторонами договору вбачається, що позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався оплатити його у строки, встановлені договором.
Факт належного виконання позивачем умов договору №7/17 від 12.01.2017р. в частині поставки відповідачу товару на загальну суму 9425376,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими і товарно-транспортними накладними.
Як встановлено матеріалами справи, за договором №7/17 від 12.01.2017р. відповідач частково розрахувався за поставлений товар, загалом сплативши 6392960,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з призначенням платежу "за договором №7/17 від 12.01.2017р.". При цьому, посилання відповідача на платіжні доручення, якими здійснювалася оплата за іншими договорами (у тому числі, за договором №400 від 28.03.2014р.), не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються предмету спору та не можуть підтверджувати оплату товару за договором №7/17 від 12.01.2017р., внаслідок невиконання відповідачем якого позивач звернувся до суду з позовом.
Таким чином, за наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі - за видатковими накладними та платіжними дорученнями, несплаченими відповідачем за договором №7/17 від 12.01.2017р. залишаються кошти в розмірі 3032416,00 грн.
Крім того, матеріали справи свідчать, що акт звірки взаємних розрахунків (станом на 04.07.2017р.) та видаткові накладні №351 від 20.02.2017р. на 168300,00 грн., №493 від 03.03.2017р. на 42300,00 грн., №896 від 13.04.2017р. на 42300,00 грн., №1140 від 04.05.2017р. на 678,00 грн. та №1141 від 04.05.2017р. на 414936,00 грн. підписані однією і тією ж особою, а також містять відтиск печатки відповідача. Таким чином, заперечення відповідача щодо акту звірки взаємних розрахунків судом до уваги не приймаються. Крім того, акт звірки взаємних розрахунків оцінюється судом у сукупності з первинними бухгалтерськими документами, поданими сторонами.
Отже, факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару, у строки, встановлені договором, підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими і товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 04.07.2017р. Вчинення фактичних дій по оплаті товару дає підстави стверджувати про прийняття відповідачем договору поставки до виконання, а несплата в повному обсязі товару підтверджує те, що відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, зазначена позивачем до стягнення заборгованість за договором №7/17 від 12.01.2017р. в розмірі 2998262,00 грн. заявлена в межах можливих нарахувань є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних, суд погоджується з нарахуваннями позивача в розмірі 11282,78 грн., що нараховані за період з 20.05.2017р. по 21.07.2017р. на заборгованість в розмірі 2998262,00 грн., вважаючи їх обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У договорі (п. 5.2) сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати товару у вигляді сплати пені.
Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даними розрахунками, тому позовна вимога про стягнення 94023,17 грн. пені, нарахованої за період з 20.05.2017р. по 21.07.2017р. на заборгованість в розмірі 2998262,00 грн. є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір, сторони дійшли згоди про стягнення у разі невиконання відповідачем умов договору щодо оплати поставленого товару у встановлений строк одночасно штрафу та пені, що не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.
Таким чином, щодо заявленого позивачем штрафу у розмірі 10% від вартості поставленої та неоплаченої вчасно партії товару, що нарахований на заборгованість в розмірі 2998262,00 грн., що загалом становить 299826,20 грн., то, зважаючи на закріплену статтею 627 Цивільного кодексу України свободу договору і встановлену сторонами у договорі відповідальність за порушення строків оплату, відповідно до якої винна сторона сплачує як пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання, а також штраф у розмірі 10% від вартості поставленої партії товару, вимога про стягнення штрафу в розмірі 299826,20 грн. поряд з вимогою про стягнення пені не суперечить діючому законодавству.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12.
На підставі наведеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач", с. Плахтянка, Макарівський район, Київська область до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", с. Попівці, Волочиський район про стягнення 2998262,00 грн. - основної заборгованості за поставлений товар, 94023,17 грн. - пені, 299826,20 грн. - штрафу, 11282,78 грн. - 3% річних задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька область, Волочиський район, с. Попівці, вул. Шкільна, 34 А, код 33007579) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрзооветпромпостач" (Київська область, Макарівський район, с. Плахтянка, вул. Кавказька, 4, код 37051349) 2998262,00 грн. (два мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті шістдесят дві гривні 00 коп.) - заборгованості за поставлений товар, 94023,17 грн. (дев'яносто чотири тисячі двадцять три гривні 17 коп.) - пені, 11282,78 грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят дві гривні 78 коп.) - 3% річних, 299826,20 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень 20 коп.) - штрафу, 51050,91 грн. (п'ятдесят одну тисячу п'ятдесят гривень 91 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 17 жовтня 2017 року.
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.