ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
12 жовтня 2017 року Справа № 923/795/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Головльовій Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське Пароплавство", м. Ізмаїл Одеськогої області,
до відповідача-1 INFOLAND INCORPORATED, Панама,
до відповідача-2 KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED INC, Кіпр,
до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Херсонська суднобудівна ОСОБА_2", м. Херсон,
про визнання недійсними договір, рішення та статут,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність від 19.06.17р.,
від відповідача-1: ОСОБА_2, представник, довіреність № 187 від 15.09.17р.,
від відповідача-2: не прибув,
від відповідача-3: ОСОБА_2, представник, довіреність від 12.09.17р.
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить:
визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ “ОСОБА_1 ВЕРФ” (код СДРПОУ 38822753) укладений 16.06.2017 компанією “ІНФОЛЕНД ІНКОРПОРЕЙТИД” (Панама, м. Панама, вул. 50, Глобал Плаза Тауер, поверх 19, офіс Н) та компанією “КДМ ШИПІНГ ПАБЛІК ЛІМІТЕД” (м. Кіпр, м. Лімассол, вул. Мікаіла Кутсофта, 3).
визнати недійсним рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ВЕРФ» (код СДРПОУ 38822753), оформлене протоколом-рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 22.06.2017 за №24/1, яким вирішено внести зміни до Статуту ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» та затвердити його у новій редакцій у зв'язку зі зміною учасника в ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ».
визнати недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ», викладений в новій редакції, який затверджений протоколом-рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» за №24/1 від 22.06.2017 та зареєстрований державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 27.06.2017 за № 14991070012016225 в частині відомостей щодо засновників (учасників) товариства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на існування у Infoland Incorporated перед ним боргових зобов'язань у розмірі 74 908,04 дол. США за договором рейсового чартеру № 261-ССФ від 08.07.2016 та Адендуму № 1 (позов про її стягнення заявлено до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, відповідно до існуючого в договорі арбітражного за стереження). А також на те, що у разі отримання позитивного для нього рішення Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України Позивач у майбутньому може скористатись правом на звернення стягнення на частину майна ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2", пропорційну частці Infoland Incorporated у статутному капіталі ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (в розмірі 100% , вартістю 2 001 000 грн.), яку Infoland Incorporated, на думку Позивача, незаконно продав на користь KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED INC за оспорюваним у даній справі фіктивним правочином.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів оспорюваний Позивачем правочин (договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі) не порушив, зазначений правочин не містить ознак фіктивності оскільки предмет договору був переданий покупцю, а останній розрахувався з продавцем.
Відповідач-2, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що оспорюваний Позивачем правочин (договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі) не містить ознак фіктивності оскільки предмет договору був переданий покупцю, а Позивачем не доведена відсутність у учасників вказаного правочину наміру створити юридичні наслідки на момент його вчинення.
Представник відповідача-3 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. Відповідач-3 вважає, що вибраний Позивачем спосіб захисту своїх суб'єктивних інтересів шляхом звернення до Господарського суду, по суті є спробою забезпечити позов, що був заявлений до Третейського суду, при цьому Позивач, на думку Відповідача-3, одностороннє виклав обставини іншої справи у своїй позовній заяві, заявивши про порушення своїх прав, що походять з інших правовідносин, які не є предметом даного спору. ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» вважає за необхідне звернути увагу суду на ту обставину, що дієздатність Відповідача-1 та Відповідача-2 на момент укладання Договору не була обмежена, так як не існувало Жодних заборон на відчуження майнових прав, які були предметом договору купівлі-продажу частки від 16.06.2017 року. Крім того, спірний Договір був укладений ще до того, як Позивач і Відповідач - 1 розірвали свої правовідношення по іншому договору і до того, як Позивач звернувся за захистом своїх інтересів в Морську Арбітражну комісію при ТПП Палаті України. В зв'язку з вищенаведеним, нічиїх прав та охоронювальних законом інтересів цей правочин, на думку Відповідача-3, не порушив. На думку Відповідача-3,суб'єктивне право конкретної особи повинно бути підтверджено конкретними нормами права і тільки в цьому випадку воно є легітимним. Позивач не навів жодного доказу та не послався ні на один нормативний акт, з якого би вбачалося порушення його прав чи законних інтересів. Згідно до умов оспорюваного Позивачем договору купівлі-продажу право власності виникає у компанії «KDMSHIPPINGPUBLICLIMITED» (КІПР) з 16 червня 2017 року. Вищевказані зміни були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Отже, на думку Відповідача-3, право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» реально перейшло від компанії «INFOLANDINCORPORATED» (Панама) до компанії «KDMSHIPPINGPUBLICLIMITED» (Кіпр) і остання стала учасником Відповідача - 3. У свою чергу, компанія «KDMSHIPPINGPUBLICLIMITED» (Кіпр) повністю розрахувалася за придбану частку з компанією «INFOLANDINCORPORATED» (Панама). Таким чином, на думку Відповідача-3, Позивач не довів суду відсутність у учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення правочину. Крім того, Позивач заявив вимоги про визнання рішення загальних зборів учасників та статуту ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» недійсними, однак на думку Відповідача-3, порушуючи приписи ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, не виклав у змісті позовної заяви, а ні підстав для позовних вимог, а ні доказів, а ні їх правове обґрунтування. Позивач також не вказав, які саме права і охоронювальні законом інтереси ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» були порушені прийняттям вищевказаних документів. А недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.
У судовому засіданні 12.10.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
08.07.2016 між ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” (надалі за текстом рішення - ПрАТ “УДП”, Позивач) та Infoland Incorporated (надалі за текстом рішення - Фрахтувальник, Відповідач-1) було укладено договір рейсового чартеру № 261-СЄФ т/х “Віана ду Каштело”.
Infoland Incorporated є офшорною компанією, зареєстрованою в Панамі, статутний капітал якої складає 10 000 дол. США з акціями на пред'явника.
За документами, які надавались ПрАТ “УДП” під час укладання договору рейсового чартеру № 261-ССФ від 08.07.2016, Infoland Incorporated був власником частки в розмірі 100% і вартістю 2 001 000 грн. у статутному капіталі ТОВ “ОСОБА_1 ОСОБА_2” (код ЄДРПОУ 38822753) (надалі за текстом рішення - Відповідач-3).
Відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 16 червня 2017 року укладеного між компаніями «INFOLAND INCORPORATED» (Панама) та «KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED» (Кіпр) (надалі за текстом рішення - Відповідач-2), рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 22 червня 2017 року, оформленого протоколом - рішенням № 24/1, нотаріальної довіреності Infoland Incorporated від 08.06.2017 відбулась передача частки в ТОВ “ОСОБА_1 ОСОБА_2”.
27.06.2017 за №14991050014016225 відбулась перереєстрація частки у розмірі 100% та вартістю 2 001 000 грн. у статутному капіталі цього товариства з Infoland Incorporated на KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED INC. Обидві компанії, є компаніями, які входять в одну групу компаній та виконавчі органи яких представлені одними і тими самими особами.
12.07.2017 був зареєстрований позов ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” про стягнення заборгованості з Infoland Incorporated до арбітражу відповідно до застереження в договорі рейсового чартеру № 261-ССФ від 08.07.2016 де передбачено, що спори, які виникають по цьому чартеру передаються на розгляд Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України: «Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.»
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. у справі N 1- 10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої ст. 4 ЦПК України 1963 р., зокрема, тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, шо є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Отже, термін охоронюваний законом інтерес означає, що цей інтерес повинен спиратися на закон або випливати з інших правових норм, тобто охороняються державою нарівні з правами.
Відповідно до частини 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» : «У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.»
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами як наявність у Відповідача-1 заборгованості перед ним (відсутнє рішення арбітражу) так і відсутність у боржника - Відповідача-1 коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, яка можливо буде підтверджена рішенням арбітражу.
Отже, у Позивача не виникло право на даний позов, у розумінні ст. 1 ГПК України, що є підставою для відмови у позові в повному обсязі.
Крім того, у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
За змістом частини п'ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Згідно з п. 3.11 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 статті 656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.
Відповідно до частини 1 статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Статтями 116, 147 Цивільного кодексу України, статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" надано право учаснику товариства продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними правами розуміються права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Предметом договору купівлі-продажу частки від 16 червня 2017 року є придбання у власність компанії «KDMSHIPPINGPUBLICLIMITED» (КІПР) частки в ТОВ “ОСОБА_1 Херсонська суднобудівна верф”.
Відповідно до умов оспорюваного Позивачем договору купівлі-продажу право власності виникає у компанії «KDMSHIPPINGPUBLICLIMITED» (КІПР) з 16 червня 2017 року. Вищевказані зміни були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Отже, право власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» перейшло від компанії «INFOLANDINCORPORATED» (Панама) до компанії «KDMSHIPPINGPUBLICLIMITED» (Кіпр) і остання стала учасником Відповідача - 3. У свою чергу, компанія «KDMSHIPPINGPUBLICLIMITED» (Кіпр) повністю розрахувалася за придбану частку з компанією «INFOLANDINCORPORATED» (Панама), сплативши 10.08.17 76940,00 доларів США.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: « Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.
Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний передбачено, що у разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.»
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність ознак фіктивності договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 16 червня 2017 року укладеного між компаніями «INFOLAND INCORPORATED» (Панама) та «KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED» (Кіпр), що є підставою для відмови у задоволенні відповідної частини позовних вимог.
Враховуючи, що інші позовні вимоги (щодо визнення недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 22 червня 2017 року, оформленого протоколом - рішенням № 24/1 та статуту ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ», викладеного у новій редакції, затвердженого протоколом - рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» № 24/1 від 22.06.2017 року, зареєстрованого державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 27.06.2017 року № 14991070012016225 в частині відомостей про засновників (учасників) товариства) є похідними від попередньої позовної вимоги - про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 16 червня 2017 року, вони також не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України: «Позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов».
Позивачем у позовній заяві не зазначено правового обґрунтування позовних вимог, щодо визнення недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 22 червня 2017 року, оформленого протоколом - рішенням № 24/1 та статуту ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ», викладеного у новій редакції, затвердженого протоколом - рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» № 24/1 від 22.06.2017 року, зареєстрованого державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 27.06.2017 року № 14991070012016225 в частині відомостей про засновників (учасників) товариства.
Відповідно до положень ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладених обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню, а заперечення відповідачів проти позовних вимог приймаються судом до уваги у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське Пароплавство»у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 16 червня 2017 року укладеного між компаніями «INFOLAND INCORPORATED» (Панама) та «KDM SHIPPING PUBLIC LIMITED» (Кіпр) - у повному обсязі.
2. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське Пароплавство» у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» від 22 червня 2017 року, оформленого протоколом - рішенням № 24/1 - у повному обсязі.
3. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Українське Дунайське Пароплавство» у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним статуту ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ», викладеного у новій редакції, затвердженого протоколом - рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_1 ВЕРФ» № 24/1 від 22.06.2017 року та зареєстрованого державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області 27.06.2017 року № 14991070012016225 в частині відомостей про засновників (учасників) товариства - у повному обсязі.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 17 жовтня 2017 р.
Суддя Ю.В. Гридасов