10 жовтня 2017 року Справа № 910/10062/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий, суддяЯценко О.В.,
суддіСибіга О.М. Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017
у справі№ 910/10062/16
Господарського судуміста Києва
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"
доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
простягнення грошових коштів,
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з'явився
- відповідача:не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (відповідач) матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 19268,58 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 (суддя: Шкурдова Л.М.) в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 (судді: Мартюк А.І., Алданова С.О., Зубець Л.П.) рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 залишено без зміни.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник доводить, що судами неправомірно зменшено суму страхового відшкодування на коефіцієнт фізичного зносу з тих мотивів, що законодавством не передбачено враховувати коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу за договором добровільного страхування; встановлений "перепробіг" транспортного засобу не вказує на його експлуатацію в інтенсивному режимі, а для застосування коефіцієнта фізичного зносу він має бути вдвічі більший від за нормативний, тому у суду не було підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу відпоівдно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Сибіга О.М., Ходаківська І.П. касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 10.10.2017.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.12.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0288551.017 (надалі - договір добровільного страхування).
Відповідно до предмету договору добровільного страхування, було застраховано автомобіль "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з положень п.14.4.1.2 Договору добровільного страхування, визначення розміру страхового відшкодування здійснюється на підставі документів ремонтної організації "СТО", які, згідно чинного законодавства України, підтверджують необхідні витрати на ремонт транспортного засобу.
Згідно з п. 15.5.3. договору добровільного страхування вказані виплати можуть бути розмежовані на дві виплати, перша частина передбачає виплату страхового відшкодування частково (75%) від загальної суми, а друга частина виплати склала 25% від загальної суми страхового відшкодування.
Встановлено, що 17.04.2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1, та транспортного засобу "LEXUS", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 цивільно-правова відповідальність якого застрахована у приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3. Внаслідок зазначеного ДТП застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2014 у справі № 761/13327/14-п встановлено, що ДТП трапилось внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм ОСОБА_5
У зв'язку з укладенням полісу страхування цивільно-правової відповідальності № НОМЕР_3, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_5 ТЗ "LEXUS", державний номерний знак НОМЕР_2. Судом встановлено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну згідно положень полісу становить 50000, 00 грн.
У звіті про визначення вартості матеріального збитку №8667 від 28.04.2014 встановлено, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.04.2014, складає 33345,67 грн.
В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №АС-00001305 від 25.04.2014, складений СТО - товариством з обмеженою відповідальністю "Автосиметрія", відповідно до якого вартість ремонту автомобіля "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 37665, 38 грн з ПДВ.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1293.206.14.01.01 від 05.05.2014, згідно з яким пошкодження автомобіля марки "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 16857,40 грн.
05.05.2014р. на підставі страхового акту № 1293.206.14.01.01 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 16857,40 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 11644 від 19.05.2014.
По факту ремонту автомобіля "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1, ТОВ "Автосиметрія" було складено акт виконаних робіт № АС-0000541 від 11.07.2014 на суму 37865, 38 грн. в подальшому, позивачем був складений та підписаний страховий акт №1293.206.14.01.02 від 17.07.2014, згідно з яким пошкодження автомобіля марки "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 18919, 98 грн.
Враховуючи страховий акт №1293.206.14.01.02 від 17.07.2014 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 18919, 98 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 17697 від 23.07.2014.
Надалі було виявлено приховані дефекти транспортного засобу, про що складено Додатковий протокол огляду транспортного засобу від 20.02.2015, в якому зазначено, що при експлуатації автомобіля відчувається занесення відпрацьованих газів в салон автомобіля, оглядом вихлопної системи виявлено негерметичність в з'єднанні каталізатор-вихлопна труба, в процесі зняття вихлопної системи та подальшого дефектування виявлена деформація кронштейнів кріплень каталізатора та інше.
Враховуючи вищевикладене, позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1293.206.14.01.03 від 04.03.2015, згідно з яким пошкодження автомобіля марки "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5151, 24 грн. та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5151,24грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4473 від 06.03.2015.
Позивачем було виплачено постраждалій особі (страхувальнику) страхове відшкодування на загальну суму 40928, 62 грн.
Позивач звертався до відповідача з проханням виплати страхового відшкодування в порядку регресу.
В підтвердження цього, позивачем надано заяву №1293/2014 від 10.06.2014 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16857,40 грн., лист №1293/2014 від 04.08.2014 про доплату грошового відшкодування в порядку регресу у розмірі 18919, 98 грн. та лист № 1293/2014 від 12.03.2015 про доплату грошового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5151, 24 грн.
Враховуючи часткову сплату відповідачем на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу відповідно до платіжного доручення №63 від 07.10.2014 на суму 20 660,04 грн. різниця між фактично виплаченим позивачем страховим відшкодуванням страхувальнику (у розмірі 40 928,62 грн.) та повернутою сумою відповідачем в порядку регресу (20 660, 04 грн.) склала 20 268, 58 грн; позивач просить суд стягнути з відповідача 19 268,58 грн. суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи (20268,58 грн - 1000).
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу "LEXUS", державний номерний знак НОМЕР_2 застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № АС/7175204, франшиза 1000,00 грн., ліміт відповідальності - 50 000 грн.
За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В силу положень пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Статтею 29 зазначеного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З урахуванням викладеного страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов'язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобом збитки, пов'язані з відновлювальним ремонтом, з урахуванням зносу в разі його наявності.
Згідно Звіту №8667 від 28.04.2014 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1 коефіцієнт фізичного зносу склав 0,5776.
Відповідно до п.7.38 методики автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення ЕЗ (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Як вбачається зі Звіту про визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1, строк експлуатації транспортного засобу BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1 до 7 років, однак встановлено, що мав місце перепробіг, що свідчить про використання транспортного засобу "BMW 320d", реєстраційний номер НОМЕР_1 в інтенсивному режимі, а відтак під час розрахунку суми страхового відшкодування має застосовуватися коефіцієнт фізичного зносу.
Згідно розрахунку відповідача сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 21660,04 грн., та за вирахуванням франшизи відповідач повинен був сплатити позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 20 660,04 грн.
Позивачем контррозрахунку суми страхового відшкодування, яка підлягає сплаті відповідачем з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно платіжного доручення №63 від 07.10.2014 сплатив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 20 660,04 грн, тому господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи скарги не спростовують правильності правових висновків судів, ґрунтуються на запереченні цих висновків на підставі вимог встановити інші обставини справи та надати їм іншу оцінку, що стосується коефіцієнту фізичного зносу, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції; доводи про не передбачення коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу за договором добровільного страхування не приймаються до уваги, оскільки не враховують вимог норм спеціального законодавства - Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким регулюються спірні правовідносини в розглядуваному випадку.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 910/10062/16 Господарського суду міста Києва залишити без зміни.
Головуючий, суддяО.В. Яценко
СуддіО.М. Сибіга
І.П. Ходаківська