ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.10.2017Справа №910/13339/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 33 984, 19 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Соколова В.П. - представник за довіреністю.
У серпні 2017 року Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (далі - Комбінат, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, відповідач) про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 33 984, 19 грн. відповідно до договору № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення рахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги від 25.12.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.10.2017.
22.09.2017 позивач подав суду пояснення по справі, в яких просив суд, розглядати справу без свого представника.
У судовому засіданні 06.10.2017 відповідач проти позову заперечував, по викладеним у відзиві доводам та просив суд відмовити у задоволення позовних вимог.
Представники позивача у дане судове засідання не з'явилися, у поясненнях від 15.09.2017 № 09/440 Комбінат просив розглядати справу без участі представників.
Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана позивачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
06.12.2016 між Комбінатом (далі - покупець) і ПАТ "Євраз Дніпродзержинський Коксохімічний Завод" (далі - постачальник) укладено договір поставки № 16/531/104 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити вказану продукцію, найменування, асортимент, кількість, строки поставки та ціна якої зазначені в додатках до Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки, зазначених в додатках до цього договору.
25.12.2015 між ПАТ "Українська залізниця" та ПРАТ "ММК ІМ.ІЛЛІЧА" був укладений договір № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.
Предметом цього договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).
Згідно із п. 7.1 за цим договором виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за умови наявності коштів на його особовому рахунку.
Як вбачається з п. 110 Статуту залізниць (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" № 457 від 06.04.1998 року) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Згідно п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
15.05.2017 року на станції Маріуполь-Сорт. Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485604/439, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 56062425 в кількості 4 750 кг, про що в накладній № 47740824 від 13.05.2017 року зроблено відповідну відмітку.
В комерційному акті № 485604/439 зазначено, що на підставі акту загальної форми № 11603 від 14.05.2017 року станції Волноваха Донецької залізниці на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці здійснювалось комісійне перезважування зазначеного вагону.
За документом значиться: вантаж кокс доменний. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара з брусу - 22 400 кг, нетто - 41 500 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 59 150, тара з брусу - 22 400 кг, нетто - 36 750 кг, що менше документа на 4750 кг.
Вантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, шапкообразне. Поверхня вантажу не маркована. Відповідно до запису у графі 20 накладної маркуванням є "шапка" над рівнем бортів. У вагоні над 4-7-м люками по ходу поїзда присутня виїмка розміром 6000 мм х 2800 мм х 1000 мм, над 1-2-м люками присутня виїмка розміром 3000 мм х 2800 мм х 1000 мм у глибину вагону. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.
Згідно ст. 2 Правил складання актів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі вантажу у вказаному вагоні, проведений відповідно до Правил видачі вантажів та становить 33 984, 19 грн.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 33 984, 19 грн, у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.
При цьому суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, викладені ним у відзиві, стосовно того, що позивачем не надано документів на підтвердження оплати оспорюваного вантажу.
Відхиляючи вищевказані доводи відповідача, суд відзначає, що позивачем було направлено до суду пояснення по справі № 09/440 від 15.09.2017 року, до яких останній додав копію платіжного доручення № 4500047271 від 27.06.2017 року, що підтверджує оплату за договором поставки № 16/531/104 від 06.12.2016 року.
Згідно з частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (статті 114 Статуту).
Таким чином, оскільки не збережено вантаж, прийнятий Залізницею до перевезення, доказів на підтвердження того, що недостача поставленого вантажу сталася не з вини відповідача, Залізницею не подано, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191129) 33 984, 19 грн. вартості втраченого вантажу та 1 600, 00 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 11.10.2017 р.
Суддя Ю.О. Підченко